WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Динаміка змін в культурній системі України: загальнонаціональний, галузевий, територіальний аспекти - Курсова робота

Динаміка змін в культурній системі України: загальнонаціональний, галузевий, територіальний аспекти - Курсова робота

мистецтв.
1.1. Інноваційні принципи сучасного управління вгалузі культури і мистецтв.
Процес упорядкування інноваційної соціальної діяльності, утворення стабільних соціально - структурних зв'язків, пов'язаних з іституалізацією суспільства. в цей період порушуються установлені норми та стандартизовані позиції моделі поведінки, формуються нові соціально - культурні ролі. В умовах оновлення суспільства виникає система нових, біологічних та соціально - психологічних потреб, необхідність в задоволенні яких стимулює розвиток інституту дозвілля. Отже, дослідження проблеми інституалізації дозвілля передбачає вивчення процесу, в ході якого відбувається розробка та реалізація норм і ролей, необхідних для нових соціальних установок. Цей процес пов'язаний із запровадженням в соціальну практику культурних інновацій.
Однією з таких культурних інновацій стала організація в багатьох районах України творчих об'єднань закладів, установ, організацій, які ініціюють розвиток широкого спектра видів і форм культурно - дозвіллєвої діяльності. В теорії дозвілля вони визначаються терміном "інноваційні культурно - дозвіллєві системи".
В соціології дозвілля інноваційні культурно - дозвіллєві системи являють собою своєрідну модель соціальної модернізації дозвілля, в основі якої лежить принцип інноваційності та ефективності. Особливістю такої моделі є доведення її теоретичної, соціально - культурної розробки до рівня конкретної соціальної дії та відповідних технологій її реалізації, адаптація інноваційної форми до різних соціально - культурних ситуацій, застосування в практиці організації дозвіллєвої діяльності різних соціальних груп і верств населення.
Розв'язання проблем культурно - дозвіллєвої діяльності в перехідний період передбачає реформування і модернізацію її системи в напрямі подальшої демократизації й урізноманітнення, яке передбачає врахування особливостей культурної ситуації в різних регіонах України. [ 19; с 11]
За умов значного скорочення бюджетного фінансування органи державного управління повинні чітко визначитись щодо мінімальної кількості регіональних закладів культури. З цією метою дослідники визначили перелік культурно - дозвіллєвих закладів, які респонденти схильні найчастіше відвідувати за місцем проживання. Таким чином було визначено чотири базові заклади культури. Це - театри, кафе - клуби, спортивно - оздоровчі клуби та клуби сімейного дозвілля. Всі названі культурно - дозвіллєві організації спрямовані на задоволення комунікативних потреб населення, розвиток між особистісного спілкування.
Значною залишається потреба у видовищних, емоційно насичених типах дозвілля, споживанні мистецтва. В сільській місцевості, згідно з існуючою культурною традицією, це - театральне мистецтво.
Загальний рівень культурної активності населення за місцем проживання, бажання брати участь в обговоренні та вирішенні проблем розвитку культури треба визнати невисоким. Більше половини опитаних не захотіли визначитись в своїх оцінках цих питань.
Спостерігається кореляція між віком, та відношенням до закладів культури. Втричі більше за інші групи до відвідування спортивних закладів, відеосалонів схильна молодь віком від 15 до 19 років. Можливо, певну роль відіграє престижність цих закладів у молодіжному середовищі, те, що вони відповідають іміджу сучасної молодої людини. Ефектом новизни можна пояснити те, що комп'ютерні клуби, як місце проведення дозвілля, ця група обирає в чотири рази частіше інших респондентів.
Вікова група 20-25 років при нагоді обирала б місцем дозвілля кафе - клуби, 20-30 років - казино, 26-30 років - концертні зали, 31-40 років - виставкові зали, 30-50 років - театри. З плином часу, ставлення до дозвіллєвих цінностей поступово змінюється. Потреба в захоплюючих інноваціях, активних формах дозвілля поступається місцем спокійного відпочинку, бажанню споглядати, спостерігати, оцінювати.
Зафіксовано залежність вибору бажаних закладів культури від місця проживання. Якщо у великому місті думку щодо необхідності функціонування клубу за місцем проживання поділяє лише 60%, то в малому місті - більше 70% опитуваних. Для сільської місцевості цей показник зростає до 80%. Якщо третина жителів великого листа вважає, що "в тому вигляді, в якому вони існують тепер, вони не потрібні", то в сільській місцевості до такої точки зору схиляється трохи більше десятої частини опитаних. Без традиційно існуючої мережі закладів культури люди не уявляють свого життя.
В малих містах спостерігається особливе тяжіння до такого закладу культури, як театр. Сільські жителі прагнуть задовольняти свої дозвілєві потреби в концертних та виставкових залах, картинних галереях та спортивних комплексах. Вони висловлюють бажання відвідувати відеосалони, комп'ютерні клуби, кафе - клуби, центри розвитку народної творчості, тобто ті заклади, яких на селі немає. Отже, спостерігається невідповідність існуючої мережі закладів культури реальним дозвілєвим потребам людей. [ 19; с.21]
В сучасних умовах найбільш життєздатними та перспективними виявились багато профільні клуби та об'єднання при культурно - освітніх установах за місцем проживання, в яких учнівська молодь могла задовольняти свої дозвіллєві потреби в культурно - творчій та іншій суспільно - корисній діяльності.
Особливістю таких установ було розширення просторових меж їхньої діяльності. Вона не обмежується стінами їхніх приміщень, а переноситься на виробництво, в трудові колективи, проходить за місцем проживання населення. Таким, чином, інституціоналізація дозвілля проводить до активізації процесу соціалізації регіонального середовища. Особлива увага надається розвитку художньої самодіяльності та технічної творчості населення. Нова рольова структура базується на принципах розвитку ініціативи, самоврядування і самостійності її учасників, значна увага надається соціальній рефлексії, різним видам неформального спілкування. З метою активізації соціальної ініціативи провідного характеру набувають дискусійні форми роботи, спрямовані на суб'єктивно - об'єктивні відносини, формування громадської думки. На відміну від масових форм роботи, які домінували досі, поширюються групові форми культурно - дозвіллєвої діяльності, такі, як літературні, музичні вітальні.
Суттєві зміни в структурі мережі та організаційних формах установ культури клубного типу відбулися у 90-і роки. Поряд з усталеними на цей час культурно - спортивними комплексами та молодіжними культурними центрами з'являються нові ініціативні формування, що продовжують тенденцію, пов'язану з об'єднанням та консультацією соціально - культурних сил суспільства. Найбільш типовими серед цих структур стають молодіжні культурні центри і об'єднання молодіжних формувань.
Так у 1990 році одним з перших виникає Одеське об'єднання молодіжних клубів. Воно згуртувало 18 клубів за інтересами, 9 дискотек, студії відео і звукозапису, павільйони комп'ютерних
Loading...

 
 

Цікаве