WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Динаміка змін в культурній системі України: загальнонаціональний, галузевий, територіальний аспекти - Курсова робота

Динаміка змін в культурній системі України: загальнонаціональний, галузевий, територіальний аспекти - Курсова робота

"потрійною пресингу" - з боку владних структур, працівників галузі і населення. Особливого значення у зв'язку з цим набуває формування при обласних галузевих органах управління спеціальних служб інформації та "паблік рілейшнз", діяльність яких має бути побудована на принципах громадського консенсусу, альтернативи (у постановці цілей, виборі партнерів, застосуванні технологій співробітництва тощо) і технологічності.
На перший план в умовах кризи також виходять завдання здійснення соціокультурного моніторингу та збирання інформації, що має значення для розробки адекватних політико-управлінських рішень. Ця інформація важлива і для потенційних спонсорів, які цікавляться можливостями, що їхвідкриває співробітництво з тими чи іншими закладами культури, колективами, виконавцями.
На Україні в цьому плані позитивний досвід діяльності накопичено ДОУМЦК, що у своїй діяльності спирається на регіональні методичні служби, створені в ряді міст і районах Донецької області. Центр сприяє поширенню зв'язків методичних служб з громадськими організаціями, котрі займаються проблемами культурно-дозвільної сфери. Щорічно в області проводиться рейд-пошук інноваційних форм і напрямів роботи. Протягом 2002 р. ДОУМЦК було зібрано близько 250 карток оперативної інформації щодо передового досвіду. На основі матеріалів рейду сформовано інформаційний проспект "Інформ - 2002", до якого увійшли методичні описи 130 заходів, проведених клубними закладами протягом 2001-2002 років.
Особлива увага приділяється збиранню методичних, сценарних, інформаційних матеріалів. З цією метою створено фонди: відеозаписів масових заходів, концертів, виступів кращих колективів Донецької області; аудіо записів фонограм для проведення заходів; законодавчих і нормативних документів, що стосуються закладів культури; сценарних матеріалів; інформаційно-методичних матеріалів.
Отже, кризові явища становлять для сфери культури як потенційну небезпеку, так і зумовлюють нові можливості. Завдання полягає у тому, щоб побачити наявні шанси і скористатися ними.
2.2. Розвиток підприємницької діяльності у сфері культури.
Державна культурна політика України представляє собою складний комплекс, розвиток якого пов'язаний із системою державної підтримки у сфері фінансування, організації і управління діяльності закладів культури і мистецтв, удосконалення нормативно - правової бази. Впроваджуються нові умови функціонування закладів культури та мистецтв, більш активно втілюються різні умови і форми господарювання та підприємницької діяльності.
За цих умов істотним фактором у розвитку галузі культури і мистецтв має стати її комерціалізація і перетворення продукту культури в економічний продукт, до якого пред'являються певні вимоги, як і до будь - якого іншого продукту. Але при цьому виникає ряд суперечностей. Вони пов'язані з тим, що комерціалізація культури може привести до неузгодженості художньо - естетичних інтересів творців продукту культури з економічними інтересами закладів культури і суспільства, оскільки затримається формування здорових культурних потреб і відповідної культурної діяльності.
Подолання такого роду суперечностей при комерціалізації культури, потребує подальшого удосконалення системи перспективного прогнозування розвитку культури і мистецтва в Україні, при одночасному наданні творчим колективам більшої самостійності у виборі спрямованості свого розвитку, формування репертуарної політики, організації як основної, так і комерційної діяльності.
Культурна політика України в умовах ринкових відносин викликає необхідність оптимізації структури джерел фінансування закладів культури і мистецтв, раціонального їх поєднання та використання. Фонди суспільного і особливого споживання в сфері культури формуються за рахунок бюджетних коштів і залучення коштів із різних позабюджетних джерел. Державне фінансування культури і мистецтв поки ще залишається основним джерелом їх утримання, хоча і є недостатнім. [6; с.212]
Між тим витрати на утримання закладів культури дозвіллєвої діяльності в умовах ринку постійно збільшуються. В той же час бюджетні кошти регулюються лише при підвищенні цін на сировину, матеріали, паливо, електроенергію та за умови змін у тарифних ставках, розцінках і посадових окладах. В цих умовах з'явились диспропорції між обсягом і якістю культурно - дозвіллєвого продукту та послугами, які здійснюються закладами культури і мистецтв. А так як бюджетні кошти щорічно скорочуються, то при цьому обмежується ступінь гарантованого задоволення потреб населення в культурно - дозвіллєвих заходах і послугах.
В умовах дефіцитного державного бюджету України фінансування галузей культури і мистецтва є дуже обмеженим. Щорічно з бюджету на утримання закладів культури і мистецтв виділяється лише 30-35 відсотків від загальної суми потрібних коштів. Вони покривають лише витрати на заробітну плату і деякі господарчі видатки.
До сьогоднішнього часу практично не реалізується програмно - цільовий принцип фінансування, як це сталося з цільовою комплексною програмою "Культура. Просвітництво. Дозвілля.", недостатньо фінансуються конкретні соціально - творчі замовлення на здійснення різних масових заходів. В той же час соціально - творче замовлення є одним з економічних методів управління галуззю культури і мистецтв. [8; с.27]
Спостерігається значна розбіжність у виділенні коштів з місцевих бюджетів на утримання закладів культури окремим областям. Так в останні роки в Донецькій, Івано - Франківській, Луганській областях, в розрахунку на один заклад культури було виділено коштів вдвічі більше в порівнянні з Тернопільською, Полтавською, Львівською областями. це свідчить про відсутність належної уваги до розвитку культури в цих областях з боку місцевих органів.
В цих умовах виникає необхідність більш широкого залучення до фінансування культури позабюджетних фондів за рахунок розвитку підприємницької діяльності закладів культури та зв'язків із спонсорами і меценатами комерційного та приватного секторів.
В Україні з'явилися і почали поширюватися перші паростки комерційної діяльності закладів культури. Так, окремі заклади культури і мистецтв вже почали розвивати договірно - заказні відносини між різними суб'єктами соціально - культурної діяльності. В результаті з'являються додаткові джерела фінансування закладів культури, за рахунок використання системи договорів з конкретними замовниками підприємниками, організаціями, школами, спортивно - оздоровчими комплексами, інше. Так, наприклад будинок культури відповідно договору із конкретним підприємством зобов'язується забезпечити змістовну культурну програму для його працівників, надання її на протязі строку, який визначений в договорі за відповідну компенсацію коштами підприємства.
Договірна система вже розповсюджується і в діяльності бібліотек. Державні бібліотеки укладають договори з підприємствами, організаціями, науковими
Loading...

 
 

Цікаве