WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Розвиток української та зарубіжної культури в другій половині ХХ ст. - Реферат

Розвиток української та зарубіжної культури в другій половині ХХ ст. - Реферат

малював він і наші ріки - Десну, Прип'ять, Снов.
Все своє життя живучи у Києві, Олександр Федорович полюбляє писати його вулиці, особливо Андріївський Узвід. Він багато корисного приніс для Києва, адже протягом 20-х років з 1950 р. очолював художню студію при будинку офіцерів.
У цій студії отримали перші уроки живопису від Годунова багато молоді, які згодом з цією підготовкою змогли поступити до Київського художнього інститут у та інших закладів.
Кожний рік тут влаштовувалися вмстави, а Будинок офіцерів отримав цінні картини на тематику Велика вітчизняна війна. Олександр Федорович часто навесні виводив усіх на пленер, у Гідропарк в Кончу-Засну, і вчив писати з натури.
Довге творче життя прожив художник, створив безліч творів, які експлуатувалися на республіканських виставках, серед них і портрети сучасників, і портрети Т. Г. Шевченка. Виховав прекрасного живописця, свою дочку Ларису, та ще й онучку Ірину. Проте О. Годунов залишався скромною шляхетною людиною, ніколи не рекламував себе, тому мабудь він не має статей про себе, монограції, персональних виставок.
4. БУЧМА АМВРОСІЙ видатний актор з великим діапазоном та багатою акторською технікою, режисер, театральний діяч. Родом з Галичини, на сцені з 1905 року (львівського театру "Руська Бесіда") в 1920р. один з організаторів Театру ім. Франка, 1922-1936 роки працює в "Березолі". Там Бучма знаходить шляхи до оновлення української театральної форми. В 1936 році повернувся до Театру ім. Франка. Бучма зіграв понад 200 ролей в найрізноманітніших амплуа, створивши ряд образів високої майстерності. До найвідоміших належать ролі періоду праці в "Березолі": Джімі Гігінс (А. Синклер), Пузир ("Хазяїн" Тобілевич), пізніше - Микола Задорожній ("Украдене щастя" Франко).
Починаючи з 1924 року працював у кіно, Бучма грав у багатьох фільмах, зокрема "Тарас Трясило", "Микола Джеря", "Арсенал" Довженка, "Тарас Шевченко", "Назар Стодоля" та інші. До останніх режисерських праць Бучми у кінематографі належить фільм "Земля" за О. Кобилянською. Бучма викладає також в Державному інституті театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого в Києві. Змушений був грати в пропагандистських радянських п єсах і фільмах, чималою мірою був позбавлений можливості дальших творчих шукань.
Ужвій Наталія Михайлівна народилася в місті Люболень 27 серпня 1898 року на Волинщині. Українська народна артистка. З 1915 року вчителювала у селах на Волині і Полтавщині. З 1918 року брала участь у виставах аматорського гуртка в Золотоноші, який було перетворено на пересувний театр. У складі агітбригади театру виступала в селах, у частинах армії.
У цьому ж році стала артисткою першого театру Української Радянської Республіки ім. Т. Г. Шевченка в Києві, її першим вчителем був І. О. Мар яненко. З 1925 року по 1926 рік працює в Одеському драматичному театрі "Березіль".
Зіграла велику кількість ролей, найвідоміші серед них - Оксана ("Гайдамака" за Т. Г. Шевченком, інсценізація Л. Курбас), Маклена ("Маклена Граса" М. Куліша), Оксана ("Загибель ескадри" Корнійчука).
З 1936 року працює в Київському українському драматичному театрі ім. І. Франка, в якому зіграла багато різноманітних ролей у п єсах вітчизняної, зарубіжної та класичної драматургії: Анна ("Украдене щастя" І. Я. Франка), Вварка ("Безталанна" Карпенка-Карого).
З 1926 року знімається у кіно, найвідоміші фільми з її участю - "Тарас Шевченко", "Устим Кармелюк", "Прометей".
Протягом 1954-1971 років була головою театрального товариства.
Нагороджена чотирма орденами та іншими нагородами. А також нагороджена державними преміями 1946 року, 1949 року, 1951 року. Державною премією УРСР імені Т. Г. Шевченка в 1984 році.
Плисецька Майя Михайлівна народилася 20 листопада 1926 року в Москві. Артистка балету, народна артистка з 1959 року. В 1943 році закінчила Московське хореографічне училище. Її вчителями були Є. П. Гердт і М. М. Леонтьєва. Вона була прийнята в труппу Великого театру.
