WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Трипільська культура - Реферат

Трипільська культура - Реферат

пов'язана з поширенням у лісостеповому Правобережжі культури Трипілля. Остання датується 5-4 тис. р. до н.е. і прийшла в Україну з південного заходу, з басейнів Серету та Пруту.
Економічною основою цієї яскравої археологічної спільності було вирощування пшениці та ячменю, а також розведення великої рогатої худоби, кіз, овець, свиней. Орне господарство трипільців мало перелогову форму. З виснаженням землі трипільці переселялися далі на схід і врешті освоїли усі придатні для їх землеробської системи чорноземи від Карпат до Дніпра.
...Трипільська землеробська людність досягла високого рівня розвитку і стояла на порозі цивілізації. Останньою називають такий рівень соціально-економічного розвитку суспільства, коли виникають міста і писемність. Величезні трипільські поселення - Майданецьке, Тальянки, Доброводи та інші, які налічують до 3 тисяч жител і займають площу 200-400 га, по праву вважаються протомістами. Житла тут розташовані концентричними колами, які з'єднувалися з центром численними радіальними вулицями. Населення цих племінних центрів перевищувало 10 тис. осіб. ...Значення Трипілля в первісній історії України полягає в тому, що саме з ним пов'язана остаточна перемога відтворюючої економіки на українських землях у 4 тис. до нашої ери. Перехід частини трипільців від землеробства до скотарства знаменував кінець трипільської сторінки у давній історії України.
...Найдавніші індоєвропейські скотарі та трипільські нащадки близькосхідних землеробів півдня України вплинули на формування антропологічного типу українців. ...Так званий український антропологічний тип, за Ф. Вовком, є наслідком змішування трипільців з найдавнішими індоєвропейськими скотарями, які 5-6 тис. років тому рухалися із лісостепового Подніпров'я на Дунай. Згаданий антрополог та його послідовники вважали, що відносно високий зріст та міцна статура більшості українців - це перша спадщина індоєвропейських скотарів і "чорнії брови, карії очі" - трипільців."
АКАДЕМІК БОРИС РИБАКОВ:
"Священні гори, як уже неодноразово мовилося, часто носять назву "Лисих" або "Дівичих". Виникає припущення, що перша назва могла бути пов'язана з тим чи іншим чоловічим божеством, а дівичі гори, природно, з жіночим божеством, з богинею-дівою, що була далекою попередницею християнської богородиці, діви Марії. ...Ще одна Дівич-гора знаходиться у цьому ж Середньодніпровському регіоні на околиці с.Трипілля (літописний Треполь) на Дніпрі. На вершині гори, що здіймається над Дніпром, у зарубинецькі часи було побудовано своєрідний жертовник-піч, що являв собою композицію з дев'яти напівсферичних заглиблень. Певно, цей своєрідний жертовник з дев'ятьма гніздами призначався для посудин, в яких під час святкової церемонії могло варитися яке-небудь зілля чи зерно. ...Число дев'ять у поєднанні з дівочим ім'ям цієї величезної і дуже імпозантної гори схиляє до думки (як і з приводу гадальної чаші з дев'ятьма клемами місяців), що творці жертовника з дев'ятьма складовими частинами передусім співвідносили цю центральну споруду Дівич-гори з дев'ятьма місяцями вагітності. Богиня - діва, як стійке уявлення про жіноче аграрне божество, мислилася, очевидно, подібно християнській Богоматері не просто дівчиною, а такою, яка вже "понесла у череві своєму" і їй належало дев'ять місяців готувати народження нового життя. ...Тут не було ні міста, ні поселення. Сама гора являла собою зрізане пірамідальне узгір'я, що здіймалося над прибережними плавнями Дніпра. Верхня її площадка невелика і складається з двох плоских сходин. ...