WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Живопис - Реферат

Живопис - Реферат

особистості епохи Ренесансу - Сандро Боттічеллі і П'єтро Перуджіно. Крім величезного внеску у розвиток живопису - "Джоконда". "Мадонна Бенуа", "Мадонна Лтта". фрески "Таємна вечеря" та ін. - Леонардо да Вінчі залишив цікаві розробки у галузі механіки та гідравліки, що на кілька століть випередили наукові пошуки свого часу.
передавали її рух у просторі. Всі ці досягнення італійського Ренесансу сконцентрувалися в особі, яка вважається "постаттю поза конкуренцією" серед геніїв Відродження - Леонардо да Вінчі - видатного живописця, вченого, філософа. У спадщині Леонардо да Вінчі важливе місце посідають його філософські концепції, які даютьнауковцям право говорити про існування "філософсько-естетичної системи Леонардо". Спробу психологічного аналізу феномена Леонардо да Вінчі здійснив 3. Фрейд у своїй роботі "Нарис спогадів дитинства".
У діяльності Леонардо мистецтво і наука органічно поєдналися між собою. Створюючи свої живописні шедеври, митець водночас на сторінках "Трактату про живопис" та манускрипту "Кодекс Леонардо" теоретично осмислював як проблеми живопису зокрема, так і загальнофілософські проблеми сенсу людського буття взагалі.
Минають століття, а творча спадщина великого італійця не перестає захоплювати і залишається об'єктом аналізу, стимулює теоретичні пошуки провідних естетиків і мистецтвознавців світу.
Ренесанс яскраво проявився також у нідерландському живописному мистецтві, що привело до виникнення особливої техніки живопису, відомої під назвою фламандської манери.
Провідні митці нідерландського Відродження володіли майстер-ністю деталізувати зображуване, намагалися удосконалити колористичну гаму, передати емоційно-чуттєву напругу. Видатними представниками
194
нідерландського Ренесансу були брати ван Ейк - Гумберт (1366- 1426) і Ян (1385-1441), які створили прославлений Гентський вівтар;
П. Брейгель (1525-1569) - автор всесвітньо відомої картини "Слі-пі"; Г. Босх (1450-1516), у творчості якого нідерландський живопис досяг свого найвищого розквіту. З одного боку, полотна Босха безпосередньо пов'язані з традиціями національної нідерландської культури ("Віз сіна"), з іншого - орієнтовані на загальнолюдські проблеми і відображають одну з страшних сторінок в історії людської цивілізації - інквізицію. Твори Босха метафоричні за своїм змістом. Наприклад, інквізитори на полотнах митця представлені у вигляді страшних чудовиськ, поряд з якими знаходяться їхні жертви - перелякані люди. Ці образи через кілька століть знову виникнуть у живописному мистецтві - на картинах художників-сюрреалістів, які вважатимуть Босха своїм "хрещеним батьком".
Живопис італійського та нідерландського Відродження мав значний вплив на розвиток цього виду мистецтва у Німеччині, зокрема на творчість А. Дюрера (1471-1528). Його ім'я пов'язане з розвитком портретного жанру - "Молода людина", "Автопортрет"; з монументальним живописом - "Чотири апостоли". Проте найбільшу славу Дюреру принесли його всесвітньо відомі гравюри "Три селянини", "Св. Ієронім", які отримали високу оцінку великих сучасників художника, зокрема відомого нідерландського вченого і письменника Еразма Роттердамського.
Мистецтво живопису кінця XVI - XVIII ст. розвивалося у межах трьох основних напрямів: бароко, рококо та класицизму. Необхідно зазначити, що провідні художники цього періоду, експериментуючи у межах різних стилів і напрямів, в основному починають віддавати перевагу реалістичному мистецтву.
Особливе місце в контексті живописних пошуків XVII ст. посідає творчість двох голландських митців Ф. Халса (1585-1666)
195
та Я. Вермеєра Делфтського (1632-1675). Крім суто професійних досягнень, їхня спадщина стимулювала процес художньої спадковості, своєрідний "діалог через століття". Так, традиції Ф. Халса щодо живописної інтерпретації категорії комічного отримали продовження у творчості видатного іспанського митця Ф. Гойї (1746- 1828) - "Водоноска", "Сліпий" і в опосередкованій формі вплинули на серію офортів "Капричос". Художня ж спадщина Я. Вермеєра Делфтського спонукала до художніх експериментів метра сюрреалістичного живопису С. Далі, про що він сам згадував у своїй статті "Світові ідеї".
Слід зауважити, що живописне мистецтво XVII-XVIII ст. харак-теризувалося цікавими пошуками у галузі колористичної композиції, що знайшли своє відображення у творах П. Рубенса (1577-1640), А. ван Дейка (1599-1641), Ф. Сурбарана (1598-1664), Е. Греко (1541-1614), Д. Веласкеса (1599-1660), особливо у творчості Рембрандта (1606-1669). У всесвітньо відомих полотнах голландського митця емоційна напруга виникає і передається завдяки дивовижній грі світла і тіні. У своїх портретах Рембрандт переважно працює темними фарбами. Однак для того, щоб більше підкреслити психологічний стан людини, який найадекватніше передають її обличчя і руки, митець використовує світлові акценти. Саме до цього прийому видатний художник звернувся у своєму геніальному полотні "Повернення блудного сина", що відобразило трагічні міркування Рембрандта про сенс людського буття.
Колористична композиція творів Рембрандта, гра світла і тіні на його полотнах мала значний вплив не тільки на розвиток живописного мистецтва XVIII-XIX ст., зокрема на творчість Ф. Рокотова (1732-1808), Д. Левицького (1735-1822), В. Боровиковського (1757-1825), Т. Шевченка (1814-1861), М. Пимоненка (1862- 1912) та інших художників, а й на пошуки, що відбувалися у мистецтві кіно, яке у кращих своїх зразках (фільми німецького експресіонізму, О. П. Довженка, А. Тарковського, П. Грінвейя) використовувало саме цей прийом для створення атмосфери емоційної напруги, передачі почуттів героїв стрічок.
XIX ст. у мистецтві живопису пов'язане з виникненням надзвичайно цікавого напряму, що отримує назву імпресіонізм (від фр. ітргезкіоп - враження). Надзавданням художників-імпресіоністів стає гасло: "Малюю те, що бачу", яке було втілене у кращих творах Е. Мане (1832-1883) - "Сніданок на траві", "Бар Фолі-Бержер", К. Моне (1840-1926) - "Враження. Схід сонця"
196
РЕНУАР П'ЄР ОГЮСТ
(1841-1919) - французький живописець, один з представників імпресіоністичного напряму. Його творчі інтереси концентрувалися навколо жанрів пейзажу і натюрморту, але ім'я О. Ренуара насамперед ототожнюється з новим етапом у розвитку портрета, що фактично набув статусу "візитної картки"
Loading...

 
 

Цікаве