WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → O. Шнендлер „Захід Європи” - Реферат

O. Шнендлер „Захід Європи” - Реферат

традиції і штовхають у пекло братовбивчих воєн і взаємної недовіри тих, хто ці утопії намагається реалізувати.
Макс Вебер
"Протестантська етика та дух капіталізму"
Автор "Протестантської етики" більшої ваги надавав питанню про специфіку того типу капіталістичних відносин, які утвердились у господарському житті розвинених країн Заходу. Це відносини, врамках яких господарська поведінка власників засобів виробництва орієнтована не на задоволення їх традиційних потреб, а на одержання прибутку, на збагачення - однак на збагачення шляхом раціональної організації виробництва й мінімізації непродуктивних затрат. "Духом" же капіталізму М. Вебер називає певний менталітет, коли люди цілеспрямовано прагнуть до збагачення в рамках своєї професійної діяльності, водночас свідомо обмежуючи себе у витратах на споживання і свідомо надаючи своєму способові життя певних аскетичних рис.
Таким чином "протестантська етика", "дух капіталізму" і сам капіталізм як економічна система виступають, за Вебером, як явища "вибірково споріднені". Це означає, що міх ними можна віднайти певну смислову адекватність-що не дає, водночас , підстав розглядати їх як ланку причинно-наслідкових зв'язків і вважати протестантизм як причину капіталізму чи навпаки. Кожен із цих явищ має власний смисл і власну логіку розвитку.
Праця Вебера спрямована не на обґрунтування того чи іншого варіанта філософії історії, а на розв'язання чисто емпіричної проблеми пояснення механізмів впливу релігійних мотивацій особистості на її економічну поведінку. Визначаючи глибоку внутрішню несумісність між економічним раціоналізмом і відверто ірраціональними мотивами поведінки людини, яка прагне потойбічного спасіння, дослідивши на основі фактичного документального матеріалу показує, як внутрішня логіка розвитку аскетичного протестантизму стимулювала формування уявлень про професійне покликання і професійну самореалізацію під впливом яких складався новий стиль миттєвої поведінки економічно активних верств населення. Протестантська етика не була причиною появи капіталізму як раціонально орієнтованої економічної системи, вона її не творила і не могла створити, однак вироблені ідеологами Реформації нові цінності сприяли "прориву" с-ми традиціоналістських уяв про сенс людського життя і роль у ньому економічних чинників. А це сприяло утвердженню у масовій свідомості нових, відмінних від традиційних понять про професію, працю, дисципліну та інші без яких неможливе нормальне сучасних економічних інститутів.
Шляхом порівняльно-історичного аналізу господарської етики світових релігій М.Вебер підтвердив і поглибив висновки "Протестантської етики" щодо стимулюючого, або навпаки негативного впливу релігійних уявлень на економічну поведінку людства. Релігійні уявлення стають чинником, який сприяє формуванню певної соціальної позиції.
Автор "Протестантської етики" не прагнув підмінити "матеріалістичну" інтерпретацію причинових зв'язків історії культури таким же "спіритуалістичним" поясненням. Він виходив з того, що і інше пояснення однаково можливе, враховуючи неймовірну багатоманітність і складність явищ історії і культури та їх взаємний вплив одне на одне. Крім того Вебер неодноразово підкреслював, що в його дослідженнях йдеться про давноминулі часи коли "дух" капіталізму лише народжувався, а про тогочасну с-му капіталістичного господарства яка вже давно не потребувала релігійної опори.
Зосередившись на аналізі відмінності господарської етики аскетичного протестантизму від капіталістичних поглядів, М.Вебер майже не торкався того, як ставитись до цих питань прихильники православ'я. Він хотів вивчити господарську етику східного християнства, однак передчасна смерть зашкодила йому це зробити.
Хосе Ортега - і - Гасет
"Бунт мас"
Вихований на літературно-демократичних традиціях, Ортега не сприймає пов'язані з ними суспільні й культурні вартості як щось беззастережно позитивне. Застереження, на які він наштовхується, вельми серйозні. Згадати хоча б Сократа : "більшість" не означає "кращість". І ось ця більшість, показує Ортега в есе "Бунт мас", виходить на історичну арену, починає "робити погоду" в політиці та культурі. Проте досягнень непомітно. Чому?
Ортега дає тлумачення самого феномена масовості, пропонує "найрадикальніший поділ людства" на групи до двох переважаючих типів: тих, хто суворий та вимогливий до себе, хто бере на себе працю і обов'язок , та тих, хто схильний для потурання собі, до самозакоханості, хто живе без зусиль, не прагнучи самовдосконалення і пливучи за течією. Маса це натовп, множинність людей без певних достоїнств, це - середня, пересічна людина. Те що раніше сприймалось як кількість тепер постає вже як якість, стає загальною соціальною ознакою людини без індивідуальності, безособовою "загального типу". "Людина - маса", на противагу людині - індивідуальності,- то істотна загроза правовому суспільству.
Ортега порушує ключове для світогляду самовизначення кожної людини питання. адже її екзистенція само розгортається не в якихсь абстрактних просторово - часових вимірах, а в конкретному соціокультурному та водночас в особливісному просторі та часі. Не відчувати цього часу означає загубити свою долю. Людина, яка зазнає такої екзистенційної катастрофи перетворюється на маргіналі. Ще ніколи стільки життів не було з коренем вирвано з ґрунту, зі своєї долі, й не неслось невідь-куди , мов те перекотиполе", - так характеризує Ортега найбільшу сенсожиттеву трагедію "людини-маси", котра замість того щоб спертися на надійний грунт власної долі, воліє "існувати фіктивно, висіти у повітрі", жити немов жартома. "людина особистість", на відміну від людини маси , завжди укорінена, бо прагне жити у злагоді з світом та самим собою.
"Не слід ідеалізувати сучасну кризу пояснюючи її як конфлікт між двома поняттями моралі чи двома цивілізаціями-однією що сиріє, і другою що світає. Маса просто обходиться без будь якої моралі, бо всяка мораль у своїй суті є почуттям підкорення, свідомості службі й обов'язку"
"В цьому я хотів накреслити певний тип європейця, аналізуючи передусім його відношення до тієї самої цивілізації, в якій він народився. Це було необхідне тому, що цей тип не репрезентує якоїсь нової цивілізації, що бореться зі старою, він є запереченням, за яким криється чистий паразитизм. маса все ще живиться всім тим, вона заперечую і що інше перед нею здобували та нагромаджали"
Питирим Сорокін
"Человек. Цивилизация. Общество."
У науковій біографії П. Сорокіна (1889-1968) можна нарахувати чотири періоди. Самий ранній, росіянин, період його діяльності припадає на першу половину 10-х років XX ст. У той час він знаходиться під впливом позитивістських концепцій у соціології і розповсюдженого тоді психологізму. Його вчителями і кумирами стають Э.
Loading...

 
 

Цікаве