WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Скульптура - Реферат

Скульптура - Реферат


Реферат на тему:
Скульптура
Скульптура, чи ваяння (від лат. 8си1ро - висікати, вирізати}. - вил мистецтва, пов'язаний зі створенням об'ємних художніх форм у реальному просторі.
Саме тому скульптор спирається на практику пластики та моделювання, які необхідні йому для відтворення об'ємності фігури чи предмета.
Мистецтво скульптури вибирає своїм об'єктом переважно людину, іноді - тварину (тоді виникає анімалістичний жанр) і значно рідше - натюрморт чи пейзаж. Виходячи з цього виділяють два основних роди скульптурного мистецтва:
Кругла скульптура - це тривимірний об'ємний витвір, що зумовлює необхідність дотримання реальних пропорцій зображуваного і містить такі різновиди: статую, групу статуй, бюст тощо. Кругла скульптура передбачає огляд з різних кутів зору.
Рельєф - рід скульптурного мистецтва, що розташовує об'ємне зображення (групи людей, пейзаж) на лінії, перпендикулярній до площини. У свою чергу, рельєф поділяють на барельєф - плескате зображення, що ледве виступає над площиною, та горельєф - скульптурне зображення, яке на половину свого об'єму знаходиться над поверхнею. Існує ще один варіант рельєфу, що зустрічається досить рідко, - так званий заглиблений рельєф, коли зображення залишається на рівні площини, а вирубуються тільки його зовнішні контури. Рельєфні зображення використовують при художньому оформленні стін будівель і постаментів пам'ятників.
За своїм змістом та функціями скульптура поділяється на мо-нументальну - пам'ятники, статуї, рельєфи, що безпосередні
ньо повязані з архітектурою і пейзажним середовищем; станкову, яка має камерний характер і представлена жанром портрета; деко-ративну, що виконує функцію художнього оформлення будівель, парків, вулиць, майданів міст:
Під час створення скульптурного образу необхідно враховувати матеріал і техніку виконання, освітлення, яке підкреслювало б пластичні якості скульптури, а також ритмічну композицію твору, що може бути статичною і динамічною. Отже, скульптору слід дотримуватися всіх цих моментів для досягнення художньої виразності та емоційної насиченості свого творіння.
Сприйняття скульптурного образу відбувається завдяки коловому огляду. Зміна ракурсів, позиції огляду відкривають в об'ємному зобра-женні різні його грані.
Скульптура - один з найдавніших видів мистецтва, що бере свій початок з глибини століть. Розвиток скульптурного мистецтва пов'язаний з культурами Стародавніх Єгипту, Ассирії та Вавилону. Митці цих держав володіли обома скульптурними родами і як матеріал в основному використовували вапняк, після чого скульптурне зображення розмальовували різнобарвними фарбами.
Всесвітньо відомі шедеври давньоєгипетської скульптури - статуя переписувача Каї і портрет цариці Нефертіті, а також рельєфні зображення скульптурного мистецтва Вавилону та Ассирії.
Надзвичайно важливий етап у розвитку скульптури - мистецтво Стародавньої Греції, яке і сьогодні вражає своїми блискучими взірцями. Головна мета давньогрецьких майстрів скульптури полягала в створенні образу прекрасної і гармонійної людини.
Саме тому митці Стародавньої Греції активно використовували у своїй творчій практиці основні жанри скульптурного портрета: по-бутовий, ню (оголений) та анімалістичний.
Скульптори Стародавньої Греції, серед яких передусім слід згадати імена Мірона, Поліклета, Фідія та Олександра, об'єктами своїх творів роблять як героїв міфів - статуї Афіни та Зевса (скульптор
182
Фідій), Афродіти (Венери) Мілоської (скульптор Олександр), Ніни Самофра-кійської (скульптор невідомий), так і звичайних людей - статуя Дискобола (скульптор Мірон), "Дорифор" та "Діадумен" (скульптор Поліклет). Слід зазначити, що у давньогрецькому мистецтві існували як одиничні скульптури, так і скульптурні угруповання, серед яких найбільш відомою була скульптурна група, створена Атенодором, Полідором та Агесандром, що зображала -Лаокоона (жерця бога Аполлона) та двох його синів, які гинуть у боротьбі зі зміями (І ст. до н. е.). Страждання ніяк не спотворює обличчя Лаокоона, не порушує загальної
