WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Виникнення одягу та його основні функції - Реферат

Виникнення одягу та його основні функції - Реферат

пов'язаного з верховною владою. У зв'язку з цим правильно було б розширити поняття костюма визначивши його як єдність одягу, наряду і знаків суспільного становища, що їх одночасно носить на собі людина.
До складу костюма прийнято також відносити ряд різноманітних дрібних предметів, які безпосередньо не надівають на тіло або одяг. Це сумочки, віяла, муфти, парасольки та інші принадлежності костюма. Вони часом відіграють настільки суттєву роль для характеристики особливостей того чи іншого костюма, настільки органично з ним пов'язані, що при вивчанні історії костюма їх не можна залишити поза увагою. Важко уявити собі наприклад японський жіночий костюм національний без обов'язкового віяла, або вихідний костюм городянки другої половини XX ХІХ ст. без парасольки, абож костюм сучасної жінки без сумочки.
З історичним розвитком суспільства створювалася дедалі більша різноманітність у типах костюмів, які відрізняються за своїм призначенням або за основним заняттям тих, хто їх носить. Так з'явилися повсякденні (домашні, робочі, вихідні) костюми, парадні та святкові, костюми спеціального призначення (купальні, спортивні, військові), цивільні костюми різних класів, станів і груп, облачення духовенства, професійні костюми і форми строго регламентовані щодо складу, крою, кольорів, знаків розрізнення.
До них насамперед належать:
- матеріал
- крій, техніка виконання оздоблення, колористика, способи носіння,
- поєднання складників у комплексі та ін.
Важливою ознакою кожної складової будь-якого одягу є його матеріал . Він завжди пов'язаний з фізіологічними, потребами людини, найкраще відповідали необхідним гігієнічним чи теплозахисним вимогам і таким чином розкривали х-р пристосування людини до умов навколишнього середовища.
Уміння найраціональніше використовувати різноманітні особливості тканин залежно від конкретних естетичних та практичних потреб людини, лежить в основі іншої суттєвої ознаки, пов'язаної зі способами створення об'ємно-просторових форм вбрання. Основним таким способом є крій - тобто надання певної конфігурації окремим шматкам матеріалу з метою одержання з них тієї чи іншої форми одягу.
Утворення форми пов'язані зі знаходженням пропорцій та силуету окремих складових частин вбрання, співставлення, яких розкриває локальні особливості, визначає, багатошаровість та загальний силует.
Суттєвою етнографічною ознакою традиційного вбрання ,що підкреслює своєрідність його локальних варіантів, є технологічні прийоми пошиття одягу:
- техніка виконання швів, обробка різних деталей.
Належна увага приділяється й вивчанню; характеру оздоблення Дослідження різноманітних видів оздоблення, таких як художнє ткацтво, вишивка та, аплікація не тільки розкривають високу , майстерність народних митців, але й часом порушують витання про походження тих чи інших явищ культури, висвітлюють етнографічні, культурні взаємини певних груп населення.
ІІІ. Історичний розвиток костюмів
Оскільки костюм є елементом суспільно-побутового призначення частиною матеріальної культури галуззю ужиткого мистецтва він і розвивається в тісній залежності від розвитку суспільства.
Як кожне суспільне явище, костюм історично зумовлений способом виробництва матеріальних благ рівнем розвитку виробничих сил суспільства і соціально-економічною його структурою.
Диферентація костюмів за суспільним становищем тих, хто їх носить виявляється не тільки у своєрідності костюмів основних класів, а й усередині класів. Поступово костюм ставав яскравим зовнішнім виразником станово класової, професійної, релігійної принадлежності людей.
На костюм ,на появу в ньому тих чи тих особливостей діють численні проміжні фактори, як наприклад техніка виробництва, спосіб життя й основні заняття населення, сформовані національні особливості побуту, різні аспекти суспільної ідеології, релігія, морально-етичні норми, мистецтво, естетичні смаки, тощо.
Будучи, як усі вияви суспільного життя, самі зумовлені тим самим суспільним способом виробництва, економікою та класовою структурою суспільства, усі ці моменти виступають із свого боку як безпосередньо діючі на історичний розвиток костюма фактори, що набувають самостійного і часом дуже суттєвого значення. Одним з найбільш значущих факторів, які мають вплив на характер костюму, безперечно є техніка виробництва, особливо техніка текстильної та хімічної промисловості, а також техніка транспорту.
Цілком зрозуміло, що безпосередньо визначаючи вид матеріалу, з якого шиють одяг і виготовляють різні складові частини костюма, техніка текстильного виробництва (а також шкіряного, хімічного та ін.) відіграє суттєву роль у процесі формування костюма. Швидкий прогрес техніки прискорює зміну одних матеріалів іншими І породжує все нові засоби виготовлення різних елементів костюму починаючи з тканин і кінчаючи начіпними прикрасами. Вплив техніки текстильного виробництва, на костюм позначається й на крої та зовнішній формі одягу.
Візьмемо наприклад звичайну російську сорочку, пошиту з домотканого полотна і- повсюдно поширену як елемент народного національного костюма ще в середині XIX ст. Вставка між основними пілками так званих бочків, що становить одну з особливостей крою російських сорочок, була зумовлена необхідністю доповнити об'єм сорочки через те, що домоткане російське полотно мало ширину менше 40 см.
Інакше кажучи, крій сорочки у даному випадку залежав від техніки домотканого текстильного виробництва. Великий і безпосередній вплив на костюм мають зміни в засобах транспорту. Безперечно бурхливий розвиток у ХХ ст. різних транспортних засобів відіграв неабияку роль у докорінній зміні буденного жіночого міського костюма. Зникнення шлейфів і значне укорочення спідниць, так само як і відмова від пишної, ліпної орнаментації (мережив, оборок, рюшів, бантів тощо) певною мірою пояснюється зручностями користування внутрішнім транспортом (трамваєм, автобусом, тролейбусом, метро).
Важко уявити собі як би сідали в сучасний автобус чи тролейбус модниці 1901-1906 р.р. у спідниці "вугор" з віялоподібним півшлейфом або франтіха І91З-1914 р.р. у вузькій довгій спідниці "шантаклер".
На формування костюму суттєво впливав також спосіб життя й основні заняття населення. Поява такого виду поясного одягу, як довгі штани, безперечно, пов'язана з кочовим способом життя, яке вимагає зручного для верхової їзди костюма.
Район початкового поширення штанів охоплює саме ті місцевості, де з давніх-давен велося кочове господарство. Це - сухі степи й напівпустелі Центральної та Передньої Азії: Монголія, Казахстан, Іран, Аравійський півострів. При цьому в багатьох кочівників штани носили кочівники штаниносили як і чоловіки так і жінки.
Спосіб життя, умови праці залежно від природних особливостей території, яку населяє той чи той народ, рівень розвитку техніки, культури, суспільний лад, політичні умови, історичні долі створювали своєрідні форми побуту кожного народу. Будучи здебільшого стійкими, специфічно властиві кожній народності особливості побуту виявляються наочно саме в костюмі. На прикладі нашої багатонаціональної країни можна переконатися, наскільки строкаті
Loading...

 
 

Цікаве