WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Мистецька школа Олекси Новаківського - Курсова робота

Мистецька школа Олекси Новаківського - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Мистецька школа Олекси Новаківського
у 20-30 рр. ХХ ст.
План
І. Вступ.
І. Мистецька освіта в Україні на поч. ХХ. ст.
ІІ. Мистецька школа Олекси Новаківського 20-30 рр. ХХ ст.
1. О.Новаківвський, творчий силует мистця у феноменології українського Духа.
2. Заснування школи та роль А. Шептицького у її створенні.
3. Завдання школи.
ІІІ. Новаківці-коломияни.
1. Ярослав Лукавецький.
2. Михайло Мороз.
3. Іван Кейван.
ІV. Додатки.
1.1. Мистецька освіта в Україні на поч. ХХ ст.
Так, на Буковині, у Чернівцях, діяла в 1899-1909 роках приватна художня школа М. Івасюка, в якій він реалізував педагогічні засади, почерпнуті ним у його Alma mater - Віденській академії мистецтв, а пізніше - у Мюнхені, де мистець стажувався впродовж десяти років.
На півдні України, в Одесі, була заснована ще в 1895 році Одеська рисувальна школа, де довгі роки викладав талановитий мистець і педагог - К. Костанді. В 1899 р. ця школа була підпорядкована Петербурзькій академії мистецтв.
На Слобожанській Україні, у Харкові, в 1869-1896 роках дуже успішно функціонувала приватна рисувальна школа М.Раєвської-Іванової, яка згодом, в 1912 p., також була перетворена у державний навчальний заклад - Харківське художнє училище, навчальні програми і плани якого були під контролем Петербурзької академії мистецтв.
На Наддніпрянській Україні, у Києві, заданими В.Павловського, перед першою світовою війною налічувалось понад півтора десятка приватних малярських шкіл, керованих, переважно, мистцями петербурзького "академічного" вишколу. Найбільш національно виражене обличчя серед них мала Київська рисувальна школа М.Мурашка, що діяла в 1875-1901 роках на кошти українського мецената Івана Терещенка. Симптоматично, що М.Мурашко всіляко опирався перетворенню своєї школи у державну установу та підпорядкуванню її Петербурзькій академії мистецтв, справедливо вважаючи, що нав'язувана Петербургом бюрократична регламентація навчального процесу вбила б у школі живий творчий дух. З рештою, так і сталось - по смерті І.Терещенка в 1901 році школа була реорганізована у Київське художнє училище, далеке від навчальних методів М.Мурашка повністю підпорядковане, як підвідомча установа, вимогам і приписам Петербурзької академії мистецтв.
Бачимо, таким чином, що на сході України доля регіональних приватних осередків художньої освіти, керована невидимою диригентською паличкою панросійської імперської політики, розгорталась за більш-менш однаковою схемою -22 з бігом часу більш значні з-поміж них перетворювались у державні навчальні заклади - т.зв. "Художественные училища", - втрачаючи при тому у значній мірі свою регіональну і національну своєрідність, та перетворюючись поступово у провінційні осередки петербурзької академічної школи. Лише в 1917 році заснована у Києві Українська Академія мистецтв стала по-справжньому національним вищим навчальним закладом.
На Галичині починаючи середини минулого століття, теж існувало немало приватних художніх шкіл, студій та рисувальних курсів. Історія більшості з них відома нині лише в загальних рисах і чекає свого дослідника. Досить згадати, що за часів Олекси Новаківського, паралельно з його школою, діяли ще два навчальні мистецькі заклади. Була це, передусім, Львівська художньо-промислова державна школа, одна із старіших в Україні, з солідною навчальною базою, де ще в 1892 році був заснований відділ декоративного малярства, діяли вечірні рисувальні класи. Тут у 20-х роках викладав популярний у (Львові польський художник К.Сіхульський, один із останніх епігонів сецесійного малярства.
Паралельно у Львові, по вул. Пісковій, 11, діяла в 1912-1924 роках заснована архітектором А.Підгорецьким т.зв. Вільна академія мистецтв, що функціонувала як приватний заклад за зразком численних тогочасних паризьких "студій" і була відома у Львові добрими, досвідченими пе-дагогами, такими як Ф.Вигживальський, З.Розвадовський, Е.Піч, Ст.Батовський.
Обидва згадані вище учбові заклади були польськомовними, в них одверто культивувалась і пропагувалась панівна тоді польська культура.
2.1. Олекса Новаківський: творчий силует у феноменології українського Духа.
О. Новаківський вирисовується нині перед нами у своїх творах, як винятково яскраве, оригінальне явище української культури, здатне гідно репрезентувати наші національні духовно-мистецькі надбання перед лицем сучасного цивілізованого світу. Він - один з тих нечисленних художників, які органічно пов'язують українське мистецтво із загальним руслом розвитку європейського мистецтва першої третини XX ст. Вихованець епохи зламу століть, Олекса Новаківський став в українському мистецтві талановитим виразником передових для свого часу духовно-творчих процесів, пов'язаних із новою естетикою модерну (сецесії), символізму, неоромантизму, і врешті, - експресіонізму. В історії світової культури це був період хвилюючої обнови і радикальних перемін в усіх сферах духовного та інтелектуального життя тодішньої людини. Специфічне світовідчування тієї доби.
Водночас неповторно індивідуальне переосмислення. Не випадково поява його/ на початку століття у галицькому мистецькому житті була подібна до натиску буремного вітру, який сколихнув застояну атмосферу традиційних вартостей (провінційних конвенансів), активізувавши творче життя Галичини та відкривши дорогу для молодих, сміливих мистецьких експериментів. У своїх творах О. Новаківський стверджує нову на той час в Галичині культуру малярського вислову, культуру, що дихала великими уроками європейського мистецтва початку нашого століття. Водночас полотна його заворожували сучасників розмахом образних задумів, великим світом значень та нових тоді на українському ґрунті філософських ідей. Все це одразу поставило Новаківського понад загальний рівень сучасного йому вітчизняного мистецтві зробило його центром притягання для творчої молоді.
У феноменологію українського духа Олекса Новаківський назавжди вписався як яскрава, титанічна індивідуальність, яка у своїх образах репре-зентує певний гатунок світовідчування, позначений гострим драматизмом, і водночас - пристрасною закоханістю у земну, чуттєву красу світу Звідси - невгамовна стихія та екс пресія його малярського почерку, а також - натхненна оргія кольорів, що звучать фанфарами червені, чаруючи гармоніями барв - живих, яскравих., теплих, між іншим, виразно спорідне із них із духом національної мистецької традиції
Прометейський бунт, переможна боротьба волі із драмою людського призначення - теми, що становлять домінанту усієї творчості О. Новаківського В ній мистець талановито зафіксував свій величавий діалог із життям, сповнений драматичного пафосу, гіркоти любові, діалог, що і нині, у третьому тисячолітті, захоплює нас своєю інтелектуальною гостротою та пристрасною заангажованістю мистця.
2.2. Заснування школи та роль А.Шептицького у їїстворенні.
Мистецька школа Олекси Новаківського, що діяла у Львові в 20-30-х роках, до сьогодні ще недостатньо висвітлена в нашій мистецтвознавчій науці як унікальний культурно-мистецький феномен, котрий започаткував на Галичині історію формування національного художнього шкільництва. При тому нами свідомо не приймається тут до уваги більш давня і чисельно розбудована на Галичині сітка ремісничих та художньо-промислових шкіл, між іншим, ретельно досліджених вже у ряді наукових публікацій Т. Максиська та Р. Шмагала,
Loading...

 
 

Цікаве