WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Походження та історичні типи моралі (науковий реферат) - Реферат

Походження та історичні типи моралі (науковий реферат) - Реферат

безконфліктність у стосунках. Індивід зазнає значного тиску з боку родичів (членів роду). Цей тиск обумовлений, по-перше, безпосередністю спілкування (безпосередній колективізм - рівна участь у праці і рівне право на її результати), по-друге, порівняно невеликою чисельністю людей, що постійно спілкуються, по-третє, відсутністю при-ватного життя.
У той же час, внутрішні спонуки людей, мотиви їх вчинків залишаються таємницею. Поняття гарного, доброго, правильного означає відповідність людини своїй ролі й збігається із загальною користю. Родова спільнота являла собою певну систему, функції кожного елементу якої фіксувалися традиціями. У випадку порушення традиції людина опинялася за межами цієї системи (вигнання - остракізм). Архаїчна мораль вирішує питання добра і зла категорично: добро - це виконання приписів, зло - їх порушення. Моральні правила мають порівняно простий, лаконічний характер й однозначно пояснюються. Добро і зло абсолютно протиставлені.
Поділ на "своїх" і "чужих" - один з визначальних принципів тлумачення суті моральних цінностей минулого, аж до наших днів. "Свої" - джерело добра, захищеності, надійності; "чужі" - пов'язані з небезпекою, загрозою, підступністю, тобто злом. Закони теж мають бути перевернуті: те, що добре для своїх, погано для чужих. Таким чином визначається ставлення до життя, майна, традицій, богів чужинців і, за своєю суттю, є персоніфікацією волі даної спільноти, яка захищає свої інтереси на шкоду іншій спільноті, уособленням морального суду. Оскільки ані вирішення питань, ані відповідальність за саме таке вирішення не пов'язані з окремою людиною, моральний ідеал також лежить за межами індивідуальної компетенції, його навіть пов'язують з надлюдськими космічними силами. У стародавніх міфологічних образах відбите уявлення про совість, що має об'єктивований, надособистісний характер. Отже, ми бачимо, що основні поняття моральної свідомості мають своє об'єктивне втілення (предметна архаїчна логіка на відміну від сучасної абстрактної). Суб'єктом морального судження виступає община, але апелює вона до олюднених стихій природи, до предків, богів, виносячи вирок, спирається на авторитет могутнього захисника. Община виступає також суб'єктом виховання, передаючи кожній групі в певний період дозволене знання.
Особливу увагу в цій складній системі слід приділити заборонам (табу). На відміну від сучасного розуміння зла, недо-зволеної поведінки, табу мали більш жорсткий характер і часто були пов'язані з таємним, забороненим знанням. Найважливіша група табу стосувалася родинно-шлюбних відносин - заборона інцесту (шлюбу між родичами). Друга важлива група табу регулювала ставлення до чужинців. Власне, підозрілість до чужих спиралась, наприклад, на очікування неодмінної ворожнечі між місцевими та захожими духами (що перебували з мандрівниками). Частково цю ворожість намагалися відвернути поборами з подорожніх на користь місцевих богів.
Третьою групою забороняючих правил (табу) регулювалося ставлення до померлих; правило не говорити погано чи зовсім не згадувати вголос ім'я померлого, можливо, спершу означало просте застереження - небажання викликати його до живих. Але про небіжчика, безумовно, турбувалися, забезпечували його притулком, одягом, їжею, знаряддями праці або зброєю, навіть тваринами, які супроводжували його до іншого світу. Можливо, ставлення до померлих - перший вияв гуманізму, принаймні, з ним пов'язують перші в історії ознаки культури. Четверта основна група табу пов'язана з їжею та питвом, і в ній ми можемо знайти коріння деяких сучасних правил пристойності, етикету.
Спочатку правила захищають дуже вузьке коло "своїх" на протилежність "чужим". У міру розвитку культури коло "своїх" розширюється. Первісна людина вирішувала для себе проблему "чужих" за допомогою табу, шлюбу, всиновлення названого споріднення. Універсальним засобом забезпечення рівноваги у світі в ході розвитку соціальної культури і появи згодом держави виявляється кровна помста (звичай убивати когось з роду кривдника у відповідь на образу або вбивство свого родича); її витісняє таліон (відповідна втраті відплата;
таліон жорстоко вимагав точності виконання помсти, що, зрештою, припинило його існування). Кровна помста заснована на принципі колективної провини і колективної відповідальності; таліон - наслідок індивідуалізації відповідальності. Таліон витісняється композиціями: у цьому випадку третьою стороною виступає вже держава, яка визначає розміри матеріального відшкодування завданої шкоди.
2.2. Система моралі Давнього Сходу
Отже, родоплемінна роль визначається як синкретична, нерефлективна, спирається на персоніфікований моральний закон (виявлення колективного інтересу), а також пов'язані з ним жорстко окреслені заборони та приписи. Стародавня людина розвиває свою діяльність, набуває більш надійні джерела існування, ніж полювання, збирання й риболовство. Це аграрне виробництво, землеробство. Воно пов'язане з найважливішими змінами в житті людини: відходить у минуле вирішення питань на загальних зборах, влада переходить до ради старійшин, жерців і царів; не зникають, але відсуваються на другий план родові зв'язки, з'являється територіальна (сільська й міська) громада. Належність до певної громадської верстви тепер не пов'язана з віком і статтю - вона спадку-ється, зумовлюється походженням від певного предка. Вона відбивається у поведінці, одязі, прикрасах і навіть у комплексі доброчинностей. УСІЙ цій системі стосунків надає своєрідності патріархат, що по-різному виявляється в різних культурах. Виникають групи людей, більш чи менш обмежених у правах. У повсякденному житті становище жінок, дітей, рабів, більшості населення, визначалося місцем у суспільстві. Складна система різноманітних зв'язків стабілізується, набуває завершеного вигляду суспільної ієрархії - піраміди. Релігія, зародки наукового знання, у тому числі перші спроби усвідомлення власної історії (реальної, а не міфічної) та аналізу насущних проблем буття - це перші спроби рефлексії.
Найвідоміші досягнення китайської, індійської, месопотамської та єгипетської цивілізації - так званий "родючий півмісяць". Вони мали загальні характерні риси і, особливо єгипетська та месопотамська, впливали на розвиток західної цивілізації.
Людина визначалася через належність до "своїх" і надзвичайно цінувала цей зв'язок. Своєрідний "первісний націоналізм" якоюсь мірою відображає дійсну перевагу цивілізації над дикунством і варварством. УМОВОЮ щасливого існування вважалася, перш за все, стабільність, а причиною катастроф, усіх жахливих потрясінь - порушення традицій, законів, невиконання обов'язків. А тому доброчесність у цілому можна визначити як відповідність своєму суспільному статусу.
Рівень цивілізованості ще недостатній, щоб оберігати індивідуальне життя. Попри це, сім'я, діти, батьківська прихильність, турбота про близьких (живих і померлих)безсумнівно являють собою цінність. На побутовому рівні надзвичайно цінується миролюбність, незлобивість, хоч традиційно вихваляється агресивність царів - втілення військових доблестей. Серед царських доброчесностей найважливіша -
Loading...

 
 

Цікаве