WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Динаміка змін в культурній системі України: загальнонаціональний, галузевий, територіальний аспекти - Курсова робота

Динаміка змін в культурній системі України: загальнонаціональний, галузевий, територіальний аспекти - Курсова робота

органів управління різних рівнів - від загальнодержавного до місцевих; громадських, які створюються на рівні органів місцевого самоврядування. Комерційні профільні структури, які функціонують в межах парків на договірних засадах, працюють в єдиному адміністративному полі на основі діючих законів, підзаконних актів тарозпоряджень органів управління. В доповнення управлінських структур створюються недержавні громадські структури управління, які працюють в існуючому законодавчому полі, не мають владних повноважень: виконують координаційні, консультативні функції, відстоюють громадську думку при прийнятті управлінських рішень, мають консолідуючі значення в суспільстві, відстоюють інтереси маргінальних груп населення, сприяють розвитку меценатства.
Основною формою управління парків культури і відпочинку залишається державна система, представлена різними рівнями керівництва: вищий рівень - Міністерство культури і мистецтв України; середній - регіональні управління культури і мистецтв, міські відділи управління місцевих органів самоуправління; нижчий рівень - адміністрації парків. [19; с.100]
Концептуальною засадою "моделі комплексного моніторингу" парків культури і відпочинку є принцип динамізму, оскільки парк є комплексною структурою, своєрідним живим організмом - осередком, який постійно змінює свій образ. Загальною метою системи комплексного спостереження є визначення загальних тенденцій і напрямків діяльності парків культури і відпочинку та оцінка кожного парку зокрема. Базові матеріали системи комплексного моніторингу включають результати проведеної паспортизації парків культури і відпочинку. До бази даних увійдуть дані державної статистики; перелік парків відповідно до категорій, інші параметри та відомості. До оцінки діяльності парків культури і відпочинку запроваджено методики обробки і аналізу статистичних даних, паспортизації, що будуть використані для побудови оптимальної моделі функціонування парків культури і відпочинку.
Отже, головними завданнями системи комплексного спостереження є виявлення тенденцій паркового будівництва, поширення і впровадження інновацій культурно - виховної діяльності парків культури і відпочинку, позитивного досвіду в планування і просторовій композиції паркового ландшафтного середовища, підвищення якості архітектурних відділень, будівель і споруд, рівня благоустрою паркової території з подальшим перспективним їх розвитком.
Змістовно - функціональна модель грунтується на трьох стратегічних напрямках діяльності парків: рекреація, культура, екологія. Звідси, визначаються основні функції дозвілля населення в парковому середовищі: рекреативна, культурно - просвітницька, екологічна, комунікативна, розважальна. Паркове дозвілля зумовлюється потребами людей у рекреації, спілкуванні, самореалізації, самоствердженні. Дозвілля у парку має свою специфіку, бо проходить в умовах природного середовища і неповторних явищ, де створюються найбільш сприятливі умови для розвитку сутнісних сил особистості завдяки потенціалу паркової культури.
Враховуючи, що парки культури і відпочинку залишаються державними базовими установами, які співпрацюють з комерційними структурами, громадськими об'єднаннями, приватними особами, в моделях, програмах слід передбачити розробку нових організаційних засад діяльності парків, які відповідали б сучасним соціально - економічним умовам з відображенням напрямків державної і комерційної діяльності, можливостей кооперації дозвіллєвих закладів з різними формами господарювання та інше.
Моделювання паркової мережі в Україні як процес створення інноваційних паркових комплексів і нових типів парків, спрямований на підвищення ролі парку як соціального інституту суспільства, асиміляцію досвіду світової паркової культури і узагальнення практики вітчизняного паркобудівництва з урахуванням особливостей духовного розвитку, менталітету й традицій українського народу.
Парк культури і відпочинку, який є культурним елементом за умов демократизації суспільства і удосконалення технологій паркобудівництва може стати центром соціально - культурного розвитку населення, що діє як функціонально - мобільна, рекреативно - виховна система, змінюючи парковий образ адекватно до соціально - значущих інтересів й потреб різноманітних і духовних пріоритетів суспільства.
1.3. Нормативно - правове забезпечення в галузі культури і мистецтв.
Від часу ухвалення "Основ законодавства про культуру" було прийнято низку законів, які так чи інакше регулюють окремі ділянки сфери культури. Зокрема 1995 року ухвалено Закони України "Про музеї і музейну справу" і "Про бібліотеки та бібліотечну справу"; 1997 року - "Про благодійництво та благодійні організації" і "Про професійних творчих працівників та творчі спілки", які, попри окремі недоліки, разом зі ст.7.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції 1997р. вперше запроваджують реальні податкові пільги для неприбуткових організацій. У 1997-1999 рр. прийнято Закони "Про кінематографію", "Про охорону культурної спадщини", "Про вивезення і ввезення культурних цінностей".
Окремі питання функціонування культурної сфери регулюють закони "Про авторське право і суміжні права" (1993), "Про туризм" (1995), "Про видавничу справу" (1997), "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" (1997). Питання сфери культури регулюються також Указами Президента України. Ними було ухвалено положення про Національні заклади культури та надано статус національних низці най визначних державних закладів культури.
В більшій мірі ці нормативні акти або регулюють лише окремі галузеві проблеми, або мають численні недоліки, через що загалом правове забезпечення культурної сфери залишається незадовільним.
Особливо важливою є проблема регулювання "третього сектора" в культурі. Закон України "Про благодійництво і благодійні організації" створює правові передумови для заснування благодійних організацій і розвитку благодійної діяльності зокрема, і в культурно - мистецькій сфері. Серед основних напрямів благодійництва статтею 4 Закону передбачено: - "сприяння розвитку культури, в тому числі реалізацій програм національно - культурного розвитку, доступові усіх верств населення, особливо малозабезпечених, до культурних цінностей і художньої творчості;
- подання допомоги талановитій творчій молоді;
- сприяння охороні і збереженню культурної спадщини, історико - культурного середовища, пам'яток історії та культури, місць поховань;
- подання допомоги у розвитку видавничої справи..."
Однак цей закон встановлює дуже невеликі податкові та інші пільги. Зокрема, зовсім не оподатковуються благодійні установи, які існують лише із членських внесків і пожертв, не вважається підприємницькою фінансовою діяльність благодійних установ, якщо всі доходи від неї використовуються на благодійність та інше. Але практично ніяких
Loading...

 
 

Цікаве