WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Естетика і мистецтвознавство. Естетика і етика - Реферат

Естетика і мистецтвознавство. Естетика і етика - Реферат

шлях розвитку, який дає змогу зрозуміти поступовий процес усвідомлення специфіки естетичної діяльності, її зв'язку з красою, своєрідності. Міф свідчить, що спочатку Аполлон - син Зевса і Лето, брат Артеміди - охороняв родину від горя і нещастя. Пізніше його почали ототожнювати з Геліосом - богом Сонця. На честь Аполлона греки будували храми (на острові Делос іу Дельфах). Ці храми мали загальнодержавне значення. Поступово за Аполлоном (він стає богом музики) закріплюються культуротворча, культурозахисна функції. У науку через образну, символіко-метафоричну інтерпретацію приходить проблема видової специфіки і синтезу мистецтв - проблема, яка інтегрує естетику і мистецтвознавство.
Людина вперше усвідомлює себе у міфах* і використовує міф як розповідь про Всесвіт, явища природи, про традиції та звичаї людей, історичні події. Міфи Стародавньої Греції систематизувалися, допи-сувалися різними поетами або використовувалися ними у професійній творчості. Відомо, що ГЕСІОД саме на основі міфів написав "Тео-гонію" - поему про походження богів. Важливу роль для європейсько-го читача відіграли "Метаморфози-" відомого римського письменника ОВІДІЯ - виклад стародавніх міфів.
Поетичні образи стародавніх міфів не лише залишилися в історії світової культури, а й вплинули на долю мистецтва, викликали чис-ленні інтерпретації в творчості більшості видатних митців. До грецької міфології зверталися Данте і Шекспір, Боттічеллі і Леонардо да Вінчі, Рубенс і Рембрандт, Шіллер і Гете, Сковорода і Шевченко, Франко і Леся Українка.
Практика звернення до міфопоетичних символів збереглася і в XX ст. Звертаючись до творчої спадщини Д. Джойса, Б. Брехта, А. Франса, А. Камю, М. Булгакова та інших, ми бачимо, яке велике значення мали міфи не лише в образній структурі цих творів, а й у
*Міф (від грец. тір/і) - слово, а в більш широкому тлумаченні - легенда, розповідь, бесіда.
формуванні філософської концепції, в обгрунтуванні морально-психологічної позиції конкретних героїв.
Подальше вивчення проблеми естетичної специфіки мистецтва пов'язане з такими роботами англійського філософа й естетика БЕР-НАРДА БОЗАНКЕТА (1848-1923), як "Історія естетики" (1892), "Аекції з естетики" (1915), "Принципи індивідуальності і цінності" (1911), "Цінність і доля індивідуума" (1912). Послідовник Гегеля Бозанкет розглядав мистецтво як шлях до опанування світової гармонії. При цьому він намагався обгрунтувати більш широке, ніж це було прийнято в історії естетики, розуміння гармонії, яка є, на думку філософа, серцевиною "абсолютної реальності" - цілісності, що долає просторову і часову роз'єднаність предметів і явищ. Мистецтво ж намагається поєднати людину, яка існує на рівні природної чуттєвості, з "абсолютною реальністю" як з носієм досконалості. Проголосивши "Божественну комедію" Данте еталоном мистецтва, Бозан<ет, по суті, сприймав естетику як науку, що опановує та інтерпретує функціональну специфіку мистецтва. Особливе "естетичне" навантаження маї.;, за Бо-занкетом, пізнавальна функція. Англійський теоретик на початку XX ст. намагався не лише знайти нові аргументи щодо гегелівської ідеї обмеження предмета естетики мистецтвом, а й пов'язати естетику, мистецтвознавство з логікою, раціональним ставленням до дійсності.
Проблема співвідношення естетики і мистецтвознавства привернула увагу і німецького естетика МАКСА ДЕССУАРА (1867- 1947). Він чітко і послідовно відокремлював загальноестетичну проблематику від мистецтвознавства. Як у теоретичних дослідженнях - "Естетика і загальне мистецтвознавство" (1906), "Систематика і історія мистецтв" (1914), так і в організаційній діяльності щодо об'єд-нання європейських естетиків у теоретичній школі "Естетика і за-гальне мистецтвознавство", Дессуар виходив з тези про підпоряд-кованість сфери художнього сфері естетичного (як більш об'ємній). Іс-нуючи самостійно, мистецтвознавство - сфера художнього - має вра-ховувати можливості естетики - сфери естетичного. Водночас Дессуар намагався відокремити мистецтвознавство від філософії мистецтва, адже філософія мистецтва руйнує "теоретичну чистоту" наук про мистецтво.
У працях Дессуара присутнє поняття "естетично-мистецт-вознавчий" (підхід, аналіз тощо), але ставлення до філософії як основи естетики загалом негативне, адже філософія "принижує" естетику. Роз-мірковуючи над проблемою місця естетики в структурі міжпредметних зв'язків, Дессуар орієнтував естетику на пошук зв'язків з етнологією, історією, психологією.
Спробами знайти нові шляхи зближення естетики і мистецтво-знавства позначена позиція, найвпливовішого французького естетика XX ст. ЕТЬЄНА СУРИО (1892-1979). Ще у 30-50-ті роки
в роботах "Майбутнє естетики" (1929), "Співвідношення мис-тецтв. Елементи порівняльної естетики" (1947) Сурйо намагався розглядати твір мистецтва як становлення нової реальності, а види мистецтва він визначав через специфіку чуттєво-смислових елементів - квалій (від лат. диаііа - якість). Саме через засоби оформлення квалій, а ними є звук, колір, світло, слово, рух, може виникати самобутній "космос" - художній твір, позначений оригінальністю, неповторністю, авторським баченням світу.
Проблему співвідношення естетики і мистецтвознавства досить активно розробляли представники російської естетики - Ю. Бо-рев, А. Єремєєв, А. Зісь.
Вивчення предмета естетики з урахуванням широкого кола проблем мистецтвознавства було і залишається на сучасному етапі розвитку естетичної науки складною і дискусійною проблемою. Неоднозначність оцінки місця і ролі мистецтва в структурі предмета естетики, суперечливість щодо масштабів і специфіки взаємодії естетичної та художньої сфери призво-дили до спрощення, а іноді і до вульгаризації естетики, спроб перетворити естетику на прикладну науку. У другій половині XIX ст. французький етнограф і антрополог Ш. Летурно намагався обгрунтувати так звану естетичну палеонтологію. Вчений був переконаний, що тільки антропологія здатна опанувати внутрішній зміст естетики і мистецтва.
ЛІТЕРАТУРА
Борев Ю. Б. Предмет и задачи эстетики // Эстетика. - М., 1985.
Міфи Давньої Греції. - К., 1980. Мифологический словарь. - М., 1985.
Підлісна Г. Н. Світ античної літератури. - К., 1989.
Словник античної міфології. - К., 1985.
Фрагменты ранних греческих философов. - М.,
1989. - С. 5-17.
Шкуратова Н. Б. Проблема катарсису: історичний
аспект //Етика, естетика і теорія культури: Зб. - К.,
1992. - № 35.
Эстетический смысл "золотого сечения" // Филос.
науки. - 1983. - № 3.
Ярхо В. Н. Новый папирусный фрагмент Эсхила //
Античная культура и современная наука. - М., 1985.
Loading...

 
 

Цікаве