WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Первісна культура - Реферат

Первісна культура - Реферат


Р Е Ф Е Р А Т
Н А Т Е М У :
"Первісна культура "
?
План.
1. Генезис культури.
2. Особливості первісної культури.
3. Ритуал та його функції у первісному суспільстві.
4. Міфологія, магія та релігія.
5. Шамани, чаклуни та знахарі.
6. Походження мистецтва та його функції.
7. Список використаної літератури.
Діалектико-матеріалістична філософія розглядає людину як єдиного суб'єкта культури, який створює життєве середовище для себе й формується під його впливом. Це означає, що становлення світу культури є результатом тривалого процесу взаємовпливу біологічної та соціальної еволюцій. Тут можна виділити два принципових моменти: вдатність суспільної людини продуктувати культуру є результат взаємодії біологічної та соціальної еволюцій, що включають і еволюцію знарядь, внаслідок чого людина - не лише творець культури, а й об'єкт, сформований на основі праці та культури, перехід від нелюдської стадії до людської відбувався поступово й прогресував тривалий час. Іншими словами, не тільки історія розвитку культури є історією об'єктування духовних здібностей, але й історія розвитку духовних здібностей людини є історією перетворення культури в "інгредієнт" цих здібностей.
Світ культури міцно пов'язаний з процесом гомінізації, з процесом переходу від тварини до людини, аспектом якого є перехід від певних інстинктивних реакцій на світ тварини до непевності людського знання, в основному наперед запрограмована й дотримується суворого шаблону. Дійсно, тварина володіє інстинктами, пов'язаними з наученням, котре регулює його поведінку в кожний момент життя. Дослідження в галузі етології підтверджують: поведінка одних тварин, що живуть у відносно стабільному та незмінному середовищі, в той час як поведінка інших - в умовах змінного середовища - вимагає відхилення від стандарту й вибору однієї з кількох альтернатив поведінки. Це підтверджує, що у тварин світосприйняття й світ дії (поведінки) поєднані. У людини ж вони опосередковані світом соціальної історії, внаслідок чого людина часто опиняється в ситуації, коли вона дійсно не знає, що мусить робити, як діяти.
Таким чином, у людини виникла потреба в прийнятті надійного рішення та визначенні його надійності. Саме ця потреба і лягла в основу генезисукультури (міфоло-гія, релігія, мистецтво тощо) з її різноманітним арсеналом фізичних та духовних технік. Лише культура дає можливість людині будувати свою поведінку на підставі різних стратегій передрікання майбутніх, але не існуючих подій. Однією з трьох таких стратегій у первісних, архаїчних культурах є стратегія наслідування, коли передрікання майбутнього витікає з імітації тих чи інших явищ властивостей навколишнього світу.
З цією магічно-релігійною стратегією органічно пов'язані процедури магії та чаклунства. Майбутнє не тільки передрікається, але й змушується: жертва умиротворяє гнівних богів і зобов'язує їх виконувати те чи інше прохання людини або ж усього племені. Для нас істотним є те, що ця стратегія породжує в людині релігійну віру, завдяки якій зникає непевність ситуації прийняття рішення.
Другою стратегією є індивідуальне систематичне спостереження просторово-часових зв'язків та їх залежностей. Один з багатьох прикладів такого типу знаходимо в повідомленнях про індійців племені "чорна стопа". Вони завчасно передрікають прихід весни за ступенем розвитку плода в лоні забитої самки бізона. Таке передрікання, як правило, виявляється точним. Або ж інший приклад. Заклинання осагів (одне з племен сіу) поєднує воєдино одну дику рослину, маїс та бізонів. Пояснюється це таким чином: влітку осаги полюють на бізонів, аж поки в прерії квітне обумовлена рослина. Вони знають, що маїс визріває одразу після цвітіння цієї рослини. Це означає, що необхідно повертатися до Пуебло для збирання врожаю маїсу.
Третя стратегія - висновок за аналогією на основі виділення подібних ознак анімістичним мисленням, яке заселяє природу божествами, демонами й духами. При-клади, що ілюструють цю стратегію, досить численні. Так, про одне з племен пігмеїв повідомляється, що воно застосовує як протиотруту під час зміїного укусу або як засіб оволодіння вогнем споринню, що має форму зуба. В епоху палеоліту оволодіння вогнем відіграло колосальну роль в культурній еволюції людини. У повір'ях усіх народів вогонь - символ вічності. Тому в легендах він був не створений, а викрадений у богів і переданий людям, як описував давньогрецький драматург Есхіл, Прометеєм. Істотно, що вогонь необхідно було підтримувати, "підкормлювати", як тварину. Це й породило традицію його збереження жрицею вогню- весталкою. З факелом у руках людина, нарешті, стала володарем найсильніших і найшвидших тварин, використання вогню призвело до появи різних технічних пристроїв, вплинуло на розвиток суспільства.
Навіть поверхове знайомство з характером цих трьох стратегій доводить, що вони в різній мірі придатні для відображення властивостей реальності та екстраполяції майбутнього, тобто всі вони містять і раціональні моменти. Для вивчення даного курсу важливим є те, що саме культура дозволяє виробити різні стратегії, які усувають непевність рішень, прийнятих людиною або ж групою людей, а значить, і їхній страх перед майбутнім. Таким чином, в основу походження та функціонування культури лягла потреба, органічно притаманна людині.
Необхідно враховувати складний характер людської природи, котра має космічний, біологічний, психічний, соціальний та культурний аспекти. Одночасно людську природу, як би вона не була визначена, слід розглядати як певне ціле, функцією якого є культура. Завдяки цьому висновку можна вважати, що людська культура в основ-ному функціонує однаково в минулому й сучасному. Саме тому й викликає в нас таку цікавість первісна культура.
Однією з особливостей первісної культури є її гомогенність (однорідність). У сучасній культурології вирізняють три типи соціокультурних систем: гетерогенні (не-однорідні), гомогенні та гомеостатичні. Першим притаманні аксиологічний (ціннісний) плюралізм та існування численних соціальних груп з диференційованими, часто антагоністичними інтересами. Ці системи, типові для європейського кола культур, є гетерогенними в подвійному розумінні: культурному та соціальному. Більш того, ці гетерогенні структури взаємно підсилюють одна одну, динамізують цілісну соціокультурну систему, сприяють розповсюдженню нових культурних цінностей і стимулюють еволюцію групових інтересів.
Є такі соціокультурні системи, які в ізоляції постійно відтворюють свій початковий устрій. Це гомогенні системи, в них відсутні аксиологічний плюралізм (культурна гомогенність) та соціальні групи з різними інтересами (соціальна гомогенність). У таких системах недиференційовані інтереси виключають плюралізм цінностей, а відсутність плюралізму цінностей блокує формування нових інтересів. Подібні процеси консервують цілісну соціокультурну систему.
Між гетерогенною системою, характерною для європейського кола культур, та гомогенною,типовою для первісних культур, знаходиться невелика група проміжних соціокультурних систем, ілюстрацією котрих є стародавня Греція та імператорський Китай. З першою системою їх єднає диференціація інтересів окремих соціокультурних груп, які переходять в окремих випадках до відкритого антагонізму, а також існування монолітної, повсюдно встановленої сукупності основних цінностей.
Первісна соціокультурна система володіє власною динамікою розвитку, яка служить відтворенню існуючої структури. Ця система за відсутністю дії зовнішніх факторів не підвласна ніяким істотним змінам, що періодично повторюють ритуали
Loading...

 
 

Цікаве