WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Трипільська культура - Реферат

Трипільська культура - Реферат


ТРИПІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА
З М І С Т
Вступ
Бронзовий вік України (3000 - кінець 2 ст. до н.е.) ……………………....3
Глава 1. Тальянки: на перетині історичних шляхів ………………….…3
Глава 2. Авторитетні думки про "Золоте царство"…………………4
Глава 3. Значення Трипільської культури………. …………………….….7
Висновки.……………………………………………………………………………8
Перелік використаних джерел ……..……………………………………..9
ЗОЛОТИМ ЦАРСТВОМ", слідом за батьком світової історії Геродотом, називав відомий дослідник слов`янства, академік Борис Рибаков Середнє Придніпров`я, правий беріг древнього Борисфена від Росі, Тясмина, річок, добре знаних з літописів, до сивочолого Києва. Він називає славну історію цього трикутника - півторатисячнорічною. Насправді ж наші предки жили на цій землі, відколи і світу…
Володимир Дрозд
Спроби встановити етнічну належність трипільців робилися неодноразово,
проте досі немає твердо усталених поглядів на цю проблему.
Микола СУСЛОПАРОВ, етнолінгвіст
Вступ.
Бронзовий вік України (3.000 - кінець 2 ст. до н.е.).
У цю епоху найбільше відома трипільська культура. Датується вона 4.000 - 2. 000 років до н.е. Жителі трипільської культури населяли Подніпров'я, Правобережну Україну і Подністров'я. Ця культура належала до найбільш розвиненої групи племен того часу. Ці племена були знайомі з обробкою заліза, міді, уміли виготовляти знаряддя праці, зброю, прикраси. Вони будували наземні прямокутні житла з дерев'яним каркасом і глиняною обмазкою. Ця культура відома своєю гарною керамікою з орнаментом у виді спіралей, ліній та інших прикрас.
Пам'ятники трипільської культури відомі в селах Лука-Врублевська та Ленковці на Дністрі, у могильнику на Красному хуторі біля Києва (с.Тальянки).
Глава 1. Тальянки: на перетині історичних шляхів
Складна історія не дає про себе забути ні на мить. Трипільська культура, з її величчю і пишнотою, високим гуманізмом і образом того "відкритого суспільства", про яке тільки говорять сучасні політики, дає можливість нам поглянути в минуле у спробі розпізнати наше майбутнє.
Дослідниця трипільської культури Докія Гуменна у своїй роботі "Минуле пливе у прийдешнє" згадує про місця найбільшого розквіту Трипілля так:
"Поселення, досліджуване в районі села Майданецького, розкинулося на площі у три квадратових кілометри (270 гектарів). Воно мало чітке планування. Житла розміщалися по 12-15-х еліпсах.
…Тепер про самі житла. Від них нині залишилися шари перепаленої глини, бо поселення загинуло від пожежі. Вони являли собою глинобитні будівлі з вертикальним розвитком у два-три поверхи…Було виявлено близько двох тисяч жител, визначені точні розміри кожного з них. Все давало підстави вважати, що населення протоміста становило понад 15 тисяч осіб.
…пишна Володимирівка видається бідним присілком гіганта-протоміста Майданецького.
Слідом за Майданецьким виявлено було з літака ще один такий гігант - Доброводи. Розташований на 250-х гектарах.
За ним ще один: Таллянку. 400 гектарів.
Всі три лежать недалеко Гуманя й Володимирівки. Всі три загинули від пожежі."
У той самий час, коли археолог С.Бібіков розкопував на Дністрі трипільські поселення тисячолітньої давнини на українських землях творилася своя історія. 1947 року світ дізнався про прадавнє трипільське поселення Луку-Врублівецьку. 1947 року українські села пережили черговий голодомор, який продовжував нищити нащадків трипільської культури. Чорне крило нещастя накрило ці правічні землі. 1933 року в голодоморі загинуло близько 10 мільйонів людей. Потім була Друга світова війна. І нарешті голод 1947 року.
