WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Субстанціалістське та антисубстанціалістське розуміння зла. - Реферат

Субстанціалістське та антисубстанціалістське розуміння зла. - Реферат

уособлення метафізичної субстанції Зла, за сучасних умов постає не що інше, як певна група людей, котра характеризується яскраво означеною від-мінністю, "дивною" з точки зору оточення, - відмінністю етнічною, соціальною, культурною або ж якоюсь іншою. При цьому члени подібної групи можуть, зви-чайно, ні сном ні духом невідати, що вони є носіями світового Зла; але ж - зга-даймо Мейчена!- людина здатна репрезентувати абсолютне самосвідоме Зло, на-віть не підозрюючи цього...
І ось ми бачимо, що "маніхейська боротьба зі Злом", розв'язана у ХХ ст. фаши-стами й більшовиками, шовіністами й ура-патріотами, релігійними фундамента-лістами тощо, головним чином і зводилася не до чого іншого, як до нищення і репресій проти певних "дивних" груп людей, у яких вбачали чергових носіїв Зла - євреїв, вірмен, циган, християн, мусульман, буржуїв, дворян, інтелігентів, по-пів і т.д. і т.п. І все це, звичайно ж, чинилося заради "остаточної перемоги Доб-ра", утвердити яке буцімто неможливо без кривавої гекатомби. Наявність цієї трагічної закономірності спонукає до пильності: бачимо бо, що подібні уявлення та настрої не вичерпані й сьогодні.
Зіткнення людини й природи як можливість трагічного конфлік-ту
Зіткнення людини і природи -вічне питання та і вирішують її по-різному. "Не-відправлений лист" Калатозова - фільм, в якому природаподавляє людину. Але треба згадати вихідні мотиви у Джека Лондона. Вони повні життєвої си-ли.Зіткнення з природою не повинно вирішуватися як зіткнення з давлючій на людину силою. Навпаки: могутньому розуму природа слугує матеріалом для переробки. Принизливо бачити людину, яка відчуває ніяково перед природою. Навіть стародавня людина не був заляканий силами природи, а кидав їм виклик. І сенс наскельних зображень зовсім не в тому, щоб умилостивити природу, а в том, щоб так відбулося у дійсності. Перед тим як відправитися на полювання на мамонта, стародавній художник виконував сцену вдалого полювання. Мистецтво завжди було магиєю. Це створення світу за своїм прагненням й бажанням, це пе-ретворення світу чарівним дотиком митця. Важко навіть уявити собі, яким би чи-ном стародавня людина, що була залякана силами природи, змогла б змагатися з ісполінським мамонтом. Доречи, це добре зрозумів Роні. Крім "Боротьби за вогонь",великий вплив надав на мене його роман "Хижак- велетень". Саме це - також наукова фантастика, лише повернута у минуле. Та й в наш час мистецтво залишається свого роду "магією". Письменники - великі маги, і в цьому їх велика сила, й політична, емоційна. Поезія пізнання й переробки природи відкривають для мистецтва великі можливості. Соціальні науки, такі як антропологія, соціоло-гія і географія, дають зрозуміти, як слід навчати людей, щоб пробудити в них бажання й вміння берегти природні ресурси і види, які живуть поряд.
В сутності технології втілюється єдність природного і культурного, відношення технології з природою і культурою є суперечливим. Технологія в своєму функці-онуванні породжує "світ технології", відчужується від природи і людини. Ре-зультатом є руйнування єдності, цілісності природних систем, деградація приро-ди. Вплив технології на культуру теж може бути деструктивним, руйнуючим. Виникає парадоксальна ситуація: практичне освоєння людиною природи, раціо-налізації технології обертається конфліктом як у відношенні технологія-природа, так і технологія-культура. З одного боку, людський розум в формі науки дозво-ляє опанувати якісно вищі форми руху матерії, технологічно й втілювати. З дру-гого, - ці нові технології стають у певному відношенні ще більш руйнівними для природи і культури. Пошуки адекватної людині і культури технолога людської діяльності привели до новітньої біотехнології, до надії суспільства на те, що су-перечність "природа-технологія-культура-людина" може бути знята в процесі включення в існуючу систему технології біотехнології, перетворення її в базисну. Біотехнологія може бути технологічною основою не тільки системи технолога людської діяльності, але і основою, моделлю нового, порівнюючи з минулими етапами, відношення технології і культури. Використання пізнаних біологічних законів для створення технічних і технологічних систем, включення біотехнології в існуючу систему технології обумовлює не лише подальшу експансію людини в природу, а нову якість самої природи. Масове перетворення живого, що відбувається в практиці біотехно-логічного виробництва і дослідження, створює нову частину природи - "штучне-живе", біологічні системи, що є результатом людської конструкторської діяльності. Причому, ці штучні біологічні системи є не просто результатом поглиблення людського знання природи і нових шляхів їх практичного втілення. Слід підкреслити, що явище "штучного живого" являє со-бою результат втілення, своєрідний підсумок руху всієї людської культури, поза якою такі досягнення науки були б неможливі. Так, адекватне ставлення до штучного біологічного в межах наукового співтовариства можливе, якщо існує певний соціокультурний фон, включаючи відповідні світоглядні орієнтири, моральні, філософські оцінки. Поруч з ним, необхідною умовою об'єктивної оцінки "штучного живого" є достатній рівень біологічної культури суспільства. Виходячи зі сказаного, уявляється можливим підкреслити два принципових по-ложення, що пов'язані з розвитком і функціонуванням біотехнології. По-перше, біотехнологічний спосіб людської діяльності обумовлює формування певного пласта біологічного світу, який в абсолютному значенні вже не є природою. Природа стає штучною. Це, у свою чергу, веде до зміни не тільки змісту, а й способів взаємодії технології і культури та людини. Тому, другаобставина, яку треба відмітити, полягає в тому, що штучна природа обумовлює існування світу нової культури - техно-логізованої культури. Виникає проблема відношення природи і культури в умовах розвитку біотехнології як способу суб'єктивного впливу на світ. Особливості біотехнології дозволяють природі бути основою та-кого способу людської діяльності, який може не діяти деструктивно на природу, людину, культуру. Можливості впливу біотехнології на життя людини дозволя-ють зробити висновок, що біотехнологія с частиною високої, тобто гуманної технології людської діяльності. Разом з тим, біотехнологія не тільки частина цієї технологи, а й спосіб формування нового середовища людської життєдіяльності, штучної природи. Ця штучна природа, як світ людської життєдіяльності, створюється, по-перше, в процесі якісної зміни традиційної технології під впли-вом біотехнології. Біологічні системи використовуються як засоби виробництва, продукти виробництва е результатом функціонування природних біологічних систем. По-друге, нове штучне природне середовище стає можливим в результаті формування на основі біотехнології екологічно чистого способу виробництва, що втілює нові принципи взаємодії суспільства і природи: біотехнологія є модел-лю природної технології виробничих процесів, процесів людської життєдіяльності. По-третє, в процесі біологічного проектування і конструювання відбувається цілеспрямоване створення штучного живого. Науково-технологічні можливості біотехнології можуть бути втілені в нових напрямах біологічної еволюції, що спрямовується суб'єктом. Але біотехнологія не тільки створює нове зовнішнє середовище людської життєдіяльності. Вона може зберегти і покращити "внутрішній природний світ" людини, природне в ній. Біотехнологія, таким чи-ном, є спосіб суб'єктивного впливу на діяльність, спосіб практичного перетво-рення середовища, людської життєдіяльності, зміни самої людини. На відміну від хімічної технології, яка руйнує природу і, таким чином, позбавляє людину ос-новного джерела збереження культури, біотехнологія є моделлю
Loading...

 
 

Цікаве