WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Гравюра стародруків - Реферат

Гравюра стародруків - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему: "Гравюра стародруків"
Українська графіка бере свій початок з глибини віків. Поява рукописної книги в Київській Русі в XI-XII ст. дала плідний грунт для розвитку книжкової графіки. Художники оздоблювали книгу орнаментальними заставками, вигадливими заголовними літерами (ініціалами), сторінковими ілюстраціями (мініатюрами), а також численними дрібними малюнками на берегах сторінок.
Найдавнішими витворами книжкової графіки, що збереглися до нашого часу, є книги XI-XII ст.: "Остромирове Євангеліє" (1056-1057), "Ізборник Святослава" (1073), "Трірський псалтир" (або "Кодекс Гертруди"; 1078-1087), "Юр'ївське Євангеліє" ( 1120-1128) та "Добрилове Євангеліє" ( 1164).
"Остромирове Євангеліє" було виконане київським дяком Григорієм на замовлення новгородського посадника Остромира - родича князя Ізяслава Ярославича. Написане воно на пергаменті вишуканим урочистим письмом, так званим "уставом". Оздоблене видання орнаментальними заставками, великими ініціалами і трьома сторінковими ілюстраціями із зображенням євангелістів, орнаментальне обрамлення яких близьке технікою до творів київської перегородчастої емалі."Остромирове Євангеліє" і на сьогодні залишається уні-кальним, неперевершеним твором книжкового мистецтва.
"Ізборник Святослава" містить статті повчального характеру різних церковних і світських авторів. Виконав його у Києві дяк Іван. Рукопис ілюстровано чотирма мініатюрами, серед яких є цікавий груповий портрет родини князя Святослава Ярославича. На берегах сторінок вміщено також цікаві малюнки, які нагадують знаки зодіаку.
"Кодекс Гертруди" ("Трірський псалтир") написано на замовлення трірського архієпископа Ерберга. Належала книга дружині князя Ізяелава - Гертруді. Нині вона знаходиться в Чівідале, в північній Італії. Серед латинського тексту цього псалтиря вміщено мініатюри з портретами князя Ярополка Ізяславича, його матері та дружини Ірини.
У мініатюрах "Трірського псалтиря" помітне поєднання русько-візантійських і романських форм. Є здогади, що над мініатюрами працювало кілька художників. Графіка рукописної книги XII ст. позначена тяжінням авторів до більшої самобутності. Видатними пам'ятками цього періоду є дві книги-"Юр'ївське Євангеліє" (1120-1128), виконане Федором Угринцем для Новгородського Юр ївського монастиря, та "Добрилове Євангеліє" (1164), написане, очевидно, на Волині, дяком Костянтином (в миру Добрилом). Своїм оздобленням "Юр'ївське Євангеліє" вирізняється серед інших рукописів. Усі заголовні літери в ньому виконані контуром одною лише фарбою - кіновар ю. Зберігаючи єдність стилю в оздобленні книги, художник з великою винахідливістю знаходить все нові й нові форми в композиції кожної заголовної літери (а їх у книзі 65), вплітає в орнаментику заставок та ініціалів зображення тварин, птахів та кумедних по-статей людей. У малюнках обдарованого ілюстратора "Добрилового Євангелія" однакова схема композицій. Постаті євангелістів уміщені в квадрати з орнаментованих рам у вигляді колон, завершених великими банями.
У способі виконання композицій поєднуються декоративні і суто графічні елементи. Скупий, сміливий рисунок виявляє лише основне, без зайвих подробиць. Зображення мають лінійно-площинний орнаментальний характер, в якому відчутний вплив народного ужиткового мистецтва.
У книжковій графіці пам'яток XI-XII ст. знайшли вияв самобутні риси творчості майстрів Київської Русі, стильові ознаки давньоруського мистецтва - величність у вирішенні композиції й умовно-площинне зображення. Звичайно, у названих пам ятках помітні й індивідуальні особливості творчості кожного з авторів. Але разом вони дають нам уявлення про характер і стиль мистецтва Київської Русі, оскільки книжкова мініатюра й орнаментика наслідують прийоми тогочасного іконопису, фрески, мозаїки, декоративно-ужиткового мистецтва.
В ілюстраціях "Оршанського Євангелія" другої половини XIII ст. намічається більша увага до образу людини. Художник зосередився на виявленні психологічних рис євангеліста і меншої ролі надав орнаментальним мотивам.
Блискучому розвиткові книжкового мистецтва Київської Русі було нанесено тяжкого удару монголо-татарською навалою в середині XIII ст., коли було знищено багато рукописних книг. З другого боку, українські землі були загарбані в XIV ст. сусідніми феодальними державами. В тяжких умовах боротьби проти загарбників українському народові доводилось відстоювати, зберігати і хоч повільно, та все ж розвивати свою культуру. Мистецтво прагнуло виховувати у людей велич духу, патріотизм і мужність. У книжкових мініатюрах спостерігається близькість до композиційних прийомів фрескового малярства, в якому посилювалася увага до людської особи.
Свідками високохудожнього, професійного книжкового мистецтва тих часів є "Бесіди Григорія Богослова" (XIII ст.), "Хроніка Георгія Амартола" (поч. XIV ст.), "Галицьке Євангеліє" (XIII-XIV ст.) та "Київський псалтир" (1397).
Невеликого формату "Галицьке Євангеліє" ілюстроване чотирма традиційними за схемою сторінковими мініатюрами, виконаними в монументальному стилі, з розкішно орнаментованим архітектурним обрамленням. Увага художника зосереджена на пластичному виконанні, відтворенні психологічної характеристики персонажів, матеріальності предметів. Приваблює краса малюнків, надто ж їх колористики, побудованої на делікатних сполученнях коричнево-фіолетових, світло-зелених відтінків, оживлених плямами кіноварі й золота.
"Київський псалтир", переписаний київським протодияконом Спиридоном на замовлення єпископа Михаїла, виконаний красивим уставним письмом і оздоблений численними сторінковими (близько 300) малюнками на берегах. Серед них поряд з канонічними зображеннями з іконописними сюжетами є й побутові композиції, зображення свійських тварин, птахів, пейзажні та алегоричні композиції. Весь цикл малюнків, тісно пов'язаний з мистецькими традиціями Києва, з графікою "Остромирового Євангелія" та "Ізборника Святослава", а також з мистецтвом перегородчастої емалі. Досить помітно й те, що автор малюнків був добре ознайомлений з візантійськими творами, тому у нього трапляється багато алегоричних композицій. Втім, можливо, взірцем йому служив візантійський оригінал. Обдарований колорист, він вдається до сокови-тих, яскравих барв, прорисовує зображення витонченими штрихами золота, що характерно для київського іконопису. Зберігаючи традиції XI-XIII ст., художник водночас вносить у канонічні релігійні сюжети світські елементи.
Незважаючи на тяжкі часи боротьби українського народу з іноземними загарбниками у XIV-XV ст., мистецтво рукописної книги все-таки не припиняло розвитку. Особливо багатою і різноманітною стає орнаментика заставок та ініціалів. Вони компонуються на основі рослинних, тератологічних (звіриних) та вигадливо сплетених геометричних елементів - плетінки.
Наприкінці XV - у першій половині XVI ст., у добу великих соціальних і національних визвольних рухів українського народу,
Loading...

 
 

Цікаве