WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Найдавніші земні цивілізації - Реферат

Найдавніші земні цивілізації - Реферат

чергу, у період найвищого розквіту римська культура справила величезний вплив на подальший розвиток Європи.
Римляни суттєво вдосконалили сільськогосподарські знаряддя, які отримали у спадок від греків. Зокрема, до плуга вони додали колеса, ніж і відвал; цей прототип відомий і сьогодні. Винайшли серп та жатку. Почали варити і розливати віконне скло (у Помпеях було знайдено бронзові рами з рештками скла розміром 100x70 см). Удосконалили колісний транспорт, зробили для воза поворотний передок і голоблі.
Суттєво змінилось розуміння моделі світу, пантеон богів став чітко регламентований. Водночас відбулася регламентація і в організації держави, що було зафіксовано в римському праві, згідно з яким визначено функції кожного члена суспільства. Це сформувало раціоналізм мислення, привело до введення майнової ієрархії (реформи Сервія Тулія), надало кошти для утримання армії як соціального інституту. Посада царя стала вибірною, він ділив владу з радою старійшин, сформувалася своєрідна стадія воєнної демократії, вищі посади в державі збігалися з військовими.
Суспільство структурується. Вищим посадовим особам забороняється займатися торгівлею і фінансовими операціями, це дозволяється лише "вершникам". Починають процвітати торгівля і банківська справа; значні прибутки дає землеволодіння, щоприводить до суттєвих соціальних змін. Соціальне і економічне розмежування, завойовницькі походи провокують громадянські війни, війни двох аристократій, що врешті-решт призвело до диктатури Юлія Цезаря і, як наслідок, до єдиновладдя - принципату (імперії).
Боротьба за владу потребувала величезних коштів, лихварство набуло державних масштабів, римська знать щораз більше і більше купалась у нечуваній розкоші та розбещеності. Жінки не відставали від чоловіків, сім'я деградувала.
На такому соціополітичному тлі в Римі та Римській імперії утворився своєрідний культурний процес, превалюючим принципом якого був принцип доцільності, сміливості інженерного мислення, що давало змогу задовольняти побутові потреби численного населення, вишуканий естетичний смак аристократів (їх вілли з парками та палаци були фантастично дорогими).
Етруська спадщина в архітектурі, будівельні традиції, винайдення бетону дали змогу римлянам перейти від простих балочних перекриттів до зведення арочних споруд. Вони зводили багатоповерхові будинки (до 8 поверхів). У будівництві широко використовувався бетон, зокрема при зведенні Пантеона, діаметр купола якого сягав 43 метри, Колізею, будівництві мостів, акведуків, шляхів та ін. Будівельники Риму вперше застосували знамениту хрестово-купольну систему, що стало основою майбутніх християнських храмів. У будівлях Риму несучим елементом була стіна, а колони та інше декорування виконували лише оздоблювальну функцію.
У численних архітектурних спорудах, зведених за грецькою традицією, художники виконували стінні розписи, де провідними були міфологічні сюжети, а також: сюжети з життя римлян. Це підтверджується багатьма зразками, які було знайдено під час розкопок Помпей і Геркуланума. Найвищим досягненням римської скульптури став портрет. Скульптори не лише фіксували риси пор-третованого, а й розкривали його як особистість, виводили образ на рівень соціальна значущого ідеалу. Індивідуалізація людини вивела на перший план ідею духовної краси.
Підвалини римської літератури заклала грецька література. Зокрема, було перекладено латиною "Одіссею" та інші класичні твори, які стали взірцем для римських письменників. Веселе й безтурботне життя римських патриціїв потребувало веселих жанрів. Одним із перших, хто зумів, не опускаючись до рівня споживача й утримуючи високі літературні традиції, писати літературні твори високого рівня, був Ют Макцій Плавт. Публій Теренцій Авр віддавав перевагу "серйозним" комедіям, перероблюючи грецькі на свій лад. Проте якщо в оригіналах глядач знав закінчення сюжету, то в Теренція глядачі, а часто й герої п'єси, не знали, як завершиться дія. Сучасники шанували Теренція більше як стиліста, ніж драматурга.
Поезія римського періоду позначена високою культурою форми, якій надавалась перевага. Поети писали великі "вчені" твори, а також невеликі вірші легкого жанру. Найпомітніший внесок у поезію зробили Вергілій, Горацій, Овідій, Сенека, Петроній. У Римській імперії література цікавила не лише читача, а й політиків, які намагались у своїх інтересах керувати нею. Так, за "державним" замовленням Вергілій написав "Ене'щу", епічну поему про міфічного "божественного" предка римської аристократії й Августа-Енея; у ній настійно проводиться теза єдності Риму з усією Італією. Це був твір, в якому обстоювалась ідея національного патріотизму.
Поети-лірики спробували стати в опозицію до офщійної поезії. Вони пропагували й утверджували її як чистий жанр, де можна без жодних обмежень оспівувати людські пристрасті і, зокрема, пристрасті кохання. Найпопулярнішим у цьому жанрі був Овідій, який у своїх поетичних творах, наприклад у збірці "Аморес", описував гру кохання і підносив її до рівня обожнення (тобто ставив вище за державне). Августу це не сподобалось, він вислав Овідія в північне Причорномор'я, яке, на жаль, не дало йому творчої наснаги.
Поряд з поезією починає формуватися проза. Спочатку це були "листи", які в художній, псевдоісторичній, реалістичній формах описують події, адресовані неіснуючій особі, точніше, спрямовані на читача. З часом вони збільшуються за обсягом і з'являються романи, де описуються карколомні пригоди, любовні переживання героїв ("Дафніс і Хлоя" Лонга). Деградування особистості, як і суспільства в цілому, знайшло відображення і в літературі: з'являються сатиричні романи і романи-пародії Лукіана, Апулея, Пет-ронія.
У III cm. настав кінець рабовласницькому ладу; на зміну прийшло кріпосництво; центр імперії переходить із Рима до Константинополя; християнство стає панівною релігією. Завоювання Римської імперії "варварами " повністю знищило античне суспільство, створило умови для переходу до феодалізму, обірвало традиції старих культурно-мистецьких форм і лише частково трансформувалося в період Середньовіччя.
Список використаних джерел:
1. Історія української культури / За ред. І. Крип'якевича. - Львів, 1993.
2. Кертман Л. С. История культуры стран Европы и Америки. - М., 1987.
3. Конрад Н. И. Очерк истории культуры средневековой Японии. - М., 1980.
4. Куликов В. С. Китайцы о себе. - М., 1989.
5. Культура Древнего Египта. - М., 1976.
6. Культура Древней Индии. - М., 1975.
7. Культура и развитие человека. - К., 1989.
8. Культура і побут населення України. - К., 1991.
9. Культура Средних веков и Нового времени. - М., 1987.
10. Культура українського народу: Навч. посібник. - К., 1994.
Loading...

 
 

Цікаве