WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Теорія культури. - Реферат

Теорія культури. - Реферат

силу малюнка, первісної скульптури. Так, у печері Монтеспан (Франція) знайшли глиняну фігуру ведмедя без голови; біля ніг його лежав череп справжнього ведмедя. Вочевидь, до фігури прилаштовували закривавлену голову вбитого звіра і, кидаючи спис у глиняного ведмедя, вірили, що це допоможе вполювати справжнього.
У печері Санта-Ізабель (Іспанія) було знайдено зображення людей у масках звірів. Мабуть, виконання магічного танцю перед полюванням мало забезпечити успіх. Вбиваючи списом глиняного ведмедя, людина вірила, що це допоможе їй вполювати справжнього. Одягаючи маски звірів та виконуючи "танець буйволів", люди сподівалися, що це приведе буйволів у їх край. Так виникає магія, за допомогою якої людина вдосконалюється в справі приборкання звіра. Тема звіра в мистецтві палеоліту домінує. Це - вияв тотемістичного поклоніння тварині. Зображень людини мало. Переважно це зображення жінок, які не стільки втілювали красу, скільки служили магічним цілям. Насамперед, це стосується так званих "палеолітичних Венер" - зображень жінок, відтворених за таким загальним принципом: кінцівки ледь позначені, голова без чітких рис обличчя, але виразно підкреслені ознаки жінки-матері. Відсутність рис обличчя пояснюється тим, що основним завданням художника було зобразити саме материнські функції жінки. Від холоду, хвороб, нападів хижаків і ворогів гинуло багато членів племені. Зображення материнства слугувало запорукою, продовження роду. Звідси й культ жінки-матері в епоху палеоліту.
У мистецтві мезоліту, навпаки, центральне місце посідає людина, її зображають схематичніше, умовніше порівняно з фігурою звіра, проте в динаміці. Очевидно, важливіше було показати дії людини, а не її саму. Іноді фігура людини змальована лише штрихами, які передають тільки схему руху. Враження рух; створюється шляхом повторення однакових силуетів. І тварина, і людина зо бражені менш правдоподібно, ніж в епоху палеоліту. Але це не втрата майстерності змінилася мета мистецтва: якщо раніше важливо було передати зовнішністі об'єкта зображення, то тепер художник робить спробу відобразити особливост натури, охарактеризувати їх. Тому важливішими, ніж детальне зображенню людини, є зображення її дій - як вона бігає, полює, танцює тощо. В цей періо/ створюються динамічні багатофігурні сюжетні сцени, які свідчать про більїі глибоке, ніж раніше, відображення світу у свідомості людини.
Мистецтво неоліту, мистецтво людей, які опанували вже скотарство п землеробство, помітно відрізняється від творчості людей, що займалися лише полюванням та збиранням дарів природи.
Людині палеоліту було необхідно добре знати звіра як об'єкт полювання, В неоліті життя людей залежало вже не тільки від вдалого полювання, але й ві^з врожаю, відповідно - від погоди. Людина починає замислюватися над явищами , природи, пояснити які не може. Тому у неї виникають уявлення про надприродні невидимі сили, які керують погодою, кліматичними циклами, рухом світил. Так виникають базові міфологічні сюжети, що стали згодом основою міфологічних систем найдавніших цивілізацій. Наприклад, у багатьох народів існують міфи про походження світу з яйця (найчастіше золотого), про завмирання природи восени та її оживання навесні тощо. А для зображення цих сил необхідні особливі образи - жоден з відомих не підходить, коли виникає потреба втілити в мистецтві життєдайну силу води, сонця, землі, вогню. Звідси беруть свій початок умовно-орнаментальні форми художнього зображення. З'являються організовані ритмічно й абстрактні за змістом мотиви. Зображення людини і тварини схематизуються, стилізуються, стаючи символом; зароджується малюн-кове письмо - піктографія. З'являється уявлення про прямокутник, коло, симетрію. Свої знання людина застосовує під час виготовлення речей. Наприклад, первісний ремісник за формою тіла птаха створює ківш для води. Предмети вже не тільки утилітарні, вони оздоблені. Людина прагне прикрасити всі речі, які її оточують: кераміку покриває орнаментом, дерев'яне начиння прикрашає різьбою, а плетення - візерунками. Передусім за цим приховане магічне поривання "освятити" річ. Водночас людина прагне вже не лише використовувати предмет, але й робити його гарнішим, несхожим на інші.
