WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Іван Франко і світова культура - Курсова робота

Іван Франко і світова культура - Курсова робота

і мислитель описав у листі до Михайла Драгоманова 26 квітня 1890 року: "Безтолковий процес, котрий упав на мене, як серед вулиці цегла на голову, і котрий скінчився моїм засудженням, хоч у мене не було за душею й тіні того гріха, який мені закидували..., був для мене страшкою і тяжкою пробою... Мене трактовано як звичайного злодія, посаджено між самих злодіїв та волоцюг... Та не сама тюрма була для мене найтяжчою пробою: засуд Кримінального суду, а особливо те, що я опісля застав на світі, сто раз тяжчий і несправедливіший засуд усеї суспільности, кпнений на пас, страшне болів "мене. Мене викинено з "Просвіті:", заборонено приходити на "Бесіду"... Ті, котрі хотіли мати зо мною яке-небудь діло, зустрічались зі мною тільки в секреті, що мене ще дужче принижувало... Старші народовці і священики нас цуралися, при пас стояла тільки горстка молоді".
Про свій виїзд до Нижнього Березова Іван Франко повідомив листовно свою давню знайому і кохану Ольгу Озаркезич-Рошкевич, яка проживала тоді з чоловіком Володимиром Озаркевичем у селі Белелуї Снятинського повіту. Лист цей не зберігся, але е відповіді на нього Ольги Озаркевнч 12 і 19 лютого 1880 року, їхня авторка порадила письменникові приїхати до Ко-ломиї 1 березня, а з Кирилом Геником зустрітися у Коломиї аж 4 березня. Вона також порадила І. Франкові приїхати увечері. Потяг прибував до Коломиї десь о 10-й вечора. "Стрінемося на двірци, - писала давня знайома, - а хоть в ринку. До котрого дому заїдемо, сказати не можу, бо не знаю, як їх означити... Напиши до Березова, щоби коні по тебе прислав до "К. 3." в середу по полудню".
в) Ув'язнення поета.
Іван Франко, переночувавши в Коломиї з третього на четверте .березня,, дочекався коней і разом з Кирилом Геником поїхали до Нижнього Березова. Дорогою зупинилися в Яблуневі (тепер селище Косівського району) біля шинку Глікштерна відпочити й перекусити. Там Івана Франка й заарештували.
г) Твори Івана Франка, видані в Коломиї
Іван Вишенськай: Руський писатель XVI віку - Накладом редакції газети "Хлібороб", 1882. - 26 с.
Для домашнього вогнища (повість). - 18ПІІ. Етимологія і фонетика в южноруськіії літературі. - 180-1. -- 20 с. Що таке поступ. - 1903. - 163 с.
Поезія /Передмова Аніона Крушельницького. - 1909.
Вибір поезії /Передмова Антона Крушельницького: Видане філією товариства "Учительська громада" Б Коломиї 1910. - 63 с.
Вибір оповідань: Видана філією "Учительська громада" в Коломиї - 1910. - XIX. - 63 с.
В поті чола. - 1910. - XVI. - 83 с;-
З вершин і низин; Збірник поезій за 1873-1893 роки. - 1920. - 720 с. Захар Беркут. - Ляйпціг-Коломия [1919] - 254 с. Перехресні стежки. Київ-Ляйпціг-Коломия, [1922]. - 477 с.
Мойсей /Передмова автора з 3-4 листопада 1912 року. Четверте видання.- "Чорногора", - 1930. - XXI. - 63 с.
Захар Беркут. Два комплекти листівок по 10 різновидів. Маляр-Ярослав Пстрак: Галицька накладня Якоза Оренштайна. Коломия. - Б. Р.
В. П. Іван Франко: Відчит для сільських читалень з нагоди 10-річної річ-ниці смерти поета. - Коломия, Накладом філії "Просвіти" в Коломиї. - 1926,- 24 с.
ІІІ. ІВАН ФРАНКО І СВІТОВА КУЛЬТУРА
Пожовтілі, старанно обрізані аркуші паперу складають великий зошит. Вони списані з обох боків дрібним нечітким почерком, кожна буква якого свідчить про те, як болісно давався авторові цих рядків сам процес писання.
Перед нами рукописна збірка перекладів з античних поетів, об'єднаних під назвою "Старе золото". Ці переклади зроблені в останні місяці життя великим українським письменником Іваном Франком. З благоговінням береш у руки зошит і замислюєшся над величчю тяжко хворої людини, яка навіть перед смертю поспішає зробити надбанням свого народу ще одну перлину світової культури.
Поряд з перекладами творів античних поетів у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії наук УРСР можна побачити переклади з Пушкіна, нові варіанти перекладів з Міцкєвича, Гейне і Шеллі, Гете і Байрона, Гервега і Фрейліграта, збірку перекладів під назвою "Балади" та багато іншого.
Все це - лише невелика частина того, над чим працював Франко в останні роки свого життя, - завершення гігантської і безприкладної в історії світової культури діяльності українського письменника.
Франко увійшов в історію світової літератури не тільки як видатний письменник, поет, прозаїк і драматург, а й як учений-публіцист, літературний критик, перекладач і видавець, як організатор передового літературного руху на Україні кінця XIX - початку XX ст.
Окреме місце в літературній спадщині Франка займають його дослідження з світової літератури. Діяльність його в цій галузі грандіозна й багатогранна. Можна без перебільшення сказати, що навряд чи знайдеться визначне явище в світовій літературі, яке в тій чи іншій мірі не було б відзначене Франком як перекладачем, критиком або видавцем.
Незважаючи на різноманітну і плідну письменницьку працю, його завжди цікавили все нові й нові проекти видання своїх і чужих перекладів світових письменників на українську мову.
Письменники світового значення завжди стояли на висоті культури свого часу. Це в повній мірі стосується і Франка. Маючи величезну ерудицію, творчо перероблюючи кращі досягнення світової літератури, він ставив перед собою певні завдання. Своїми перекладами Іван Франко прагнув зробити літературу різних країн частиною української культури. Він надавав величезного значення перекладацькій діяльності. "Переклади чужомовних творів, чи то літературних, чи наукових, - пише І. Франко, - для кожного народу являються важним культурним чинником, даючи можність широким народним масам знайомитися з творами й працями людського духу, що в інших краях, у різних часах причинялися до ширення просвіти та підіймання загального рівня культури. Добрі переклади важних і впливових творів чужих літератур у кожного культурного народу, почи-наючи від старинних римлян, належали до підвалин власного письменства" .
В усій своїй літературній діяльності Франко керувався принципом, який він так поетично і стисло виклав у своєму "De Profundic": "Правді служити, неправду палити вічну дай страсть".
Ставлячи перед собою просвітницькі цілі, Франко прагнув підвищити культурний рівень народу. Він був певен того, що дійсно великі твори, особливо ті, які вірно змальовують життя простих людей, будуть доступні народу. Так, у 1877 р. в листі до Драгоманова від 13 лютого Франко скаржиться на байдужість так званої "образованої" публіки до літератури, що ставить соціальні проблеми.
Серед перекладів Франка дуже велике місце належить перекладам з античних літератур. Подібно до Маркса він вважав, що антична поезія є скарбницею світової культури, і намагався збагатити нею українську культуру. Гомер і Гесіод, гомерівські гімни, перекладтрагедії Софокла "Цар Едіп", Сапфо і Алкей, Піндар і Менандр, згадувана вже нами збірка "Старе золото", римські поети Горацій і Вергілій - цим
Loading...

 
 

Цікаве