WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Культурно-мистецька спадщина Колимийщини - Реферат

Культурно-мистецька спадщина Колимийщини - Реферат

в гімназіях у Львові та Яворові. Зновупосилюється його інтерес до фольклору. У 1937 р. П.Франка обирають членом Наукового Товариства ім. Т.Г. ШевІенка. 22жовтня 1939 р. П.Франка обрали депутатом так званих Українських Народних зборів, делегатом до Уповноваженої Комісії до Москви та Києва. У грудні 1939 року його призначають деканом товарознавчого факультет}1 Українського державного Інституту торгівлі у м. Львові і викладачем неорганічної хімії. Згодом обирають членом Ювілейного комітету по відзначенню 80-річчя з дня народження Івана Франка.
П. Франко продовжує інтенсивно працювати, намагається видати свої фольклорно-етнографічні записи. Працює директором музею Івана Франка.
Насувалася друга світова війна. У 1941 році П.Франка примусово "евакуювали" з Галичини. Загинув при загадкових обставинах у 1941 році.
Петро Франко за своє коротке життя доклав чимало зусиль і знань до розвитку літературного процесу і передусім у Галичині. Активно дописуючи на суспільно-громадські теми до періодичних і наукових видань ( " Діло", "Новий час", "Літературно-науковий вісник"), він виявляв свою активну громадську позицію, сприяв утвердженню та поширенню передових думок про державне, суспільно-культурне життя.
П. Франко зацікавлює нас як прозаїк, есеїст, нарисист, літературозна-вець, драматург. Солідний доробок залишив письменник на полі прози для підростаючого покоління, зокрема, для школярів.
Ось одне з його оповідань, що вийшло окремою книжечкою ( Різдвяна пригода школярика. - Коломия, 1923. - 19с.). В основі твору, написаного 3 січня 1923 р. у Полоничному, переплелися реалії буднів та фермент міфологічний: розповідь про те, як сільські діти збирають різдвяні гостинці по людях для тих, що знаходяться у криміналі, і обрядове дійство підготовки та вбирання деревця, колядування тощо.
Про пригоди гуртка "Вовків", що проходив пластовий вишкіл на природі, автор розповідає в оповіданні "Пластова пригода" ( Коломия, 1923.-20с.),
Через рік до читачів приходить нова збірка "Пачкар Демко і інші оповідання" ( Львів, 1924.-74с.).
Оповідання "Пачкар Демко" ( Баден, 1 квітня 1922р.), "Огнисті привиди" ( Коломия, 23 вересня 1922р.), "Борба і побіда Юрка Оковитного" ( Баден, 16 квітня 1922р.), " Мокра курка І соловій" (12 червня 1922 р.), "Дивар", "Лікар" ( 20 березня 1922р.; присвячене докторові П.Кілочкові), "Довбушева раква" ( Буськ, 10 серпня 1924 р.) - це живі шматочки з життя, вміло вихоплені автором з побутового плину й зодягнеш у художню форму. Ось, скажімо, в оповіданні "Довбушева раква" поряд з реаліями ( дія відбувається у Крнворівні; серед згаданих осіб - " той пан зі Львова з бородою - професор Гру шевський, о. Волинський, господарі Николюк, Якиб'юк) органічно сусідує авторська розповідь-опис села, ріки, лісу, у якій звісно, щедро виблискує діалектна говірка.
П.Франко зарекомендував себе добрим майстром історичного оповідання. Так, у творах "Почесна особа", "Перша сповідь", "На самотнім острові'', "Битва під Пиляннями", "Полковник Абазин". Він уміло і дозовано, якби сказати, уводить" в авторську розповідь фактичний Історичний фермент, делікатно послуговується біблійними сентенціями. Цікаво в цьому плані є збірка "Махнівська попівна: Історичні оповідання.4'
