WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Походження та історичні типи моралі (науковий реферат) - Реферат

Походження та історичні типи моралі (науковий реферат) - Реферат

ними є суттєвий зв'язок: служіння, обітниці, до яких ставилися надзвичайно серйозно. Середньовічна культура виробила цивілізовані правила поведінки для людей, які відзначалися буйним, запальним норовом, пихатістю і несамовитістю, але не бажали набути репутації варварів. Виявленням достоїнства шляхетної людини стали повага до іншого (але рівного!), безмежна щедрість, захист слабкого, вірність слову, справедливість - навіть якщо це було небезпечно для життя. Визначальною цінністю у лицарській культурі можна вважати честь, яку захищали будь-якою ціною. Справою честі були пошуки сильнішого супротивника, честь не дозволяла нападати на слабшого або того, хто впав. Звичайно, кодекс честі суперечив реальним бойовим умовам: у війнах не гребували хитрощами, несподіваними нападами, мародерством, захопленням полонених задля викупу тощо. Кодекс же честі вироблявся на змаганнях, турнірах - у присутності Прекрасної Дами. З лицарською культурою пов'язують виникнення сучасної західної форми шлюбу.
За тих часів велика патріархальна родина ще зберігала свою владу над індивідом, визначала міру його відповідальності, поведінку. З XII ст. зростає цінність моногамної сім'ї, у тому числі й завдяки зусиллям церкви (обмеження позацерковних форм шлюбу, зміцнення шлюбних зв'язків). Кодекс лицарського ставлення до жінки з придворної гри (з старофр. - куртуазне кохання) перетворюється на норму поведінки різних станів.
Піднесений образ лицаря увібрав у себе найважливіші цінності людської моралі і завдяки цьому виявив цивілізацій-ний вплив на суспільство й через століття після того, як реальна аристократія втратила своє верховенство у політиці, економіці, суспільному житті.
Станово-корпоративна мораль середньовічної Європи повною мірою відбила суперечливий характер цієї культури. З одного боку, це найбільш розвинута форма традиційного суспільства, яка характеризується підкоренням індивіда стану (станова честь), офіційній католицькій ідеології. З іншого боку, середньовічне християнство орієнтувало людину на особисту відповідальність у гіпертрофованій формі, що викликана почуттям провини, каяття, Жалості. Виявлення цієї тенденції, що поступово розвивалася у родоплемінній і давньосхідній, особливо в моралі античного суспільства, призводить до розпаду традиційної системи моралі.
§ 3. Основні тенденції розвитку моралі у сучасній цивілізації
Буржуазна мораль з часів свого виникнення зазнала значних змін, які відображають саму суть буржуазного способу існування. Зростання темпу життя перетворює час на гроші. Епоха Відродження змінила оцінку людини та її можливостей. Людина багато чого може, вона має право на розвиток своїх здібностей, і це не суперечить підвалинам християнства:
успіхи людської діяльності, плоди її зусиль - доказ прихильності до неї Господа. Висновки з нової версії християнства XVI ст. - протестантизму коротко такі:
- автономна особистість наділена правом приймати рішення і нести за нього відповідальність;
- свобода стає основоположним принципом тодішньої моралі, тому що зовнішня соціальна регуляція все більше перетворюється на саморегуляцію;
- внутрішній світ людини збагачується, ускладнюється, вона стає здатною до рефлексивності і безпристрасності (розважливості) ;
- людина, що приймає рішення без примусу, відповідає за свої вчинки перед людьм-и і законом, незалежно від раси,
-60-
кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, верствового чи іншого становища, відповідно до визначення Загальної декларації прав людини (1948 р.);
- церква розглядається як вільне зібрання рівних;
- людина здатна до самоконтролю і має право на свободу
віросповідання.
На відміну від жорсткої, аскетичної програми раннього
протестантизму, буржуа прагне забезпеченості, збільшення багатства - це розглядається як реалізація життєвого призначення людини і служіння Богу. Однією з важливіших чеснот є ощадливість. Феодальну честь витискають поняття чесності, обов'язковості, пунктуальності, що визначають репутацію, її основа - працьовитість і професіоналізм, що викликає повагу до певної межі, яка співвідноситься з рівнем оплати. Демонстрація успіху, благополуччя - це також спадкова часина доброї репутації, надійності. Натомість, бідність на світанку капіталізму розглядається як злочин (у XVII ст. бідні, хворі, бродяги ізолювались від суспільства, їх віддавали до робітних домів). Сучасний капіталіст, вважаючи, що убозтво - це право людини, реалізація її свободи, все ж віддає перевагу створенню доброчинних фондів і закладів, різноманітних програм для професійної освіти в'язнів. Суспільство намагається захистити традиційні цінності - дім, родину, незважаючи на те, що часто професійна діяльність вступає у суперечність з ними. У той же час, при всій відкритості культури, буржуа старанно захищає своє приватне життя, недоторканність особистості й житла, професійні, бізнесові таємниці. Завдяки інтенсивному розвиткові науки, взагалі цивілізації, подовжується життя, це змінює розуміння прав особистості, зміст гуманізму.
З самого початку своєї історії буржуа характеризується як вкрай агресивний, наполегливий соціальний тип, що прагне успіху будь-якою ціною. У пошуках найкращих умов, сировини, ринку збуту буржуа виходить за межі своєї держави, доповнюючи свій націоналізм його протилежністю - космополітизмом. Буржуа створює світовий ринок і людство як таке, охоплюючи його торгівлею і виробництвом (глобалізм), відтворює соціально-економічні відносини різних рівнів розвитку, відроджує рабство, работоргівлю, імперії, колоніальну залежність. Це особливо яскраво демонструє XX століття. Розподіл світу між капіталістичною і соціалістичною системами спричинив їх напружене суперництво. Зовні вони зовсім
-61 -
різні, будуються за протилежними принципами (перша - на індивідуалізмі, друга - на колективізмі), але найбільш гострі моменти виявляли їхню схожість: маніпуляція свідомістю мас, придушення інакомислення, створення кумирів, колективна відповідальність, синдром "чужого" тощо. Так, початкова фаза розвитку капіталізму на могутнім шарі традиційної культури у Російській імперії кінця XIX- початку XX ст. при-звела до відродження моралі, яку визначають такі риси:
- общинність, що нівелює особистість, примусова та добровільна відмова (аж до рабського стану) від власної волі;
знецінення індивідуального життя, ущемлення особистих інтересів - "заради загального блага";
- міфологізованість свідомості: уособлення ідеалу(культ особи), віра в магічну силу слова, наказу, перекладання права рішення на начальство;
- зрівняльна рівність ("проста радянська людина", "незамінних людей немає") як цінність поряд з системою пільг, звань, заохочень ("знатна свинарка"), які виправдовували існування привілеїв панівної еліти;
- постійне відродження ворожості до "чужого" ("ворог народу", "шкідник" тощо), із знищенням якого життя стане краще і веселіше; моральна оцінка прирівнюється до судового вироку - за відсутності правового захисту;
- утвердження соціальної неповноцінності
Loading...

 
 

Цікаве