Жертовник поставлено так, що він займає серединне місце усієї вершини гори, поряд з ним - зарубинецьке поховання 1 ст. до н. е. - 1 ст. н. е. З боку, протилежного Дніпру, Дівич-гора спадає широким пологим спуском, немовби спеціально призначеним для урочистих обрядових процесій від поселення до жертовника богині-діви на вершині. Великий інтерес являє загальний погляд на увесь той середньо дніпровський регіон, у якому знаходиться Дівич-гора у Трипіллі. На новітній археологічній карті зарубинецької культури... у просторому ареалі всієї культури (Прип'ять, Дніпро, Десна, Сейм) різко виділяється кількістю пам'яток та щільністю заселення Середнє Подніпров'я (від гирла Десни до Тясмина). Тут зосереджено найважливіші пам'ятки зарубинецької культури. Тут же знайдена найбільша кількість предметів античного імпорту з Причорномор'я. ...Кордоном між землею полян і землею Русі, можливо, слід вважати простір між Витачівським та Зарубинським бродами. ...Якщо подальші пошуки підтвердять сказане, ми одержимо дуже цікаві дані про великий і давній центр у коліні Дніпра. Цей сакральний комплекс повинен бути загальним для всієї області борисфенітів. В окремих племен могли бути племінні святилища: Дівич-гора у Трипіллі та Лиса гора під Києвом у полян, Дівич-гора у Сахнівці та святилище Рода в Родні (на гирлі Росі) у Русі, що ще не злилась з полянами..."
ГЕРОДОТ:
"Скіфи кажуть, що їхній народ є наймолодший серед усіх народів, і ось як це сталося. Їхня країна була пустелею і перша людина, що там з'явилася, був такий, що називався Таргітаєм. Батьками цього Таргітая, як вони кажуть, але я цьому не вірю, були за їхніми твердженнями Зевс і дочка бога річки Борисфена. Від них походив Таргітай і у нього було троє синів: Ліпоксай, Арпоксай і молодший Колаксай. Коли вони були царями, з неба впали на скіфську землю зроблені із золота плуг, ярмо, сокира і чаша. Перший побачив їх старший і наблизився, щоб їх узяти, але усе це золото, коли він підійшов туди, почало горіти. Він віддалився і тоді до них підійшов другий, але із золотом сталося те саме. Отже так своїм полум'ям прогнало їх золото. Проте коли до нього наблизився третій, молодший, золото згасло і тоді він взяв його собі і пішов із ним додому. І старші брати, після того, що вони побачили, погодилися передати все царство молодшому. …Те священне золото пильно оберігають їхні царі і дуже шанують його і щороку, приносячи йому щедрі жертви, просять його захистити їх. …Перший народ, котрий можна зустріти, це калліпіди, які є напівелліни і напівскіфи, над ними є інший народ, що називається алізонами. Вони і калліпіди взагалі мають такий спосіб, як і скіфи, але сіють і їдять пшеницю і цибулю та часник і сочевицю та просо. Над алізонами живуть скіфи оратаї, які сіють пшеницю не для їжі, а на продаж. …Отже, серед інших рік Борисфен найбільш корисний людям, бо навколо нього найкращі і найбільш поживні пасовища для худоби і дуже багато в ньому риби, приємної на смак, і вода в ньому дуже чиста, порівняно до інших із каламутною водою, і ниви навколо нього чудові, а там, де не засіяно, виростає висока трава".
ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ:
"У колядках бог-Громовик описується ще в третім образі: як орач якоїсь незвичайної ниви. Якийсь господар, певне бог світла, блискавки й грому, має поле не міряне, не оране й не сіяне. …На тому полі оре золотий плуг шістьма половими волами із золотими рогами. На волах ярма тесові, кедрові, а занози мідні. За тим плугом ходить сам Господь.
…Грім і блискавка в образі орання і сівби - се все було звісно і в інших народів. Скити-хлібороби вели свій рід од меншого сонцевого сина. Раз із неба упав плуг з гарячого золота з золотим ярмом. Два старших сонцевих сини, взявшись за той плуг, попекли собі руки. Тільки менший зумів орудувати тим плугом, а через те він став царем у скитів.
Loading...

 
 

Цікаве