У першому оповіданні, написаному 20 липня 1922 р., що і дало за-гальну назву збірці, змальовано окремі епізоди жорстокої боротьби українського народу за волю, віру і власну державу, й польського - за нову здобич - колонії. Багате діалогами, воно могло б бути прекрасно інсценізоване і досягло б не меншого естетичного впливу на глядача. Інше оповідання ("Жінка"), що написане у Коломиї 19 серпня 1925 р., відбиває часи Івана Мазепи, показує, як січовики після кривавих битв, ховаючи тимчасово шаблі, бралися за чепіги, робили хліб, любили, народжували дітей.
Франку П. належить серія популярних нарисів з пластового руху: " Як закладати пластові дружини1', "Пластові ігри і забави", "Огляд території України", "Кухня у таборі", " В природі ", "Орієнтування", "Сигналізування", "Спостерігання", " Слідкування", "Перша допомога", ** В здоровому тілі здоровий дух", "Поземелля", "Рунні парці", "Приміри з, історії", "Таборування" та ін.
Як блискучий нарисовсць І літературний критик П.Франко залишив дослідникам кілька портретів-шкіців до життєпису батька. П'ять епізодів із життя І.франка складають зміст невеличкого нарису-спогаду. " Іван Франко зблизька" ( Львів,1937. - 32с.). Звертає на себе увагу ота шляхетна толеранція. з якою обрамлює факти побутового життя Франка-батька Франка-син. Саме факти через призму сімейних, родинних оцінок кожного вчинку батька мають вартість як правдивого доповнення до біографії Каменяра, подекуди сфальшованої дослідниками-догоджальниками існуючої не так давно системи.
Як драматург П.Франко щонайбільше здійснював переробки за батьковими творами. Так, наприклад, 10-17 квітня 1928 р. він підготував у Коломиї твір "Захар Беркут : Історична драма на 4 дії".
У драматичному творі діють практично ті ж герої, що і в повісті І.Франка: Бенсдьо Синиця, Сень і Андрусь Басараби, Матій Прийдеволя, Лоен Гаммершляг та Герман Гольдкремер, будівельники. Автор, по суті, не відступив від замку І.Франка, тільки-но, йдучи за принципами творення драматичного твору, вибрав із зміст}7 найсуттєвіший матеріал, тобто, ті сцени, яким можна було надати конфліктного розвитку, довести, так би мовити, дію до психологічного піку, за яким мусить наступати логічний розв'язок.
У драмі уже буквально на третій сторінці тексту дає про себе знати основна пружина конфлікту твору - підйомна тяжко скалічила робітника, і закінчується твір за тією ж схемою, яка е і в І.Франка: доведені робітники до відчаю, мстять своїм визискувачам : ''Сень: А так маєте научку!.
Леон: Яка нікого ані не навчить, ані нічого не змінить! Малі властивці все остануть п "явками, що найменшими хотіли би скоро дійні до багатства. й робітники без шкіл, без організації довго ще остануть темною масою, з якою не можна дійти до ладу.
Бенедьо: Не думайте так! Ось тут у кривавій луні пожежі народяться нові люде і або ми всі змінимося, або витиснуть нас звідси інші, що ліпше до житлі надаються " ( С.56).
П.Франко чимало прислужився до Історії Січового Стрілецтва, на-писавши не тільки ряд нарисів, а й високохудожніх творів, про це свідчить повість "Від Стрипи до Дамаску: Пригоди четаря УСС".
Як бачимо Петро Франко не стояв осторонь національних визвольних змагань, обіч громадсько-культурного та літературного життя, він був достойним сином свого батька.
Об'єктивність творення історії української культури і літератури вимагають здоб ім'я Петра Франка було належно записано в ряд її творців.
На жаль, сьогодні однозначно не можна сказати, де подівся архів П.Франка, де його багате й цікаве листування. Але те, Ідо нам пощастило розшукати, свідчить про Інтереси цієї творчої особистості, несе певні доповнення до біографії літератора.
Loading...

 
 

Цікаве