WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Культура первісного суспільства - Лекція

Культура первісного суспільства - Лекція

зводилася перша, доіндустріальна цивілізація.
Тема: Антична культура
Слово античність (древній, старовинний) походить від латин. мови. Під античністю розуміють період старовинної історії, найвищу ступінь у розвитку рабовласницького суспільства. Античною культурою прийнято називати культуру Стародавньої Греції та Риму в період з VІІІ ст. до н. е. і до V ст. н. е.
Ранній культурний розвиток Стародавньої Греції пояснюється цілим рядом причин. Важливе значення мали історико-географічні фактори та природні обставини. В Греції були сприятливі умови для землеробства, вирощування оливок, садівництва і виноградарства, а також тваринництва. Наявність корисних копалин сприяли розвиткові ремесла і торгівлі. Географічне розташування було зручним для розвитку мореплавства. Значення для раннього культурного розвитку Греції мало те, що вона успадкувала досягнення матеріальної і духовної культури країн Стародавнього Сходу.
1. Культура періоду архаїки - час становлення античного рабо-власницького суспільства. Головною рисою економічного розвитку Греції періоду архаїки була велика колонізація. Греки заснували багато колоній на сході і заході. Причиною їх виникнення була необхідність у нових ринках збуту і джерелах сировини. Одначасно з цим внутрішня політична боротьба приводила до примусової еміграції переможені групи населення, які змушені були шукати собі нові місця для проживання і господарської діяльності. В середині VІІІ ст. до н. е. були засновані перші колонії на Півдні Італії, Сицилії, у VІІІ-VІІ ст. до н. е. - в Єгипті, на півдні сучасної Франції і в Іспанії. Ряд колоній було засновано по берегах Чорного моря, в тому числі на території сучасної України. З Греції привозили вина, маслинову олію, тканини, художній металічний і глиняний посуд, прикраси, предмети розкоші і т. п.
Найбільшою з грецьких держав на території України було Босфорське царство з центром в Пантікапеї. Воно об'єднувало під своєю владою значну територію східної частини Криму і Таманські півострова. Основою його економіки було хліборобство, виноробство, рибальство, розвинуте ремесло і торгівля, яка велася з Грецією і навколишніми племенами. Значне місце в торгівлі Боспорського царства займала работоргівля.
В період архаїки зростали міста, які нараховували до 25-30 тис. жителів. Ними були Корінф, Афіни, Мілет, Ефес. До влади приходили сильні та енергійні узурпатори - тирани (від етруського - пан). Часто це були люди сильні і обдаровані, неординарні особистості.
Явище тиранії було широко розповсюджене в грецьких містах. У цей час створювались великі союзи міст, один з яких Пелопоннеський під керівництвом Спарти. Спарта була державою воїнів. Спартою управляли два царі, їх влада була обмежена загальними зборами, а також вибраними членами герусії (старійшинами). З семи років молодь жила в спецальних таборах, де вправлялася з військової майстерності. Досягнувши 20 років, спартанець ставав рівноправним членом общини. Все життя спартанців проходило у військових і спортивних заняттях, господарською діяльністю займалися ілоти (безправне місцеве населення, державні раби), яких спартанець міг убити безкарно. Суворе, безжалісне виховання пробуджувало у спартанців почуття переваги над іншими жителями грецьких міст. До спартанців в грецькому світі відносилися з повагою, але без симпатії і спартанців не любили.
В зв'язку з потребами ремісничого виробництва, сільського господарства, торгівлі, розвиток отримали природничі та математичні знання. Різнобічним вченим, механіком і військовим інженером був Архімед із Сіракуз. Результати його винаходів успішно застосовувались на практиці. В середині VІ ст. до н. е. ним був споруджений тунель на острові Самос довжиною в один кілометр, причому будівельні роботи проводилися одночасно з двох кінців. Прорубавши скалу, дві партії будівельників зустрілися під землею. Такі роботи є важко-виконуваними навіть для інженерів нашого часу. Анаксимандр із Мілету (VI ст. до н. е.) склав карту зоряного неба, яка полегшувала плавання кораблів у нічні години, філософ і астроном Фалес Мілетський правильно передбачив затемнення сонця в 585 році до н. е.
