WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Культура на порозі XXI ст. - Реферат

Культура на порозі XXI ст. - Реферат

мистецтва, соціальне, політичне життя адаптуватимуться досить швидко в усьому цивілізаційному просторі. Але це не означає, що має відбутися культурна уніфікація світу. Природно, кожна нація, соціальна група прийматиме із загальнокультурної системи лише те, що відповідатиме її духов-
ним потребам. Безперечно, майбутнє сучасної цивілізації полягає не в механічному поєднанні локальних цивілізацій і культур, а в їх активному взаємозасвоєнні. Лише враховуючи особливості всіх народів, їхніх цінностей, можна виробити оптимальну модель, прийнятну для кожного. Вона може бути вироблена лише у співпраці, яка передбачає пошанування кожного індивідуума, кожної нації, держави.
Кінець XX cm. кардинально змінив культурний світ людини, інформаційний бум доходить до кожного незалежно від місця проживання, технологічніможливості засобів масової інформації безмежні, а з розвитком комп'ютерних технологій світ стане єдиною оселею для всіх землян. На практиці реалізується теорія інформаційного суспільства японського соціолога Є. Масуді, розроблена ним у 1945 р. На той час вона уявлялася фантастичною, а тепер стала реальністю. Він проголошував, що людство, яке об'єднається спільною інформаційною мережею, вироблятиме єдину мету; людина матиме можливість проявитися максимально, а впровадження нових інформаційних технологій, насамперед комп'ютерної техніки, значно прискорить технологічно-виробничий процес. Завдяки цьому має виникнути нова інформаційна культура, яка активізує виробничу і наукову діяльність. У цій сфері має бути за-діяно близько 50 % працездатного населення, що визначить і матеріальне забезпечення культури XX ст.
Окремі вчені заперечують загальну уніфікацію і комп'ютеризацію, технократію культури, вмотивовуючи це тим, що вона збіднює культурно-мистецький процес, призводить до загибелі гуманістичних ідеалів. А. Швейцер, наприклад, стверджував, що лише єднанням людини і природи можна справді виробити загальнолюдські цінності.
Розмаїття культурних напрямків XX ст. уособлює загальний розвиток світової культури. На основі неупередженого аналізу бачимо, що культурно-мистецькому процесу притаманні ознаки загальнолюдської культури, де провідними є пріоритети добра, збереження і взаємозбагачення національних форм завдяки запозиченню кращих набутків сусідніх культур. Можна стверджувати, що культура XX ст. виробляє спільні риси, її становлення супроводжується акумулюванням досягнень національних культур, кожна з яких вносить щось своє в загальний розвиток. Якщо до-
недавня пріоритетною визнавалася європейська культура, яка була майже нормативною для інших, то нині ця теза суттєво змінилась. Людство освоїло та увібрало культури багатьох народів світу, завдяки цьому поступово зникає протистояння Сходу і Заходу.
Деякі країни зуміли поєднати вищі досягнення техногенного розвитку і зберегти національні форми. Це насамперед Японія; техногенна цивілізація знайшла компроміс з особливостями психологічного складу японців. Шанобливе ставлення до природи, колективістська культура японців позначились на демократизації відносин, трудовій діяльності, їх провідне гасло - "всі разом і всі однакові". Кожен не вважає ганебним працювати разом з усіма незалежно від соціального статусу.
Національні культури в поєднанні з ринковими відносинами чудово уживаються також у Швеції, Франції, Канаді, Австралії, Великій Британії та ін. Вони є базою для розвитку економіки, орієнтованої на найновіші наукові досягнення у виробництві.
Виходячи з розвитку світової цивілізації можна стверджувати: значення національних культур з кожним днем стає актуальнішим, набирає рис реалізованого об'єкта, коли кожна національна культура, ураховуючи свою специфіку, адаптує кращі світові форми розвитку, кожна робить свій внесок у становлення загальнолюдської культури.
Техногенні процеси вплинули також на культуру підготовки кадрів. Серед них провідним стає комп'ютеризація. Вважається, що ЕОМ може замінити творчу особистість викладача, але вона має як позитивні, так і негативні сторони. Робота педагога дає інтелектуальне навантаження академічній групі, вона позбавлена негативного фізичного впливу, а біля комп'ютера дитині не можна працювати понад 20-30 хвилин, чого надто мало для активного сприйняття інформації. Педагог в аудиторії завжди пристосовується до слухачів; комп'ютер такої можливості позбавлений, він видає лише інформацію, закладену в нього програмою, провокує учня на можливість одержання підказки, що практично виключено в роботі творчого викладача, яка завжди матиме конструктивний характер з урахуванням особистості учня.
Поки що відсутні розробки цілісних методик діалого-проблем-ного комп'ютерного вивчення тем, які б охоплювали всі види навчального процесу - від складання навчального плану до конт-
ролю. Програми переважно орієнтовані на виконання інформаційно-демонстраційних функцій, а ЕОМ використовується як додатковий навчальний засіб. Зручність користування комп'ютерною технікою полягає в тому, що вона дає можливість утримувати значний обсяг інформації і оперативно нею користуватися. Доречно зауважити, що художній супровід, неконструктивно узгоджений зі змістом, впливатиме більшою мірою негативно, ніж позитивно. Для активного сприйняття візуальної інформації потрібно сформувати високий рівень розуміння всього культурно-мистецького процесу, лише тоді поданий матеріал лягатиме в логіко-методологічні ряди і легко засвоюватиметься.
Таким чином, XXI ст. має поєднати найвищі досягнення морально-етичних засад, культури попередників, на базі техногенного розвитку утворить своєрідну ноосферу, яка надасть змогу людині повністю розкритися задля власного щастя та щастя інших.
Список використаної літератури
1. Мистецтво, фольклор та етнографія слов'янського народу. - К., 1993.
2. Моль А. Социодинамика культуры. - М., 1973.
3. Муравьев А. В., Сахаров А. М. Очерки истории русской культуры XI-XVII вв. - М., 1984.
4. Огієнко І. Українська культура. - К., 1993.
5. Оссовская М. Рыцарь и буржуа. - М., 1987.
6. Петров Т. К. Язык, знак, культура. - М., 1992.
7. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. - М., 1992.
Loading...

 
 

Цікаве