WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Види мистецтва:архітектура, скульптура. живопис, музика, хореографія, театр, кінематограф - Реферат

Види мистецтва:архітектура, скульптура. живопис, музика, хореографія, театр, кінематограф - Реферат

творцем всесвітньо відомої гробниці папи Юлія II та АНДРЕА ПАЛЛА-
174
РАСТРЕЛЛІ ВАРФОЛОМІЙ
(1700-1771) - видатний російський архітектор, італієць за походженням, син скульптора Растреллі - інтерпретував у своїй творчості естетичні принципи бароко. Розквіт таланту архітектора пов'язаний з 1740-1750 рр. У цей період були створені Зимовий палац, і палац Воронцова у Петербурзі, Великий палац у Петергофі, Єкатерининський палац у Царському Селі, Маріїнський (Царський) та Кловський палаци й Андріївська церква у Києві. Характерними ознаками творчості архітектора були пластична виразність форми, широке використання скульптури, пріоритет білого, синього і золотого кольорів, тяжіння до пишності та багатства декору.
ДІО (1508-1580) - архітектором, який створив велику кількість різноманітних споруд в Італії.
XVII - перша половина XVIII ст. пов'язані з утвердженням абсолютної монархії у багатьох країнах Західної Європи, складними процесами протиборства прогресивних і реакційних тенденцій, що зна-ходили своє відображення у мистецтві архітектури. Стрімкий та яск-равий процес розвитку зображального мистецтва зумовив потребу "удосконалення" професійної освіти, і як наслідок цього в країнах Західної Європи, передусім у Франції, відкриваються академії живо-пису, скульптури та архітектури.
Цікаві пошуки, що відбуваються на зламі XVII-XVIII ст. у межах архітектурного мистецтва, зумовили появу кількох напрямів, серед яких найпоказовішими є бароко, рококо та класицизм.
Бароко (від італ. регоіа Ьагоссо - перлина чудернацької форми) як напрям архітектурного мистецтва вражав своєю помпезністю, ускладненою конструкцією, великою кількістю прикрас, контрастними формами, значною емоційною насиченістю. Він сприяв уславленню і підтримці абсолютизму (Версальський палац у передмісті Парижа) та влади католицької релігії (церква Санта Марія делле Вітторія у Римі).
Яскравим представником бароко у російській архітектурі був В. Растреллі - автор Зимового палацу у Петербурзі, Єкатерининського палацу в Царському Селі та ін.
175
Цей напрям цікаво виявився у культурі і мистецтві України і стимулював виникнення явища "українського бароко". Його блис-кучими взірцями стали Андріївська церква у Києві (архітектор В. Растреллі), собор Різдва у Козельці (архітектори А. Квасов та І. Григорович-Барський), собор Юра (архітектор Б. Меретин) та костьол домініканців (архітектори М. Урбанік та Я. де Вітте) - обидва у Львові, а також Марийський (Царський) та Кловський палаци у Києві (архітектори В. Растреллі та П. Неєлов), палац К. Роэумовського в Батурин! (архітектор Ч. Камерон).
Рококо (від фр. госаіііе - раковина) - напрям у західноєвро-пейському мистецтві XVIII ст., що став перехідним етапом від бароко до класицизму. Найяскравіше естетичні принципи рококо виявилися в архітектурі і декоративному мистецтві. Його характерними ознаками стали композиційна асиметричність, витонченість, акцентування на білому і золотому кольорах. У межах цього напряму працювали ар-хітектори Ж. М. Оппенор, Г. Ж. Боффран та ін.
Класицизм. У другій половині XVIII ст. розпочинається процес поступової трансформації бароко у новий архітектурний напрям - класицизм, якому притаманні раціоналізм, тяжіння до завершених гармонійних форм, монументальність, зрівноваженість композиції.
Класицизм набув значного поширення у країнах Східної Європи, зокрема у Росії та в Україні, і був представлений іменами О. Кокорі-
176
нова (1726-1772) - автора будівлі Академії мистецтв у Петер-бурзі; В. Баженова (1738-1799) - творця Кремлівського палацу;
М. Казакова (1738-1812), за проектами якого були зведені будинок Сенату, що входить до ансамблю Московського Кремля, Пет-ровський палац у Петербурзі та ін.; А. Вороніхіна (1759-1814) - автора Казанського собору в Петербурзі та І. Старова (1745- 1808), найвизначнішими роботами якого є Троїцький собор Алек-сандро-Невської лаври і Таврійський палац у Петербурзі.