Перша головна партія - мама ("Лускунчик" Чайковського) 1944 рік. Майя Плисецька в класиці танцювального мистецтва досягла високої гармонії. Це добре видно у п єсі "Умираючий лебідь" на музику К. Сен-Санса. Вона знайшла нові грані інтерпритації музики П. І. Чайковського, А. К. Глазунова та інших не менш відомих композиторів.
Артистичній індивідуальності Плисецької близькі і ліричні, і героїчні партії: Одетіна-Оділія ("Лебедине озеро" П. І. Чайковського), Господиня мідної гори ("Кам яна квітка" Прокоф єва) та інші.
В танці Плисецька поєднує найкращі традиції російської хореографічної культури і новаторські течії сучасної хореографії. В 1972 році спільно з М. І. Риженко і В. В. Смірновим-Головановим поставила балет "Анна Кареніна" (за романом великого російського письменника Л. Толстого) в Великому театрі.
Була на гастролях в США, Великобританії, Франції, Італії, Канаді та інших зарубіжних країнах.
Нагороджена премією в 1964році, а також орденами та медалями.
Брехт Бертольд народився 10 лютого 1898 року в Аусбургу. Помер у 1956 році в Берліні. Німецький письменник, теоретик мистецтва , театральний і суспільний діяч. Син директора фабрики. Навчався на медичному факультеті Мюнхенського Університету. В листопаді 1918 року був членом солдатського союзу в Аусбургу.
Писав не тільки літературні твори, а й п єси та комедії: "Добрий чоловік із Сезуалу", "Кар єра Артура Уі". Брехт почав розробляти теорію "епічного театру", котрий повинен стати театром сучасної епохи.
В його творах спостерігається жорстока критика соціальних і характерних основ буржуазного суспільства, які набувають в новаторських п єсах Брехта ("Трьохгрошова опера", "Матуся Кураж", 1939р. "Життя Галілея" 1938-1939рр.) філософського осмислення, проникнутого гуманістичним і антивоєнним пафосом. Спостережливі п єси "Переліт через океан" (1929р.), "Гораций і Куріаций" (1934р.) - розраховані на постановку не тільки професійними театрами, а й робітничими самодіяльними колективами. В патріотичному дусі написана драма "Мати" (за романом Горького, видана в 1933 році).
Після нациського перевороту Брехт емігрував. В 1933-1947рр. жив у Швейцарії, Данії, Швеції, Фінляндії, США. Повернувшись на батьківщину в 1948 році, Брехт разом із дружиною - акторкою Є. Вейгель, організовує в столиці Німеччини театр "Берлінер ансамбель". В 1950 році Брехт був вибраний в академію мистецтв.
Впливовість літературної творчості і театру розповсюдилась далеко за межі Німеччини. П єси Брехта ставилися в багатьох театрах колишнього СРСР.
В 1954 році п єса театру "Берлінер ансамбель" "Матуся Кураж" одержала першу премію на міжнародному театральному фестивалі в Парижі.
Захаров Ростислав Володимирович народився 25 серпня 1907 року в Астрахані. Балетмейстер і режисер, народний артист, професор мистецтвознавства. Закінчив Ленінградське хореографічне училище і режисерське відділення Ленінградського театрального технікуму.
В 1934-1936р. працює балетмейстером Ленінадського театру опери та балету ім. Кірова. В 1936-1939р. керівник балетної труппи, в 1936-1956р. - балетмейстер і оперний режисер Великого театру (Мостква).
Серед балетів, поставлених Захаровим "Бахчисарайський фронт" заклав основи сучасної хореографії. Він йшов в постановці Захаровим у Ленінграді, Москві, Будапешті, Токіо, Белграді, а також "Кавказький полонений" Асаф єва, "Мідний вершник", "Червона квітка", "Попелюшка".
Для творчості Захарова характерне звернення до ідейно-занчимих сюжетів, підсилює роль драматургії, засобів реалістичної характеристики балетних образів.
Як оперний режисер поставив опери "Руслан і Людмила" Глвнки, "Кармен" Бізе, "Вільгельм Тель" Россіні.
З 1927 року займається педагогічною роботою, в 1946-1949 роках працює директором і художнім керівником Маковського хореографічного училища. З 1946 року очолює кафедру хореографії в ГІТІСе. Одержує професорську ступінь. Серед його учнів І. В. Смірнов, Н. Кірадмієва (Болгарія) І. Блашек (Чехія) та інші.
Нагороджений двома орденами, а також медалями.
Loading...

 
 

Цікаве