WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Культура України в період становлення радянської влади - Курсова робота

Культура України в період становлення радянської влади - Курсова робота

автор монумента "Розкутий Прометей", встановленого у Дніпродзержинську.
Архітектура
Перед архітекторами України в 20-ті роки постала низка важливих завдань, які випливали з пошуків створення проектів нових і модерних будівель. Певна частина архітекторів стояла на позиціях відродження українського національного стилю, а інші орієнтувалися на зразки Західної Європи. У цей час виникають різні архітектурні угруповання, серед яких досить сильне Товариство сучасних архітекторів України (ТСАУ). Наочним зразком стилю конструктивізму став зведений у Харкові в 1925-1929 pp. адміністративний ансамбль Держпром (архітектори С. Серафимов, Ф. Фель-гер, С. Кравець).
Іншою прикметою української архітектури став її масовий характер. Йшлося про зведення великої кількості типових житлових і громадських будівель, а також досі небачених нових споруд, що мали засвідчувати сучасність і оригінальність будівництва. Широко практикуються архітектурні конкурси, які стимулювали нові пошуки. Найпомітніші споруди, зведені у стилі конструктивізму, - електростанція і кінофабрика в Києві.
Частково у стилі українського модерну в Києві у 1927-1933 pp. збудовано залізничний вокзал (архітектор О. Вербицький). У 1925- 1929 pp. побудовано кілька палаців культури, будинків рад, робітничих поліклінік. Окремо розгорнулося промислове будівництво - грандіозна Дніпровська гідроелектростанція (Дніпрогес).
Культурно-освітня робота. ліквідація неписьменності
Уряд України величезну увагу приділяв розгортанню масової культурно-освітньої роботи. Вона мала стати засобом здійснення культурної революції, виховання нової людини, сприяти вирішенню завдань українізації.
Основними осередками культурно-освітньої роботи стали робітничі клуби, селянські будинки та хати-читальні. Це були громадські заклади, створювані профспілками, кооперацією, комсомолом тощо.
Після 1923 p., коли економічне становище країни помітно поліпшилось, почала швидко поширюватись мережа культурно-освітніх установ. У травні 1923 р. у республіці налічувалось 4030 клубів, сільбудів, хат-читалень та народних будинків. Цього ж року відбувся кардинальний поворот у змісті, формах і методах проведення культурно-освітньої роботи. У руслі українізації стає ліквідаціянеписьменності, поширення виробничих знань, політичне і культурне виховання трудящих.
В Україні працювали державні бібліотеки, бібліотеки при клубах, сільбудах, хатах-читальнях, стаціонарні й пересувні. Вони організовували колективні читання газет, книг, влаштовували виставки літератури до свят, літературні вечори. При багатьох робітничих бібліотеках створювалися технічні гуртки, а при сільбудах - сільськогосподарські чи агрономічні.
Преса
Велика роль у культурному будівництві відводилася пресі. Звідси швидке збільшення кількості газет і журналів, постійне збільшення їх тиражів. Якщо в 1921 р. виходило близько 300 партійних, державних, молодіжних, відомчих газет, бюлетенів, то на початку 30-х років лише газет видавалося 2037, разовий тираж яких становив 5894 тис. примірників.
Було досягнуто успіхів в українізації преси та налагодженні видання газет мовами народів, які проживали в Україні. Якщо в 1921 р. українською мовою виходили лише газети "Вісті" та "Селянська правда", то в 1923 р. їх було вже 10, а в 1925 р. - 29, 10 із яких друкувались одночасно російською та українською мовами. З 1926 р. почав видаватись українською мовою також центральний орган КП(б)У - газета "Комуніст" та орган Всеукраїнської ради профспілок "Пролетар". Якщо в 1928 р. газети, що друкувались українською мовою, становили 56 %, то вже у травні 1930 р. - 89 %. Виходили також газети польською, єврейською, болгарською та німецькою мовами.
Видавництва
Розгортання культурного будівництва, посилення культурно-освітньої роботи зумовили зростання попиту на книгу. У республіці в 1921 р. діяли створені ще в роки громадянської війни видавництва, серед яких найбільшим було Всеукраїнське державне видавництво з його розгалуженою мережею в губернських і навіть деяких повітових містах. У ньому зосереджувалось видання підручників для всіх типів шкіл, наукової, художньої та іншої літератури. З кожним роком збільшувались обсяги видання книг та їх тиражі. Якщо в 1921 р. було видано 987 назв книг загальним тиражем понад 4,3 млн примірників, то в 1927 р. вийшло вже 4937 назв книг і брошур загальним тиражем понад 28 млн примірників. З них українською мовою понад 2,4 тис. Здійснення загального обов'язкового початкового навчання, швидкий розвиток освіти загострили потребу різкого збільшення обсягів випуску підручників. Лише в 1928 р. було видано 136 назв підручників тиражем понад 6,2 млн примірників.
Дедалі важливішого значення в культурному та політичному вихованні набуває радіо. Уже в 1927 р. було організовано радіомовлення в Києві, Дніпропетровську, Одесі, пізніше - в Донецьку, Вінниці та інших містах. До 1932 р. переважну більшість міст республіки було радіофіковано. Зроблено перші кроки в радіофікації сіл республіки. Якщо в 1929 р. у селах було встановлено 13,4 тис. радіотрансляційних точок, то в 1931 р. їх уже налічувалось 150 тис., а в колгоспах, крім того, було встановлено ще й сотні радіоприймачів.
Список використаної літератури:
1. Афанасьев В. А. Українське радянське мистецтво 1960-1980 років. - К., 1984.
2. Виноградова 3. Т. Українське радянське мистецтво 1918-1920 pp. - К., 1980-1984.
3. Дорошенко Д. Історія України. 1917-1923. Т. 1 // Прапор. - 1990. - № 11-12; Березіль. - 1991. - № 1, 3.
4. Дорошенко Д. Нарис історії України: В 2 т. - К., 1992.
5. Ефименко А. Н. История украинского народа. - К., 1990.
6. Злотоверхий І. Д. Становлення української радянської культури (1917- 1920 pp.). - К., 1961.
7. Історія культури України / В. А. Бокань та ін. - К., 1993. - Ч. І; 1994. - Ч. II.
8. Історія України. - Львів, 1996.
9. Історія України. Нове бачення: В 2 т. - К., 1996.
10. Історія української літератури: У 2 т. - К., 1988.
11. Історія українського мистецтва. - К., 1966-1970.
12. Історія українського мистецтва: В 6 т. - К., 1964-1968.
13. Крип'якевич І. Історя України. - Львів, 1992.
14. Крип'якевич І. Історія української культури / Видання І. Тиктора. - Львів, 1937.
15. Полонська-Василенко Н. Історія України: В 2 т. - К., 1993.
16. Субтельний О. Україна. Історія. - К., 1992.
17. Українська народність. Нариси соціально-економічної і етнополітичної історії. - К., 1990.
18. Франко І. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. // Зб. тв.: У 50 т. - К., 1984. - Т. 41.
Loading...

 
 

Цікаве