Успішно працювали у межах класицизму архітектори А. Ме-ленський (1766-1833), який створив церкву-ротонду на Асколь-довій могилі, та В. Беретті (1781-1842), за проектами якого були зведені університет та інститут шляхетних дівчат у Києві.
Модерн (від фр. тоаегпе - сучасний, новий) виникає як архі-тектурний напрям на зламі XIX-XX ст., коли складна ситуація для майстрів архітектури була пов'язана з пошуками нових прийомів, елементів і конструкцій. Цей напрям відрізнявся підкресленим естетизмом при трактуванні утилітарних деталей, композиційною дисципліною, захопленістю романтичними мотивами, поєднанням складних архітектурних форм з орнаментальним декором, кольоровим панно, використанням нових будівельних матеріалів - металу, бетону та кераміки.
Яскравими взірцями модерну вважаються школа мистецтв у Глазго (архітектор Ч. Р. Макінтош), особняк Рябушинського та
177
ГОРОДЕЦЬКИИ ВЛАДИСЛАВ ВЛАДИСЛАВОВИЧ
У863-1930) - видатний український архітектор. Його художній доробок є яскравим взірцем поліспрямованості в архітектурі. У процесі створення Державного музею українського образотворчого мистецтва він спирався на естетичні засади неокласицизму; так званий "будинок Городецького". або "будинок з химерами", було створено у річищі модерну. Миколаївський костьол архітектора репрезентує неоготику, тоді як у караїмській кенасі (Будинок актора) відтворювалися традиції мавританської архітектури.
Ярославський вокзал у Москві (архітектор Ф. Шехтель), будинок Міла у Барселоні (архітектор А. Гауді).
У Києві у стилі модерн створені будинок Держбанку (архітектори О. Кобелєв та О. Вербицький), "будинок Городецького" (архітектор В. Городецький),Бессарабський критий ринок (архітектор Г. Гай).
Модерн, у свою чергу, породив багато цікавих напрямів, серед яких необхідно виділити раціоналізм - явище у мистецтві архітектури, пов'язане з ім'ям видатного французького архітектора і теоретика Ле Корбюзье (1887-1965), який вводив нові архітектурні прийоми (стрічкові вікна, відкриті опори в основі будинку тощо) і створював різноманітні архітектурні споруди як у себе на батьківщині - будинок швейцарських студентів у Парижі, так і за її межами, зокрема в Індії (музеї та житлові споруди у м. Чандигарх).
Процеси, що відбуваються в архітектурі наприкінці XIX - XX ст., яскраво свідчать, що розвиток цього виду мистецтва безпосередньо
178
пов'язаний з проблемами науково-технічного прогресу. Винахід залізобетону та його різновидів (газобетон, пінобетон тощо), вдосконалення будівельної техніки, залучення алюмінієвих і пластикових конструкцій привели до виникнення напрямів функціоналізму та конструктивізму, яскравим взірцем яких стає феномен американських хмарочосів (архітектори Р. Шрив, У. Харрісон, Р. Худ та ін.).
Архітектурне мистецтво XX ст. у країнах СНД представлено університетом на Воробйових горах та Київським вокзалом у Москві, Палацом спорту у Санкт-Петербурзі, Будинком торгівлі у Ташкенті, сучасними житловими будинками та офісами тощо.
Сучасна українська архітектура асоціюється з палацом "Україна", Палацом спорту, Українським Домом, Будинком ху-дожника, Будинком кіно, аеропортом "Бориспіль" та ін.
Отже, стиль модерн став першим кроком у пошуках архітекторів XX ст., які тривають і донині. Адже кожне десятиріччя ставить нові вимоги перед майстрами архітектури, і вони, спираючись на досвід своїх попередників, враховуючи досягнення Ні 11, намагаються створювати нові архітектурні ансамблі, окремі будівлі, задовольняти утилітарні та духовні потреби людства.
ЛІТЕРАТУРА
Аристотель. Сочинения: В 4 т. - М., '1976.
Буало Никола. Искусство поэтическое. - М., 1967.
Волков И. Ф. Творческие методы и художественные
системы. - М., 1989.
Еремеев А. Ф. Границы искусства. - М., 1987.
Идеология, мораль, искусство. - К., 1990.
Кучерюк ^. Ю. Социальные функции искусства //
Эстетика. - К., 1991.
Левчук Л. Т. Західноєвропейська культура XIX ст. //
Історія світової культури. - К., 1994.
Мазепа В. И. Художественная реальность в составе
культуры // Искусство: художественная реальность и
утопия. - К., 1992.
Мінералов Ю. К. "Поезія є перетворення думки" (До
поетики О. О. Потебні) // Філософська і соціологічна
думка. - 1993. - № 3.
Панченко В. Ґ. Мистецтво в контексті культури. -
К.,1998.
Loading...

 
 

Цікаве