WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Дитячі бібліотеки України як компонент культури - Реферат

Дитячі бібліотеки України як компонент культури - Реферат

узагальнююча теоретична праця М.Васильченко(21), в якій вперше визначено місце книжкових фондів обласних дитячих бібліотек у системі фондів, призначених для обслуговування дитячого населення України, обгрунтовано принципові вимоги до відбору літератури у дитячих бібліотеках, основні теоретичні положення створення книжкового ядра, проблему повноти комплектування фондів. Досліджуючи принципи формування фонду, автор доводить важливість такого принципу як профільність, який полягає в урахуванні економічної структури, географічної, етнічної та культурної специфіки району, що знаходиться у рамках обслуговування конкретної дитячої бібліотеки. Суттєву особливість принципу профільності автор вбачає у тому, що дотримання його забезпечує урахування специфіки шкіл, розміщених у районі, який обслуговується дитячою бібліотекою, мовно-національного складу своїх читачів, культурно-просвітнього профілю району, що відповідно розширює можливості культурно-просвітньої діяльності дитячих бібліотек. Реалізація цього принципу, на думку автора, повинна забезпечувати взаємодію дитячої бібліотеки зі сферами освіти, виховання, культури, гарантувати ефективність виховної функціїбібліотеки. Автором робиться спроба обгрунтувати теоретичні та практичні питання створення книжкового ядра дитячих бібліотек, його актуальності та значення як основи книжкового фонду бібліотеки, важливого чинника формування світогляду дитини, так як саме в дитячому віці характерне активне сприйняття творів. Теоретичні концепції бібліотекознавців кінця 70-х роках щодо змісту і типологічного профілю книжкового ядра, яке повинно складатися з кращих, перевірених читацькою аудиторією творів, відповідати завданням освіти та виховання позитивно вплинули на практику комплектування дитячих бібліотек. До того ж, до 70-х років єдиної думки про межі бібліотечного ядра масових бібліотек та його функції у бібліотекознавців майже не було. У теорії та практиці на той час основними принципами формування книжкового ядра фондів дитячих бібліотек були комуністична партійність, віковий принцип та принцип систематичності. Тому принцип профільності та обгрунтування складу книжкового ядра дають підстави вважати позитивною таку методологічну концепцію в дослідженні дитячої бібліотеки, в основі якої лежить двосторонній зв`язок між книжковими фондами та соціальними функціями дитячих бібліотек. У роботах вчених знайшло обгрунтування на той час і ядро книжкового фонду обласної бібліотеки для дітей(22). Коло видань у ньому, на думку авторів, повинно бути ширшим за обсягом, типами та репертуаром, тому що завдання і можливості комплектування обласної бібліотеки відрізняються від районної, міської, сільської. Автори висловлюють припущення, що єдиною альтернативою комплектування фондів обласних бібліотек для дітей є відносна повнота, яка забезпечується поповненням фонду оптимальною кількістю назв надрукованих творів відповідно до принципів комплектування, завдань бібліотек та складу їхніх читачів. Якісний же склад фондів та ступінь його використання залежать як від суб`єктивних чинників (планування, вивчення, довідково-бібліографічного апарату, тощо), так і від об`єктивних (видання та перевидання літератури для дітей, наявність її у колекторах та книжкових магазинах, книгозабезпечення бібліотек, фінансування, тощо). У руслі дослідження роботи бібліотекознавців щодо теорії книжкового ядра і принципів комплектування мають значення для формування положення про те, що культурно-просвітню діяльність дитячих бібліотек визначають їх соціальні функції, які є основою процесу створення книжкових фондів.
У 60-80-ті роки активно досліджувалася проблема соціальних функцій бібліотек. Оскільки поняття соціальних функцій є однією з фундаментальних проблем бібліотекознавства, то дискусії вчених навколо сутнісних, опосередкованих, похідних функцій тривають протягом декількох десятиліть, але єдиної думки щодо їх визначення не існує. Деякі вчені вбачають у них засіб пристосування бібліотеки до сучасних соціальних умов, інші - засіб впливу конкретних соціальних завдань на діяльність бібліотеки, а за ефективністю їх здійснення оцінюється значення бібліотеки в суспільстві. В розробці даної теми найбільш вагомим є культурологічний підхід до визначення соціальних функцій В.Фірсова(23), який головною функцією бібліотеки вважає інформаційно-культурну, що витікає зі спроможності культури до відтворення цілісної картини світу. Здійснюючи накопичення та зберігання документів, бібліотека створює глобальний інформаційно-культурний потенціал. Ще дві функції - ціннісно-орієнтуюча (відображає прагнення суспільства до реалізації ціннісних орієнтацій і втілюється у системі ідеології, моралі, художній культурі, мистецтві) та комунікативна (забезпечує історичну спадкоємність поколінь, взаємодію різних культур певного періоду) - характеризують бібліотеку як компонент соціально-культурної системи. Нас, передусім, цікавить трактування В.Фірсова тому, що він відводить бібліотеці роль культурного закладу. Майже аналогічний підхід простежується у російського вченого А.Соколова(24), який з позицій соціальної інформатики виділив дві групи функцій: сутнісні та похідні функції бібліотек і бібліотечної справи. До функцій бібліотечної справи, на думку вченого належать історико-культурна, ціннісно-орієнтуюча, комунікативна, кумулятивна та інші; до функцій бібліотек - освітня, культурна, ідеологічна тощо. Дещо спрощене тлумачення соціальних функцій бібліотек спостерігається у Є.Безпалової(25). Автор підрозділяє їх на дві групи: зовнішні та внутрішні. Зовнішні - це реакція бібліотечної системи на потреби суспільства. Вони є засобом зв"язку системи та зовнішнього середовища. Внутрішні - відображення зовнішніх потреб і завдань бібліотеки. Для їх здійснення бібліотека визначає джерела комплектування, форми роботи з читачами і таке інше. Автором зроблено важливий висновок - у ході історичного розвитку бібліотека, чи бібліотечна система, існує не сама по собі, а формується як один з елементів суспільства, стає його структурною одиницею. З наших позицій це дає можливість розглядати бібліотеку як соціокультурний інститут.
Стан наукової розробки проблеми в історіографії відзнчається появою у 80-х рр. системних концепцій функціонування та розвитку бібліотеки. Питання суті бібліотеки як системи, теорія цілісності бібліотек, бібліотечних систем та мереж активно розроблялись М.Карташовим(26), Ю.Столяровим(27), О.Черняком(28).
Loading...

 
 

Цікаве