WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Мистецька школа Олекси Новаківського - Курсова робота

Мистецька школа Олекси Новаківського - Курсова робота

мистецький факультет Української Таємної Політехніки. Це відразу підняло освітній і моральний статус школи - Олекса Новаківськийі був іменований деканом факультету, а його заступником у науці рисунку і малярства призначений Осип Курилас, між іншим, товариш Олекси Новаківського ще з часів Краків-ської академії, відомий у Львові як прекрасний рисувальник та ілюстратор дитячих підручників та як співець тематики Січового Стрілецтва.
Була розширена також програма навчання у школі: опріч занять з рисунку та малярства, що їх вів сам Олекса Новаківський, було введено ряд допоміжних гуманітарних дисциплін, необхідних для професійної підготовки художників. В цей період школа відзначалась сильним, добре підібраним професорсько-викладацьким складом, який високим рівнем наукової і фахової компетенції дорівнював вимогам вищого навчального закладу. Так, нововведений у школі предмет пластичної анатомії, викладав вчений-психолог, дійсний член НТШ, доктор медицини та філософії проф. С.Балей, автор першого українського підручника з психології. В 1927 році С.Балей, запрошений Варшавським університетом, очолив там кафедру психології.
Історію культури читав у школі авторитетний в наукових колах НТШ вчений-антрополог І.Раковський, досвідчений педагог, професор філософського відділу Українського Таємного Університету.
Предмет перспективи провадив у школі відомий і популярний на Галичині архітектор Є.Нагірний, автор численних архітектурних споруд у стилі українського модерну. Викладачем техніки та технології живопису, а також історії української архітектури був улюбленець творчої молоді у школі, інженер-архітектор В.Пещанський,- емігрант із Наддніпрянської України, незамінний знавець і колекціонер укпаїнської старовини, що працював тоді реставратором. Курс історії мистецтва викладали у школі такі першорядні педагоги, як В.Залозецький - мистетвознавець високого європейського вишколу, зокрема - дослідник творчості Олекси Новаківського, автор першої монографії про нього. Окремі розділи цього курсу читав вчений лінгвіст і мистецтвознавець І.Свенціцький - декан філософського факультету Таємного Українського Університету, директор Національного музею у Львові.
Впродовж двох років,- у 1925-1926 - історію всесвітнього і особливо візантійського мистецтва читав у школі Митрополит Андрей Шептицький, який ще з часів своєї юності цікавився образотворчим мистецтвом, був добре обізна-1 ний з історією європейської та світової культури. Учні школи двічі на місяць відвідували його захоплюючі лекції, що відбувались у Митрополичій палаті на Святоюрській горі. У кабінеті Владики їх вже чекали на столах коштовні альбоми та монографії, спеціально відібрані до обговорюваної теми. Метод викладання був подібний до університетського - на тему прослуханого розділу курсу учні писали реферати і співдоповіді. При тому, як згадують учні [14, 14], Митрополит, розповідаючи про діяння європейської культури, постійно не пов'язував її з проблемами та завданнями сучасного українського мистецтва.
Та попри увесь високий авторитет педагогів у школі найбільшою притягальною силою для молоді був сам Олекса Новаківський, його оригінальна і сильна творча особистість. Властиво, був особливим типом педагога, котрий не просто з'являвся у певні години на лекції для молоді, як це практикувалось у більшості шкіл. Олекса Новаківський щоденно жив з учнями одним життям, віддаючись їм повністю. Помешкання його, розміщене у суміжних із майстернею кімнатах, нерідко служило притулком для бідніших учнів. Тут на стінах були порозвішувані малярські полотна Олекси Новаківського, з якими молодь могла щоденно контактувати, отримуючи прекрасні взірці образного творчого мислення вчителя.
Основним методом творчого навчання і виховання у школі) Олекси Новаківського була, таким чином, безпосередня індивідуальна робота професора з учнями з метою передати їм професійний досвід і мистецьку майстерність. Олекса Новаківський, в такий спосіб, фактично реалізував у школі принцип індивідуальної навчально-творчої майстерні, керованої одним авторитетним педагогом, що має власну концепцію творчого бачення. Цей принцип зближував його педагогічну практику із новітніми методами професійної підготовки мистця, що застосовувались тоді у заснованій в 1917 році Українській Академії мистецтв у Києві, де був введений структурний поділ не за факультетами, а за індивідуальними творчими майстернями.
"Писана" програма професійного навчання при такому методі викладання необов'язкова, вона, радше, реалізується вчителем "на живо", під час безпосереднього обміну думками чи бесіди з учнями. І все ж, на основі спогадів учнів та висловлювань самого Олекси Новаківського, можемо нині хоча б в основних рисах реконструювати неписану навчальну програму в його школі.
Будучи сам вихованцем Краківської академії мистецтв, Новаківський від перших днів заснування школи намагався поставити викладання у ній на високий академічний рівень. Основою професійної грамоти вважав солідне опанування формою, міцний реалістичний рисунок.
Навчання проводилось за системою індивідуальних корект: розглядаючи почергово рисунки учнів, Олекса Новаківський робив кожному зокрема відповідні вказівки. При тому кожен з учнів навчався на власній практиці, а професор, вказуючи дорогу, доводив працю студента до кінцевого мистецького завершення.
Рисунок і композицію Олекса Новаківський вважав дисциплінуючим фактором у малярстві, а колір - його емоційним, ірраціональним первістком. І ому олійне малярство було дещо відсунуте у школі на другий план. Малювання на] пленері відбувалось щорічно під час літніх вакаційних виїздів школи до Космача, фінансованих Митрополитом І Андреем Шептицьким.
У цьому мальовничому селі учні школи мали можливість близько зіткнутися з неповторним національним колоритом гуцульського побуту, звичаїв, обрядів, з розмаїттям давніх художніх ремесел. Все це формувало творчу уяву учнівської молоді,будувало її національну самосвідомість. Тема Гуцульщини, її міфологія, народні характери, багата обрядовість і мальовничий побут на все життя увійшли у творчість самого Олекси Новаківського і ряду його учнів.
У Космачі, на пленері, Новаківський давав учням ряд цінних фахових настанов, вимагав, передусім, цільного бачення природи, точності у сприйнятті колірних відношень, вірного визначення тональності кольору, його напруги і насиченості.
Як засвідчують у своїх спогадах учні Олекси Новаківського, навчання у його школі відіграло важливу роль у їх творчому становленні, за-пам'яталось на все життя, як світлий, овіяний ностальгією міф юності. Таке особливе ставлення учнів до школи, котра для багатьох була лише короткотривалим етапом, всього лиш початком у їх подальшій художній освіті - не була випадковістю. Справа в тому, що школа Олекси Но-ваківського у певному сенсі була унікальним явище в історії вітчизняного шкільництва. Не був це тільки учбовий заклад зі звичайним типом лекційного навчання. Завдяки високому авторитетові Олекси Новаківського його школа в скорому часі перетворилась у своєрідний національний ареопаг молодих творчих сил західноукраїнських регіонів.
Атмосфера творчого ентузіазму та серйозне ставлення до мистецьких завдань, що панували у школі, притягували молодь з усіх куточків України - із Галичини, Буковини, Гуцульщини, навіть з Волині та Наддніпрянської землі. За понад десятилітній період існування школи (1923-1935) у стінах її навчалися більш ніж 90 учнів.
Аналіз
Loading...

 
 

Цікаве