WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Культура XX ст. - Реферат

Культура XX ст. - Реферат

використовувати їх у власних ідеологічних цілях, з метою розвалу СРСР і соціалістичного блоку, дегуманізації соціалістичного суспільства. Цю програму ґрунтовно сформулював А. Даллес: "Посіявши в СРСР хаос, ми непомітно підмінимо їх цінності на фальшиві. Ми будемо виривати духовне коріння більшовизму, споганювати і знищувати головні засади народної моральності. Ми в такий спосіб розхитуватимемо покоління за поколінням... Епізод за епізодом розігруватиметься грандіозна за своїм масштабом трагедія - загибель найнепокірнішого на землі народу, остаточного, необоротного згасання його самосвідомості.
Із літератури та мистецтва ми, наприклад, поступово витравимо їх соціальну сутність, відучимо художників, відіб'ємо у них охоту займатися зображенням, дослідженням тих процесів, які відбуваються в глибинах народних мас. Література, кіно, театри - усе відображатиме та прославлятиме найнижчі людські почуття. Ми будемо всіляко підтримувати та піднімати так званих художників, які стануть насаджувати та вдовбувати улюдську свідомість культ сексу, насильства, садизму, зради - словом, повної аморальності. В управлінні державою ми створимо хаос і плутанину. Ми непомітно, але активно і постійно сприятимемо самодурству чиновників, хабарництву, безпринципності.
Чесність, порядність висміюватимуться, перетворяться на пережиток минулого... Хамство і нахабство, брехня та ошуканство, пияцтво і наркоманія, зрада, націоналізм, ворожнеча між народами - усе це розквітне махровим цвітом. І лише деякі розумітимуть, що відбувається. Але таких людей ми поставимо в безпорадне становище, виставимо їх на посміховисько, знайдемо спосіб оббрехати їх і оголосити покидьками суспільства. Завжди головну ставку робитимемо на молодь. Будемо розкладати, розбещувати, нівелювати її".
Концепцію виголошено; почалося вироблення і втілення її моделі. Досить дієвим виявився один із провідних напрямків духовної експансії - своєрідний деструктивний феномен нищення національних культур. Особливо він поширився в період новітньої цивілізації з її надмірною індустріалізацією, урбанізацією, загальною грамотністю, деградацією багатьох традиційних етичних норм, розвитком технічних засобів, тиражуванням і поширенням інформації.
Масова культура, яка стрімко поширилась по світу, передбачала охоплення всіх вікових категорій універсалізацією, вростанням у національний грунт, спробами вироблення стандартизованої культурної адекватності в масштабі загальнонаціонального, пізніше транснаціонального, а потім і планетарного. Ця програма потребує від своїх популяризаторів переводити "загальнолюдські" набутки на
зрозумілу найширшим колам населення мову з тим, щоб маніпулювати свідомістю масового споживача в інтересах "творців " маскультури та їхніх замовників.
Сучасними напрямками маскультури є такі:
o універсалізація виховання дітей, втілення в їхню свідомість стандартизованих норм особистісної культури, формування ціннісних установок через дитячу літературу та мистецтво, виробництво іграшок, ігор, дитячі клуби та табори, воєнізовані та інші організації, які використовують технології колективного виховання;
o загальноосвітня школа, яка тісно пов'язана з індустрією культури дитинства, спектром "наукових", світоглядних і культурно-мистецьких уявлень про навколишній світ, поданих у стандартизованому догматично спрощеному вигляді, зрозумілому для дитячої свідомості;
o засоби масової інформації, які щоденно доводять до відома та "роз'яснюють" людині події, інтерпретують їх відповідно до потреб "замовника";
o національна і націоналістична пропаганда, яка передбачає "патріотичне" виховання, формує політико-ідеологічну орієнтацію населення, маніпулює його свідомістю в інтересах правлячої еліти, забезпечує політичну благонадійність і підтримку в суспільстві цього курсу;
o міфологеми сучасності, національна самовизначеність, її "відрубність" від інших, "надпатріотизм", створення кумирів, пошуки праісторії, створення опозиції: свої - не свої, пошуки інопланетян та ін. - усе це відволікає людей від вирішення нагальних проблем, формує інфантилізм особистості;
o створення численних політичних рухів, партій і "партійок", які "забивають голову" нездійсненними обіцянками, пропонують населенню програми і програмки, тільки б воно підтримувало партійних лідерів як "доленосних провідників" нації і людства;
o стимулювання споживання "елітних" товарів, настирливі рекомендації обов'язково їх придбати, реклама, пропаганда моди тощо. На цьому наживаються окремі групи виробників у країнах другого і третього світу, зникає базове виробництво, гальмується розвиток прогресивних технологій;
o формування іміджу особистості через оцінку його "досконалих" фізичних даних, суперменство: головне - бути фізично красивим, а морально-психологічні та гуманістичні якості особливої ролі не відіграють; це має забезпечити індустрія культуризму, аеробіки, зміна статі, зовнішності тощо;
o розвинена індустрія дозвілля, пригодницька, фантастична, "бульварна" література, розважальні жанри кіно, комікси, рок- і поп-музика, естрадна хореографія і сценографія, еротичні шоу. У цих видах ураховуються вікові особливості, здійснюється вікова і соціальна диференціація відповідно до запитів споживача.
Масова культура сьогодні фактично виконує функції інкультурації особистості, робить спробу виробити "культуру нового типу", створити певні напрямки з урахуванням історичного досвіду і вивести культурний процес на новий якісний рівень.
Література
1. Арутюнов С. А. Народы и культуры: развитие и взаимодействие. - М., 1989.
2. Асеев Ю. С. Архітектура Київської Русі. - К., 1969.
3. Бокань В. А., Польовий Л. П. Історія культури України. - К., 1998.
4. Быстрицкий Е. К. Феномен личности: мировоззрение: культура, бытие. - К., 1991.
5. Вернан Т. П. Происхождение древнегреческой мысли. - М., 1988.
6. Вернадский В. И. Научная мысль как планетарное явление. - М., 1987.
7. Вернадський В. І. Українське питання і російська громадськість // Дружба народів. - 1990. - № 3.
8. Голубенка П. Україна і Росія у світлі культурних взаємин. - К., 1993.
9. Гончаренко М. Духовна культура. - К., 1986.
10. Гончаренко Н. В. Диалектика прогресса культуры. - К., 1987.
11. Грушевський М. С. Духовна Україна. - К., 1994.
12. ГуревичА. Я. Категория средневековой культуры. - М., 1984.
13. Гуревич А. Я. Средневековый мир: культура безмолвствующего большинства. - М., 1998.
Loading...

 
 

Цікаве