WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Коломийський музей Гуцульщини - Реферат

Коломийський музей Гуцульщини - Реферат

членів Спілки художників України Миколи Тимківа, Василя Кабина, Володимира Ґуза, Михайла та Ганни Рощиб'юків, Павлини Цвілик. Надії Вербівської, Дмитра Шкрібляка, Параски Шкрібляк-Хім'як та інших. Представлені експонати дають можливість простежити етапи розвитку, художні особливості народного мистецтва, розвиток народних традицій, збагачення їх новими формами, мотивами, композиційними вирішеннями.
Робота музею багатогранна. Важливе місце займає науково-дослідницька діяльність. В науковій роботі працівники зосереджують свою увагу на вивченні історії розвитку народного мистецтва Гуцульщини та Покуття, виявленні нових народних майстрів, вивченні їхньої творчості, дослідженні народного орнаменту. В минул; роки часто організовувалися експедиції в різні села Гуцульщини та Покуття, колекції поповнювала високохудожніми творами. Увагу приділяють і видавничій діяльності. Видано путівники по музею, альбоми про його колекції, каталоги виставок народного мистецтва. В останні роки почали видавати журнал "Народний дім", в якому друкувалися наукові статті про різні види народного мистецтва, творчість видатних майстрів. На жаль, через фінансову скруту часопис тимчасово не виходить.
Музей проводив значну науково-просвітницьку роботу. В музеї часто відбувались наукові конференції, вечори мистецтва, зустрічі з народними майстрами, обговорення виставок тощо. Велика просвітницька робота проводиться за межами музею.
Проголошення незалежності України внесло великі зміни в діяльність музею. Як і раніше, музей приділяє велику увагу організації виставок. Надовго залишилися в пам'яті жителів міста виставки і вечори "Незабутні", "Пам'ять", присвячені митцям, які відійшли у вічність, залишивши багату художню спадщину.
Музей одержав можливість широко розкривати свої фонди. Стало можливим організовувати великі виставки образотворчого та сакрального мистецтва, збірки яких у музеї досить великі. 1996 року вперше експонувалася виставка "Церковне мистецтво XVІ-XVІІІ ст.", побудована виключно на фондових збірках музею.
Музей вийшов на рівень міжнародних конференцій та науково-дослідних експедицій. Він підтримує тісні зв'язки з музеєм народного будівництва в Сяноці (Польща). Щороку тут відбуваються конференції в рамках всекарпатського фестивалю.
1998 року відбулася конференція в замку Кітце, філії Віденського етнографічного музею з нагоди 100-річчя експедиції, організованої етнографічним науковим товариством Австрії па Гуцульщину та Бойківщину. В честь ювілею була організована також експозиція спільно з Віденським етнографічним музеєм та Львівським музеєм етнографії та художніх промислів і Коломийським музеєм народного мистецтва Гуцульщини та Покуття. Із зібраних експонатів та експонатів Віденського етнографічного музею, що надійшли протягом 100 років, організовано виставку.
Написано багато наукових доповідей, статей, повідомлень, чимало з них опубліковано. Зроблено фундаментальне дослідження всього, що пов'язане з музеєм, зокрема, написано історію побудови Народного дому, в якому знаходиться музей, життя і діяльність Й.Кобринського, який вніс великий вклад у побудову Народного дому, життя та діяльність засновника музею, багаторічного директора Володимира Кобринського.
X Міжнародний гуцульський фестиваль музей зустрічає поновленою експозицією періоду "Народне мистецтво Гуцульщини та Покуття XV11I - початку XX сі"., виставкою "Скарби Гуцульщини", вишивками заслуженого народного майстра України, члена Спілки художників України Євгенії Геник, вишивками Олександри Корчинської, вишивками, ліжниками народного художника України Михайла Біласа. Планується виставка творів студентів Косівського коледжу вжиткового та декоративного мистецтва ім. В.Касіяна.
Вся робота музею, не зважаючи на економічні труднощі, спрямована на те, щоб зберегти народні скарби і щоб великі народні надбання приносили якнайбільшу користь народу України.
Музей писанки
Багато музеїв мають у свої писанки, але донедавна ці маленькі творіння рук людських вважали допоміжним матеріалом через недовговічність, доки в Коломийському музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття Любомир Кречковський і Марія Боледзюк не розробили оптимального способу консервації писанок. Це й дало привід подумати про відкриття музею писанок.
І от у серпні 1983 року міськвиконком прийняв рішення про створення у Коломиї музею писанкового розпису на базі пам'ятки архітектури XVI століття церкви Благовіщення.
На той час у коломийському музеї була вже чимала колекція писанок з Гуцульщини та Покуття, зібраних Любомиром Кречковським та Василем Стефанком.
Отже, з метою створення музею, приміщення церкви Благовіщення відреставрували фахівці зі Львова. Ескізи експозицій опрацювали коломийські художники Мирослав Ясінський та Василь Андрушко. Роботу пожвавило те, що в січні 1987 року Міністерство культури України видало наказ про створення в Коломиї музею писанкового розпису як відділу Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини. Так невеликий музей заявив своє право на існування.
Оскільки приміщення церкви не опалювалось, то музей функціонував лише у весняно-літній період. На зиму експонати перевозили до музею Гуцульщини.
1989 року експозицію довелося демонтувати, бо на урядовому рівні прийнято рішення про передачу культових споруд релігійним громадам.
Два роки згодом під музей писанкового розпису було передано частину будинку на вулиці Шухевича, де, власне, музей і містився до останнього часу.
Нині колекція музею нараховує майже 3000 писанок, що є доброю базою для наукової й пошукової роботи. За останні роки колекцію поповнили писанки з Польщі і Білорусі. Маємо сувенірні експонати з Пакистану, Шрі Ланки, США, Канади... Та це вже інша тема, яку найкраще вести в стінах музею.
Такого музею не має жодна країна світу. Бо й традиції писанкарства живуть не скрізь. Хоча історики свідчать, що яйце почали розписувати тисячі років тому.
У прикарпатській Коломиї цей вид мистецтва існував, здається, вічно. Бережливо передавався з покоління в покоління. Саме тут знайшли високоефективний метод реставрації та консервації писанки. Він, на переконання мистецтвознавців, допоможе зберігати орнамент і сам матеріал яйця протягом багатьох століть.
Становлення музею писанки відбувалося протягом тривалого часу. Спочатку експозицію розмістили в місцевій церкві Благовіщення, згодом - у відведеному міською владою приміщенні. Ініціативу щодо розширення експозиції виявила адміністрація музею, її підтримала обласна державна адміністрація, яка надала значну допомогу у будівництві нового приміщення під унікальний музей. Бо поки що існує лише пам'ятник писанці в Канаді.
Колекції музею налічують понад 10 тис. експонатів, найбільше яких з Гуцульщини та Покуття. Музей прагне представити в експозиції мистецтво світового писанкарства, залучити до співпраці митців багатьох країн.
У новомуприміщенні музею буде облаштовано інтер'єр гуцульської хати початку XX ст. Тут планується проводити уроки народознавства, де діти пробуватимуть власноруч творити писанковий дивосвіт.
Loading...

 
 

Цікаве