WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Культура первісного суспільства - Реферат

Культура первісного суспільства - Реферат

тогочасного періоду. Далі започатковується обробіток землі.
Добу неоліту в Україні репрезентує трипільська культура у V - III тис. до н.е. Вона поширювалася на лісостеповій території від середнього Дніпра до Бугу і Дністра на південному заході. За основними параметрами ця культура споріднена з археологічними культурами Дунайського басейну, Балкан, островів східного Середземномор'я та Малої Азії, її залишки відкриті у 38 селах Київщини, 25 - Поділля, 20 - Західної України.
Вчені дійшли висновку, що трипільська культура виникла внаслідок просування на Схід давньоземлеробських племен із Балкан та Подунав'я. Розрізняють три її етапи: ранній (4000 - 3600 р. до н.е.), середній (3600-2800 р. до. н.е.) та пізній (2800-2000 р. до н.е.). Спочатку носії трипільської культури жили в басейнах річок Прут, Дністер та Південний Буг, згодом вони розселилися у Середньому Придніпров'ї, на Волині, у Південно-Західному Причорномор'ї. На ранньому етапі трипільської культури поселення, для яких характерні заглиблені та надземні житла, були розташо-вані на надзаплавних терасах річок, пізніше - на високих річкових терасах і важкодоступних мисах плато. Зазвичай вони складалися з 30 - 40 наземних жител, розміщених одне біля одного. До жител прилягали господарські будівлі, внутрішню та центральну частину не забудовували. Глинобитні житла площею від ЗО до 150 м2 поділялися перегородками на 2 -5 окремих секцій, де були вогнища, глиняні печі, лежанки, робочі культові місця. Тут мешкала сім'я з кількох чоловік. У середньому в кожному такому поселенні могло жити близько 500 чол. Були також великі поселення, що складалися з кількасот будинків, розміщених концентричними колами.
На початку пізнього трипілля в басейні Південного Бугу з'явилися поселення-гіганти (зокрема, Майданецьке поселення та ін.), що складалися з 1,5 тис. жител. У кожному з них могло мешкати близько 10 тис. осіб. Декотрі поселення додатково були укріплені ровами та валами.
Основні заняття носіїв цієї культури - землеробство і скотарство, деяку роль, зокрема на ранньому етапі, відігравали мисливство, рибальство, збиральництво. Головні знаряддя праці, предмети побуту й прикраси виготовляли з кременю, каменю, кістки, рогу та глини. Це різноманітні кремінні скребачки, ножі, різці, свердла, кам'яні тесла й свердлені сокири-молоти, кістяні шила, проколки, намистини, рогові мотики, клювці, молотки, глиняні прясла, тягарці для ткацького верстата. Кістяні вироби - псалії, навершшя скіпетрів, сокири оздоблювалися символічними ритуальними зображеннями, геометричним і рослинним орнаментом.
Вже на ранньому етапі трипільської культури з'явилися перші металеві вироби: мідні шила, рибальські гачки, прикраси. Тільки в одному Карбунському скарбі знайдено 444 різних вироби з міді, насамперед прикрас. Згодом почали виготовляти мідні тесла, долота, провушні сокири, наконечники списів, серпи, мотики, кинджали. Метал надходив з території Стародавнії Фракії від носіїв гумель-ницької культури. Посуд ліпили руками й випалювали в спеціальних горнах. На ранніх етапах трипільської культури кухонний і столовий посуд прикрашали заглибленим орнаментом, пізніше його виготовляли з добре відмуленої глини й оздоблювали різнобарвним розписом (червоною, чорною, білою фарбами).
Ідеологія носіїв трипільської культури тісно пов'язана з культом предків. Це, зокрема, засвідчують численні жіночі (дуже рідко чоловічі) статуетки, а також фігурки свійських тварин. З культовими уявленнями пов'язані й ритуальні поховання в житлах. Для пізнього етапу трипільської культури характерні великі колективні могильники за межами поселень: виявлено поховання з трупопокладаннями (на Півдні) і трупоспаленнями.
Основою суспільної організації носіїв цієї культури був рід, поділений на великі патріархальні сім'ї. З пізнім етапом трипільської культури пов'язаний початок майнового розшарування, а з часом виокремлення трьох соціальних груп: племінної верхівки, племінної аристократії та родових членів громади. Соціальну диференціацію засвідчує поява багатих поховань у родових могильниках (Усатівські кургани поблизу Одеси, Червонохутірський могильник). Останні споруди мали на верхівках святилища. Частина з них, ймовірно, виконувала роль своєрідних первісних обсерваторій. Інколи на курганах ставили столи, які символізували пам'ять і повагу до похованої особи.
Історична доля трипільських племен ще недостатньо з'ясована. Деякі з них, очевидно, були асимільовані носіями інших культур наприкінці III тис. до н.е. Не менш ймовірно й те, що багато здобутків культури племен-трипільців запозичили скіфи, фракійці та інші народи.
Отже, палеолітичні культури в Україні свідчать про типові особливості культурного розвою наших предків, а саме: відмінність тодішньої культури корінного населення від культур сусідів, а також значні зв'язки культур населення України з Надчорномор'я, зокрема із Середземним культурним пластом.
Історики вважають трипільців епохи мезоліту та неоліту етногенетично попередниками індоєвропейців. Це були войовничі племена, що з'явилися в Україні в епоху бронзи і згодом злилися з місцевим населенням.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Алексеев В.П. Становление человечества. - М., 1989.
Алєксеев В.П., Перший, А.И. История первобытного общества. - М., 1990.
Балушок В. Обряди ініціацій українців та давніх слов'ян. - Львів; Нью-Йорк, 1998.
Боровський Я. Світогляд давніх Киян. - К.,1992.
Брєй У., Трамп Д. Археологический словарь. - М.,1990.
Булашев Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядахта віруваннях. - К., 1992.
Греченко В., Чорний І., Кушнарук В., Ряжко В. Історія світової та української культури. - К., 2002.
Етногенез та рання історія слов'ян: нові наукові концепції на зламі тисячоліть. - Львів, 2001.
Етнографія України/ За peд. C. А. Макарчука. - Львів, 1994.
Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу.-1992.
Історія релігії в Україні/ За peд. А. М. Колодного, П.Л.Яроцького. -1999.
Історія української культури. У 5 т. - К., 2001 - Т. І.
Культурология: история мировой культуры / Под peд. A.H.Маркова. - 1995.
Ліндсей Д. Коротка історія культури: від доісторичних часів до доби родження. У 2 т. - К., 1995. - Т. І.
Леві-Строс Клод. Первісне мислення. - К., 2000.
Леві-Строс Клод. Структурна антропологія. - К., 2000.
Нечуй-Левииький І. Світогляд українського народу. - К., 1992.
Попович М. Нарис історії культури України. - К., 1998.
Рыбаков Б.А. Язычество Древней Руси. - М., 1987.
Семчиишн М. Тисяча років української культури. - Нью-Йорк; Париж; Торонто, 1985.
Тейлор 3. Первобытная культура. - М., 1989.
Токарев С.А. Ранние формы религии. - М., 1990.
Українці: народні вірування, повір'я, демонологія. - К., 1991.
Чмихав М.О., Кравченко М.Н., Черняков І.Т. Археологія та стародавня історія України. - К., 1992.
Фрезер Д. Золотая ветвь: Исследование магии и религии. - М., 1980.
Ясперс К. Смысл и назначение истории. - М., 1991.
Малиновский Бронислав. Магия, наука и религия. - М., 1998.
Loading...

 
 

Цікаве