В галузі літератури помітний інтерес до індивідуальних рис характеру і внутрішнього світу людини. Такими були, наприклад, поеми Гесіода (8-7 ст. до н. е.) "Походження богів" і "Праця та дні". В них автор звертається не до багатих людей, а до рядових общинників, із середовища яких вийшов і сам. Інтерес до внутрішнього світу людини характерний ліричній поезії (назва походить від струнного музичного інструменту - ліри, під акомпонемент якого виконувались вірші). Поеми Калліна, Тіртея оспівували військові подвиги, елегії Солона відбивали історію соціального становищ в Афінах, елегії Феогніда (6 ст. до н. е.) - ідеологію грецької аристократії. Любовними і застольними піснями прославився поет Анакреонт (6-5 ст. до н. е.). Розвивалась урочиста хорова лірика, створювались гімни в честь богів, переможців спортивних змагань. В кінці періоду архаїки з'явилися байки, описи прогулянок, побутові та історичні розповіді, від яких до нас дійшли лише незначні уривки.
Міфологія, яка являла собою легенди про богів, демонів і героїв, була спробою осмислення людиною навколишньої дійсності. В старогрецьку міфологію проникло багато легенд Стародавнього Сходу, зокрема, в грецький пантеон були введені народні герої. Головним верховним богом вважався Зевс. Місцем його перебування був гірський хребет Олімп на кордоні Фессалії і Македонії. Встановився список 12 олімпійських богів, між якими існували функції управління: Зевс і Гера (верховні боги), Аполлон (покровитель мистецтва, стад і міст), Артеміда (богиня полювання), Афродіта (богиня любові і краси) та ін.Для міфології характерна поява людей - героїв, які творять волю Зевса на землі, очищають її від чудовиськ і ставлять питання правильної організації людського життя.
Почалося формування архітектурних ансамблів міст. В центрі міста знаходився храм, фасадом на схід сонця, перед ним - площа. Спочатку храми мали лише 2-4 колони з фасаду, потім набуваючи класичних форм, більше. Такі споруди отримали назву періптер. Храми являли собою прямокутні, приземисті споруди, сильно витягнуті в довжину (храми Гери в Олімпії, Аполлона в Корінфі). Розвивалась декоративна і статуарна пластика. Фігури - статичні, в них підкреслювався внутрішній спокій, сила людини. Такими є скульптури богині Артеміди Делоської (VІІ ст. до н. е.) та Гери Самоської (560 р. до н. е.).
Для періоду архаїки характерний розквіт керамічних виробів. Амфори цього часу досягають досконалості форм, покриті амфори і вази орнаментом, а також різними зображеннями на міфологічні та побутові теми. На червоному фоні обпаленої глини малюнки були зроблені чорним лаком.
В цей період відбулася важлива подія - запровадження Олімпійських ігор. Перші ігри були проведені в 776 р. до н. е. в честь Зевса Олімпійського у місті Олімпі. Повторювалися ігри через кожні 4 роки. В програмі були: біг, боротьба, кулачний бій, змагання на колісницях, змагання вершників і п'ятиборство. Іноземці, напіввільні, раби і жінки участі в іграх не приймали і на них не допускались. Виступали атлети оголеними, що стало одним із мотивів давньогрецького мистецтва - оспівування прекрасного, гармонійно розвинутого людського тіла. Проводилися ігри і в інших місцях, зокрема на Корінфському перешийку в честь морського бога Посейдона та ін.
Отже, в період архаїки подальший розвиток отримали наукові знання, особливо у галузі природи, математики і філософії. В архітектурі виділилося два стиля. Один - суворий, важкий, інший - легкий, ошатний. Будувалися храми богів і святилищ.
Loading...

 
 

Цікаве