WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Предмет і завдання етики (науковий реферат) - Реферат

Предмет і завдання етики (науковий реферат) - Реферат

невідповідність, суперечність між мораллю і моральністю є корисною, навіть конче потрібною.Мораль справджує своє призначення тоді, коли вона чогось вимагає від людини, висуває перед нею якийсь ідеальний взірець, у чомусь перевершує реальний стан людської поведінки. Якщо реально існуючій моральності власне мораль надає необхідні орієнтири, що вказують шлях людського вдосконалення, то для самої моралі як форми свідомості конкретні моральні відносини є свого роду критерієм її цілісно-людської обгрунтованості - або, точніше, камертоном, який визначає, потрапляють чи не потрапляють її вимоги в тон загальним потребам розвитку людської природи, людського буття. При цьому, як показує історичний досвід, мораль, яка не може знайти повноцінного втілення в конкретній моральності, конкретних людських стосунках і щораз заперечується ними, виявляється приреченою на загибель.
Отже, історія термінів дозволяє зробити висновок, що етика - це наука про мораль (моральність).
Структура етики як науки включає шість змістовних блоків:
1. Емпірична, або описова етика, яка описує, констатує та аналізує норови, звичаї, моральні чесноти представників різних народів і народностей, соціальних груп і прошарків, різних спільнот, які й складають моральні стосунки у суспільстві на різних етапах його розвитку.
2. Загальна теорія моралі, або філософські проблеми етики, де мова йде про походження моралі, її сутність, структуру, специфіку, співвідношення моральної необхідності, свободи й відповідальності, моральні аспекти сенсу життя тощо.
3. Нормативна етика як зведення вимог, приписів суспільства і стереотипів поведінки особистості, її моральних якостей, які відповідають суспільним моральним нормам.
4. Теорія морального виховання, або педагогічна етика, яка забезпечує засвоєння індивідами встановлених моральних зразків поведінки.
5. Професійна етика, яка покликана описати й обґрунтувати особливості моралі різних професійних груп, виходячи зі специфіки їхньої діяльності.
6. Історія етичної думки, яка демонструє, як утворюється коло етичних проблем, як змінювались способи постановки проблем, підходи до їх вирішення, як поглиблювалось розуміння природи моралі, її призначення і функції у житті суспільства, а також закономірностей її розвитку і функціонування.
Етика як наука має свій понятійно-категоріальний апарат. Такі поняття як "норов", "вчинок", "моральна норма", "моральний принцип", "моральний ідеал", "оцінка" тощо вживаються і змістовно розкриваються переважно в етиці. До етичних категорій належать "добро" і "зло", "обов'язок" і "совість", "честь" і "гідність", "справедливість" і "відповідальність", "моральний вибір" і "моральний конфлікт" , "сенс життя" і "щастя", "товариськість", "дружба", "любов" тощо. У них розкриваються найістотніші властивості моральної реальності. У цілому ж система категорій і понять, або понятійно-категоріальний ряд, розкриває зміст предметної сфери етики.
Етика як наука виконує низку функцій. Головними серед них є:
1. Описова. Моральні явища дещо розпливчасті, невловимі, вони важко фіксуються. Тому завдання етики - вирізнити моральну сторону (складову) з різноманіття людської діяльності, визначити й описати рельні звичаї, мотиви поведінки людей. Описування моралі - важке дослідницьке звдання. Мораль не є результатом людського свавілля, вона об'єктивно детермінована і виступає необхідною умовою самоорганізації суспільних індивідів. Соціально-моральна поведінка має свою чітку логіку. Завдання етики полягає в тому, щоб вивчити реальні моральні процеси. Отже, на описовому рівні етика виділяєм об'єкт дослідження (мораль), вводить у науковий обіг факти, які підлягають поясненню, інтерпретуються теоретично.
2. Ціннісно-орієнтаційна. Філософсько-світоглядні орієнтації етики не є морально нейтральними, вони мають ціннісне значення, характеризуються моральною визначеністю. Етика узагальнює моральні процеси і задає ціннісні нормативні перспективи. Вона не створює нових форм моралі, а дає їм закінчені формулювання, орієнтує на те, що має бути. Це досить складне і , по суті, аналітичне завдання. Для того, щоб з існуючого різноманіття моральних цінностей виділити ті, що найточніше виражають глибинні інтереси суспільства та його спільнот, мають історичне майбуття, їх необхідно піддати науковому аналізу. Таке складне дослідницьке завдання має важливе орієнтуюче значення для практики морального виховання.
3. Функція вироблення етичних знань пов'язана з поясненням походження моралі, фактів морального життя, обґрунтуванням моральних цінностей, принципів , норм, ідеалів, оціночних уявлень конкретно-історичного типу суспільства і зрештою - із створенням знань про мораль. Етика виробляє наукові знання про мораль, перетворюючи емпіричні моральні факти на наукові.
2. Етика як філософська наука.
Етика як наука виникла і розвивалася у межах філософії і розглядалася як практична філософія, або моральна філософія. Вона базується на двох засадах: фактах реального морального життя (вчинках індивідів і діяльності соціальних груп) та філософському світогляді. Світогляд не може бути нейтральним, він завжди ціннісно орієнтований. Тому можна стверджувати, що скільки історичних типів світогляду, філософських напрямів, стільки й етичних шкіл, систем.
Етика здатна викликати у читача або слухача неоднозначні почуття. Вона може розчарувати банальністю висновків. Вона також може вразити своїми величними ідеями. Все залежить від того, якими очима на неї подивитись - бачити в ній розумову конструкцію, чи використовувати в якості критерію оцінки для самого себе.
Перша систематизована робота з етики, яка одночасно була і першим навчальним курсом з цієї дисципліни, була "Нікомахова етика" Аристотеля. Ця праця виявилася першою не тільки в часі, але й за значенням. Будучи написаною ще в IV ст. до н.е., вона і сьогодні залишається однією з найкращих систематизацій етики. Етика - нормативна наука, до того ще найзагальніша нормативна наука. Її ще називають практичною філософією. Етику вивчають не тільки для того, щоб знати що таке доброчинність, а перш за все для того, щоб бути доброчинним. Мета етики - не знання, а вчинки.
Як говорив Аристотель, юнак - непідходящий слухач лекцій з етики. При цьому основною ознакою "юнака" він вважав не вік, а незрілість характеру, коли людиною керують сліпі пристрасті, що може відбуватися і з дорослими людьми. Для того, щоб етика приносила користь людині, необхідні дві умови: вміння володіти своїми пристрастями та бажання направляти їх на прекрасні цілі. Насіння етики, як зерна пшениці, можуть прорости лише в тому випадку, якщо потраплять у сприятливий грунт. Цю думку російський філософ XIX ст. В.С.Соловйов висловив трохи інакше у передмові до своєї книги "Виправдання добра". Він порівнює моральну філософію з путівником, який знайомить з гарними місцями, але не говорить людині, куди їй їхати. Такий путівник не може умовити їхати в Італію того, хто
Loading...

 
 

Цікаве