Найбільше від цих жахів постраждали діти. За підрахунками спеціалістів серед загиблих було 36 відсотків дітей. Цвіт і надія України. Її майбутнє.
1991 року на правічних трипільських землях, в українському селі Тальянки на Черкащині було виявлено поховання 4-х дітей віком від 4 до 14 років сім'ї Загребельних. 1993 року відомий археолог І.Черняков самотужки зробив із дуба їм пам'ятник, використовуючи мотиви трипільських статуеток. Це перший пам'ятник всім загиблим під час лихоліть дітям України - загубленого сучасного, втраченого майбутнього.
Існує проект спорудження каплиці біля цього пам'ятника. На думку ініціаторів це має виключне значення, бо таке увіковічення пам'яті загиблих дітей у географічному центрі України, найбільш багатому за природними умовами лісостепового регіону, відомому зосередженням найбільших у Стародавньому Світі "протоміст" найдавнішої землеробської трипільської цивілізації IV-III тисячоліть до нашої ери, започаткує єднання духу народу у просторі і часі. Адже ці діти поховані на території найбільшого трипільського поселення, яке має стати заповідником.
Глава 2. Авторитетні думки про "Золоте царство".
"ЗОЛОТИМ ЦАРСТВОМ", слідом за батьком світової історії Геродотом, називав відомий дослідник слов'янства, академік Борис Рибаков Тисячі книг написано про "ЗОЛОТЕ ЦАРСТВО", думки істориків, популяризаторів історії, людей, закоханих у цю землю, - часто дискусійні. Тут наведені деякі з таких думок, поглядів - можна думати над проблемами історії нашої прабатьківщини кожний окремо і спільно.
АКАДЕМІК Б. РИБАКОВ:
"Ядром держави Русі (що зветься за кабінетним терміном "Київська Русь") була, як відомо порівняно невелика область Середнього Придніпров`я - від Десни до Росі… Найпобіжніший погляд на найдавнішу історію слов`янського світу переконує у тім, що впродовж двох тисячоліть, які передували виникненню Київської Русі, найбільш розвинутим і історично активним регіоном було Середнє Придніпров`я… Головне ядро "Руської землі" по Дніпру і Росі цілком вписується в ореол прабатьківщини. …Люди Середнього Придніпров`я прокладали "священні шляхи" у грецькі міста і ставили кам`яних ідолів із рогом достатку на цих шляхах. Десь у центрі золотого царства на Дніпрі має бути головне святилище усіх сколотів-землеробів, в якому зберігався священний небесний плуг. В релігійній історії Київської Русі багато що роз`яснюється завдяки звертанню до далеких предків Русі…"
ДОСЛІДНИЦЯ ТРИПІЛЛЯ, ПИСЬМЕННИЦЯ ДОКІЯ ГУМЕННА (США):
"Україна це й був центр того величезного простору Євразії, де витворювалися рушійні міфи людства. Додаймо: на базі материнської родової громади, закріпленої десятками тисячоліть осілого побуту, у сусідстві з мамонтовими, Боже, не вменшай, табунами. …Трипільська людність була дуже численна. Терен, де осіли трипільські племена, ряснів селищами на віддалі 3-5, а то й півкілометра. Мирні племена ці не знали між собою ніяких воєн, не мали ніякої зброї для войовничих нападів чи оборони. Селища їх були розташовані на відкритих місцях недалеко від струмків та невеликих рік. Від диких звірів охоронялися тим, що заганяли приручену худобу всередину селища. За дві (три?) тисячі років нестурбованого нападами життя трипільці створили яскраву культуру, що сяяла і вигравала різними барвами на тлі убогої сірості тодішньої західної Європи та озерно-болотянихнетрів на північ від України. …Ця печать Гіпербореї-Трипілля назавжди відкладена в психіці нашого народу."
ПРОФЕСОР ЛЕОНІД ЗАЛІЗНЯК:
"Наприкінці епохи каменю 7-6 тис. років тому на українських теренах поширилась нова, прогресивна, відтворююча економіка в архаїчній формі мотичного землеробства та присадибного тваринництва. Її остаточна перемога в Україні
Loading...

 
 

Цікаве