Найважливішим явищем, що характеризує пізній неоліт і, особливо, епоху бронзи, є поява мегалітичної архітектури. Первісна людина давно вже вміла зводити будівлі - напівземлянки, дерев'яні або глиняні житла, але вони використовувалися з утилітарною метою. Пам'ятники ж мегалітичної культури мали вже релігійно-культове призначення.
Мегалітичні будівлі можна поділити на три види. Менгіри - вертикально поставлені камені, іноді покриті рельєфами, іноді злегка оброблені, виконані у вигляді скульптури. До останніх належать монументальні зображення кам'яних риб, створені у Вірменії (вішапи). Іноді кам'яні стовпи завершувалися головою людини (Франція) або тварини (Сибір). Мабуть, у давнину такі споруди були об'єктом поклоніння абомісцем церемоній.
Дольмени - чотирикутні будівлі з каменю. Найпростіший дольмен - два вертикально поставлені камені, перекриті третім. Завершений дольмен складається - з чотирьох щільно припасованих плит, які утворюють чотирикутник. Стіни перекрито п'ятою плитою. У деяких дольменах внутрішні сторони плит розписані символічними знаками. Дольмени позначали місця поховання членів роду.
Кромлехи - кам'яні плити або стовпи, розташовані по колу (найчастіше біля жертовного каменю). Найвідоміший та складний споруджено в епоху неоліту в Англії, біля Стоунгеджа. Він складається з кількох концентричних кіл. Один ряд - з невеликих менгірів, другий - ближче до центру - з великих брил, попарно перекритих кам'яними брусами. В центрі розміщена квадратна плита, яка, ймовірно, виконувала якісь ритуальні функції. Через деякі точки кромлеха можна було фіксувати фази річного руху Сонця, тобто можна вважати, що перед нами - найдавніша обсерваторія.
В епоху залізного віку вдосконалюється техніка виготовлення кераміки. Окрім тварин і рослинних орнаментів, первісні гончарі зображають людей, ймовірно, героїв усної народної творчості та міфів. Образ людини і у фольклорі, і в прикладному мистецтві витісняє образ тварини. Серед керамічних виробів деякі посудини мають скульптурне завершення, прикрашені виліпленими з глини фігурками людини, тварини чи птаха.
Одна з найхарактерніших культур залізного віку - скіфська (VII - II ст. до н.е.) - культура племен, що жили в цей період у Північному Причорномор'ї, на Кубані та Алтаї. Типовими пам'ятниками ранньої скіфської культури стали могильні кургани вождів. Основним багатством скіфів-кочівників були величезні табуни коней та стада рогатої худоби. Тому, можливо, й народжується в Скіфії характерний "звіриний стиль" - зображення звірів у гармонійних, закінчених композиціях. Скіфи набули високої майстерності у виготовленні зброї та спорядження верхового коня. На всіх прикрашених предметах - зображення тварин, причому, окрім цілих фігур тварин, трапляються й просто окремі їх частини - лапи птахів, кінські копита тощо). Можна простежити певну закономірність між темою прикраси та призначенням предмета, тобто прикраси виконували не лише естетичну, але й магічну роль. Це були образи-символи, які мали оберігати людей та допомагати їм.
Первісна музика була невід'ємна від повсякденного життя: жінки заколисували дітей, пастухи трубили, скликаючи худобу тощо; мелодії супроводжували й магічні обряди. Археологи знайшли чимало виконаних з кісток тварин свистків та флейт, мушель, що використовувалися як труби. Для відтворення музичних звуків використовували лук, барабани з дерева та висушених овочів, роги тварин - все це праобрази сучасних струнних, ударних та духових інструментів9. Підтвердженням розвитку музики в епоху пізнього палеоліту є знайдений археологами на території нинішньої України музичний комплекс з кісток мамонта. При розкопках палеолітичних стоянок на території Франції, Чехословаччини та Угорщини були знайдені музичні інструменти на зразок флейт і дудок.
Loading...

 
 

Цікаве