WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Динаміка змін в культурній системі України: загальнонаціональний, галузевий, територіальний аспекти - Курсова робота

Динаміка змін в культурній системі України: загальнонаціональний, галузевий, територіальний аспекти - Курсова робота

ігор, сучасні фотолабораторії. В структуру об'єднання входила асоціація кооперативів, яка займалася дозвілля, масовими заходами, рекламою,спонсорськими послугами, соціологічними дослідженнями.
Вже у 1992 році існувало понад 100 клубних установ нового типу. Це - центри дозвілля, центри культури, центри національних культур, культурно - спортивні, соціально - творчі об'єднання та спеціалізовані культурно - дозвіллєві заклади типу будинків фольклору, будинків кіно, сімейних клубів.
До складу багато профільних центрів дозвілля входили театрально - концертні колективи, дискотеки, студії звукозапису, зали ігрових автоматів, любительські об'єднання, спортивно - оздоровчі школи та ін. Все це значно розширило технологічні можливості закладів культури.
Як свідчить досвід, існуючі Центри дозвілля створювалися в різний спосіб: на базі державних і профспілкових клубів (Євпаторійський і Джанкойський, Ужгородський, Харківський); на базі парків культури і відпочинку (Херсонський, Сумський, Енергодарський Запорізької області) і на базі любительських об'єднань (Первомайський Миколаївської області, Ізмаїльський).
Первомайський центр дозвілля "Скіф" спеціалізувався на відродженні і розвитку народних промислів і ремесел, і об'єднував на той час близько 500 народних умільців. В його складі працював власний художній салон, проводились виставки декоративного і прикладного мистецтва. Зусиллями працівників центру розроблено програму відродження і розвитку національної культури регіону.
Враховуючи особливості культурного середовища, Глухівський культурно - спортивний центр "Синтез" поставив собі за мету відродження культурної спадщини колишньої столиці лівобережної України. Центр став ініціатором створення музею історії міста, спорудження пам'ятнику видатним землякам - композиторам Бортнянському і Березовському. З метою активізації громадської ініціативи було організовано благодійні акції, спрямовані на збирання коштів, проводилися вечори старовинної музики, фестивалі.
Центр започаткував практику організації та утримання на базі докладу культури власних професійних мистецьких колективів, футбольного клубу. Взявши в оренду занедбані будівлі, невеликий колектив спеціалістів довів, що навіть без дотацій з державного бюджету можна зробити для розвитку культури свого регіону. Розбудова центру сприяла швидкій та ефективній соціалізації навколишнього середовища, стимулювала населення міста до участі в активній культурно - дозвіллєвій діяльності.
Створений на базі районного будинку культури Кремінський центр дозвілля Луганської області став творчо - виробничим комплексом на засадах кооперації матеріальних, фінансових, творчих ресурсів. Культурне обслуговування населення, організацію популярних форм дозвілля, тут вдало поєднували з розвитком комерційних видів діяльності, платних послуг. Зароблені кошти було спрямовано на такі необхідні для духовного розвитку відвідувачів напрямки діяльності, як народна творчість, фольклористика, обрядові свята. [19; с.34]
В Луганській області виникли сільські центри і об'єднання "Екран", що спеціалізувалось на впровадженні кабельного телебачення і показі відео програм. Херсонський центр дозвілля основним напрямком діяльності зробив туризм. В Донецькій області - соціально - культурні та культурно - педагогічні об'єднання, клуби - музеї, клуби - кафе.
У Львівській, Івано - Франківській та Рівненській областях відроджувалися традиційні для Західної України типи закладів культури - доми "Просвіта". Так було започатковано організацію спеціалізованих центрів дозвілля.
Неординарні моделі Центрів культури і дозвілля будувалися з метою вирішення специфічних проблем розвитку культурного середовища. Їхнє створення було продиктоване регіональними національно - культурними особливостями та місцевими соціально - економічними умовами.
Великого значення набувало ініціювання регіональних інноваційних процесів і проектів, спрямованих на розвиток народної творчості, відродження та розвиток субкультур національних меншин, співпрацю з громадськими об'єднаннями і рухами.
В умовах переходу до ринкової економіки, в 1991-2001 роках продовжується активний пошук нових організаційно - економічних моделей у сфері культурно - дозвіллєвої діяльності, відбувається їхня практика. Впровадження нового господарського механізму давало можливість частково зміцнити фінансове становище клубних установ, поліпшити матеріально - технічну базу, сприяло створенню додаткових можливостей, пов'язаних з розширенням форм культурного обслуговування населення. Перехід закладів культури на нові умови господарювання дозволив отримати певну самостійність в питаннях вибору форм господарювання, формування штатів, використання зароблених коштів.
1.2. Інновації в діяльності складників української культури.
Українська культура є явищем різнобічним, і в свою чергу має безліч складників. Тому я вважаю за доцільне розглянути детальніше такий складник як парки культури та відпочинку.
Однією із важливих передумов для визначення шляхів розвитку і вдосконалення діяльності парків культури і відпочинку на сучасному етапі та їхнього місця в загальній системі установ масового відпочинку й дозвілля широких верств населення є вироблення новітніх моделей паркового середовища. [19; с.93]
Моделювання діяльності парків культури і відпочинку вважається сучасним методом, який майже не застосовується в практиці вітчизняного паркобудівництва.
Розглянемо можливості застосування ідей моделювання стосовно діяльності парків. Перший напрямок в моделювання діяльності парків - пошук такого аналогу, інформацію з якого можна було б перенести на парк. Більш перспективним вважається шлях моделювання мережі парків на прикладах роботи безпосередньо парків.
Існує ще один напрямок в розробці моделі парку. Йдеться про базисну модель, модель парку на перспективу як "нормативну" концепцію парку. Така модель матиме проектно - прогностичний характер, вона повинна об'єднувати предметні моделі - соціалістичну (склад відвідувачів), культурологічну (модель поведінки в сферах культурної діяльності, спілкуванні, відпочинку), функціональну (основні сфери діяльності парку), архітектурну (зонування, склад обладнання і пристроїв) і екологічну (природне середовище парку).
Вивчення відповідей фахівців - експертів (354 чол.) щодо доцільності і перспективності функціонування окремих закладів культури і дозвілля показало, що на думку респондентів зберегти традиційні культурно - дозвільні заклади, причому парки поставлено на четверте місце за ступенем необхідності До базової групи закладів увійшли:
- спортивно - оздоровчі клуби - 52,5%;
- сімейні клуби - 50%;
- вікові клуби - 42,1%;
- центри атракціонів в парках - 42,4%.
Ваговим підтвердженням висновків фахівців стали відповіді на запитання щодо доцільності існування парків. Потребу в них висловили 77,5% респондентів,
Loading...

 
 

Цікаве