гармонії образу і блискуче передає відчуття внутрішньої свободи героя.
Подальший розвиток мистецтва скульптури відсилає нас до куль-тури Стародавнього Риму. Великої популярності тут набуває скульп-турний портрет, створення якого було пов'язане з релігією римлян і надзвичайно розвиненим у них культом пращурів, яких увічнювали у скульптурних зображеннях. Поступово римські митці починають ство-рювати скульптурні портрети, серед яких передусім зображуються видатні особистості (імператори, філософи, матрони), і намагаються добитися схожості з оригіналом.
В епоху середньовіччя скульптура активно взаємодіє з архітекту-рою, адже у багатьох країнах Європи готичні храми були прикрашені скульптурними зображеннями, що передавали напружене духовне життя. Цей принцип у подальшому буде цікаво використаний при спорудженні Собору Паризької Богоматері.
Надзвичайне піднесення мистецтва скульптури пов'язане з іта-лійським Відродженням. Скульптурні твори Донателло (1386- 1466) - статуї пророка та полководця Гаттамелати - і особливо роботи Мікеланджело Буонарроті - "Вакх". "Давид", "П'єта" - є шедеврами світової скульптури.
Важливе місце у спадщині Мікеланджело посідає і поетична творчість. Вірші та сонети, що були написані ним, зайняли гідне місце поряд з шедеврами поезії доби Відродження. У поетичній формі ми-
183
МІКЕЛАНДЖЕЛО БУОНАРРОТІ
(1475-1564) - видатний італійський скульптор, живописець, архітектор, поет, один з титанів доби Відродження. У творчості Міке-ланджело простежується тяжіння до синтезу видів зображального мистецтва. Найяскравішими взірцями поєднання живопису, скульптури та архітектури у спадщині митця є Сікстинська капела у Ватикані та гробниця Медічі у Флоренції. Мікеланджело мав величезний вплив па процес спорудження собору се. Петра (Ватикан). За його моделлю було збудовано купол цього найбільшого у світі храму, де знаходиться одна з перших визначних скульптурних робіт майстра - "П'єта" ("Оплакування Христа").
тець розкрив велику таємницю мистецтва скульптури, що сприймається сьогодні як своєрідний заповіт нащадкам:
"И высочайший гений не прибавит Единой мысли к тем, что мрамор сам Таит в избытке - и лишь это нам Рука, послушная рассудку, явит".
Творчість Мікеланджело - блискучий приклад синтезу архітек-тури, скульптури та живопису, яскравим взірцем якого була гробниця сім'ї Медічі. Кращі статуї гробниці - це скульптура Мойсея та фігури двох скутих рабів, один з яких розриває пута, а другий, не витри-мавши випробувань, вмирає. Проте навіть переможений герой в ін-терпретації великого Мікеланджело сприймається як сильна і пре-красна особистість.
У творчості цього скульптора домінує мімесистичний підхід, який яскраво виявляється і у більш метафоричних роботах великого митця, зокрема у його скульптурних зображеннях "Ранок" і "Вечір". Ці твори Мікеланджело несуть глибинне смислове навантаження і символізуютьзагальнофілософські поняття "смерті" та "народження".
Твори провідних митців італійського Відродження мали значний вплив на подальший розвиток мистецтва скульптури у країнах Східної Європи. Так, у XVI ст. в Україні набуває великої популярності скульп-
КЛОДТ ПЕТРО КАРЛОВИЧ
(1805-1867) - російський скульптор, послідовний інтерпретатор естетичних принципів високого класицизму. Його творча спадщина була безпосередньо нов язана з процесом містобудівництва і мала величезний вплив па процес створення архітектурного ансамблю Петербурга. Він спеціалізувався на жанрі скульптурного портрета, зокрема на його анімалістичному різновиді. У період між 1848-1853 рр. митець створив свої найвідоміші роботи: чотири бронзові групи приборкувачів коней на Аничко-вому мосту, пам'ятник байкарю І. А. Крилову у Лтньому саду в Петербурзі та пам'ятник князю Володимиру в Києві (у співавторстві). Роботам Клод-та притаманний "відвертий" ("Приборкання коня") і "прихований" динамізм (пам'ятник І. Крилову) форми.
турний портрет, який був поширений у вигляді
Loading...

 
 

Цікаве