WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Динаміка змін в культурній системі України: загальнонаціональний, галузевий, територіальний аспекти - Курсова робота

Динаміка змін в культурній системі України: загальнонаціональний, галузевий, територіальний аспекти - Курсова робота

досвід, спроби формування партисипативних органів управління бюрократичним шляхом (за ініціативою зверху) були неефективними. Соціальна ефективність управлінських рішень таких органів може бути забезпечена лише за умови участі в їхній діяльності трьох сторін: суб'єкта управління, експертів-спеціалістів і тих представників громадськості, які будуть брати участь у виконанні цих рішень. Сумісна розробка рішень дозволяє підтримувати ще одну важливу компоненту конструктивності управлінської діяльності у сфері культури: поєднання довготривалих і короткостроковій стратегій при підході до проблеми. В цьому випадкудовготривалі стратегії с вихідними пунктами в оцінці ситуації суб'єктом управління; короткострокові - в оцінці виконавцями з точки зору можливості використання результатів своєї діяльності в ході реалізації довгострокових стратегій. Прийнятні для всіх сторін взаємозв'язки перших і других забезпечуються діяльністю експертів.
Отже, у ситуації фінансової кризи пом'якшення негативних тенденцій можливе за рахунок відмови від макропідходів в управлінській сфері та переорієнтації на мікропідходи, які враховують регіональну і територіальну специфіку України. Це дозволяє: формувати конкретні стратегії центру відносно регіонів.
Кадрова модель захисту. Перебудова діяльності працівників сфери культури тільки розпочалась. Необхідні подальші серйозні кроки з модернізації кадрового потенціалу соціально-культурної сфери, як би це було складно в умовах кризи. Тільки доклавши зусиль і коштів у підготовку фахівців, можна розраховувати на те, що вони зможуть виробити для культури шар захисту, який дозволить їй вижити в умовах кризи. На перший план у даній ситуації виходить усвідомлення управлінськими кадрами сфери культури того, що:
o у часи кризи, як ніколи, при прийнятті ключових рішень необхідне комплексне врахування багатьох позицій, часто суперечливих;
o в умовах фінансової нестабільності потрібно забезпечувати високий ступінь участі людей в управлінні (партисипативний підхід), замість механістичних і жорстких організаційних структур (чим складніша фінансова ситуація, тим прозорішим повинен бути механізм розподілу ресурсів, тим більше учасників процесу мусять поділяти відповідальність);
" активний творчий пошук в умовах нестабільності має заміняти формальне виконання обов'язків згідно з типовими зразками.
У кризовий період, повинна відбуватися подальша спеціалізація управлінської діяльності. що дозволить в умовах фінансової нестабільності розмежувати "зони відповідальності" управлінців культури. Це, у свою чергу, зробить їхні зусилля з виводу сфери культури із кризи більш компетентними і цілеспрямованими.
У зв'язку з плинністю та скороченням кадрів в установах культури, переважно з причин зменшення заробітної плати або відсутності коштів на утримання цих закладів, нагальною потребою є підвищення кваліфікації та перепідготовка фахівців. Певна робота у цьому напрямі проводиться вже зараз. Так, директорам РБК Вінниччини було видано пакет нормативних документів з питань роздержавлення об'єктів культурно-дозвільної сфери та орендних відносин, вперше на навчанні відбулася дискусія щодо поняття "неприбуткова організація"
Донецькій області у практику було впроваджено групи очно-заочного навчання за конкретними проблемами; деякий час діяли на місцях консультативні пункти, проводилися семінари. Розроблено практичний інструментарій для здійснення маркетингового дослідження. Також в регіоні створено картотеку кадрів працівників з метою прогнозування та оптимізації кількості фахівців культурно-освітніх закладів, залучення їх до навчання. У 2002 році було підготовлено і проведено заняття у 10 групах підвищення кваліфікації для 200 працівників культури.
Одним із головних завдань підвищення кваліфікації є вивчення і розповсюдження передового досвіду роботи закладів культури (саме тому виїзні заняття є найбільш ефективним видом навчання). Особлива увага в Донецькій області надається підвищенню кваліфікації керівників закладів культури. Так, протягом 2002 р. у ДОУМЦК пройшли навчання 112 керівників різного рівня. Лектура складалася з представників обласної податкової інспекції та управління культури облдержадміністрації, обласного контрольно-ревізійного управління тощо. У 2002 р. було підготовлено проект Положення про індивідуальне стажування як одну з форм підвищення кваліфікації. На думку фахівців, впровадження у практику такої форми роботи дасть змогу розширити межі спеціалізацій, за якими підвищується кваліфікація у групах.
У Запорізькій області заняття проводилися на районних оглядах і конкурсах, театралізованих святах. Пройшов і ряд семінарів, на яких розглядалися такі питання: сучасний стан і перспективи розвитку соціально-культурної сфери в Україні; шляхи реструктуризації ЗККТ; види і моделі культурно-просвітницьких установ за формами власності; сучасний інтер'єр та оформлення клубної установи тощо. Головний висновок, який зробили фахівці ОЦНТ, що подібні заходи вкрай необхідні не лише з фахової точки зору, але й для моральної підтримки працівників клубів і будинків культури.
У Кіровоградській області на обласному семінарі директорів районних і міських будинків культури серед інших розглядалися проблеми організації соціально-культурної діяльності в зарубіжних країнах, основи маркетингу, структура організованого дозвілля молоді. У регіоні впроваджено виїзні школи сільського клубного працівника, на яких активно обговорюються питання пошуку нетрадиційних форм підготовки кадрів у сучасних умовах. Обласна школа підвищення кваліфікації працівників культури на базі Олександрівського вищого училища культури сприяє професійному взаємозбагаченню як клубних працівників-практиків, так і студентів та викладачів училища.
3а умов недостатнього фінансування працівники Миколаївського ОНМЦ дедалі частіше почали проводити семінари та лабораторії не на обласному, а на районному рівні, здебільшого за кошти учасників. Практикуються виїзди кращих керівників народних колективів за межі області, наприклад, на фестиваль-лабораторію "Тернопільські театральні вечори".
На Одещині підвищення кваліфікації розглядається не лише як можливість для фахового удосконалення всіх категорій культпрацівників, але й як засіб формування сучасного мислення, орієнтації в ринкових реаліях. Щороку в області проходять 120 навчальних занять. Позитивні відгуки на місцях отримала Одеська обласна школа передового досвіду, що існує вже протягом 4 років і, зокрема, проводить виїзні засідання кожного року за підсумками роботи кращим клубним установам присвоюється звання "Клуб відмінної роботи". Творчі лабораторії і постійно діючі консультаційні пункти добре зарекомендували себе в Білгород-Дністровському, Котовському, Іванівському, Кілійському і Белградському районах.
Інформаційна модель захисту. Фінансовий дефіцит змушує регіональних політиків сфери культури діяти в умовах
Loading...

 
 

Цікаве