WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Динаміка змін в культурній системі України: загальнонаціональний, галузевий, територіальний аспекти - Курсова робота

Динаміка змін в культурній системі України: загальнонаціональний, галузевий, територіальний аспекти - Курсова робота

українського державного радіо та "Промінь", головним чином завдяки радіоточкам в кожній кухні. Однак в містах, де працюють приватні музичні FM - канали, аудиторія, особливо молодь, віддає перевагу їм. Найпопулярнішими серед населення України є такі FM - станції як: "Europe Plus". "Gala", "Niko". "Русское радио", "Наше радио" , "KISS fm" та багато інших. Основним джерелом доходів таких FM станцій є реклама.
Однак по мірі зростання кількості станцій треба було боротися за слухача і рекламодавця - тобто диверсифікуватися й підвищувати якість мовлення. Деякі станції визначилися із власним "форматом" - наприклад радіо "Континент" зосередився на джазі, блюзі, музиці госпел, латиноамериканській, і часом - класичній; "Наше радіо" - на так званій "вітчизняній" поп - музиці, "Радіо-Люкс" навпаки, російськомовних пісень не використовує принципово, хоча й українські в нього посідають не більше 15%, решта - західні треки. Останнім часом стала помітна тенденція до зростання частки російськомовної музики в FM - ефірі та на аудіо - ринку - можливо через те,що російський музичний бізнес значно активніше просувається на наш ринок, сам пропонує всі останні новинки, й коштують вони значно дешевше. а західні музичні корпорації ставляться до України дуже обережно. якщо не вороже - адже вона вважається одним із центрів світового аудіовізуального піратства, про що детальніше - далі.
Народження і швидке зростання популярності FM - каналів спричинило значні зміни на українському аудіоринку, де ще десятиліття тому домінували вінілові платівки і записані аудіо касети. "Музичне радіо" запропоновувало продукцію значно вищої технічної і мистецької якості, до того ж безкоштовно, і торговці касетами мусили на це реагувати. Невдовзі з'явилися якісні аудіо касети і компакт диски західного виробництва, однак перших швидко витіснили вітчизняні копії, які дещо поступалися в якості, зате мали в кілька разів нижчу ціну, адже наші виробники не сплачували "роялті" власникам авторських прав. [15; с.154]
Естрадна діяльність.
Концертна інфраструктура й далі на початку 90-х років перебувала цілком у державно-комунальній власності, про фінансову підтримку молодих "самозванців", "непрофесіоналів" годі було й говорити. Тому молодіжна естрада з величезними труднощами пробивалася на сценічні майданчики (головним чином завдяки музичним фестивалям - таким, як "Червона рута", "Тарас Бульба", "Оберіг" та ін.), на радіо й телебачення (завдяки окремим ентузіастам виникло кілька регулярних програм, присвячених саме українській молодіжній музиці, як-от "Хіт - парад 12-2", інші).
Швидка комерціалізація концертної діяльності призвели до того, що протягом кількох років майже ніхто з українських виконавців не спромігся на сольний концерт в залах столиці. А на найпрестижнішій сцені держави, в палаці "Україна", регулярно відбувалися концерти "зірок" з Москви.
Широковідоме явище "тіньової економіки", яка охоплює до половини ВВП як в Україні, так і в Росії спричинило значне поширення зловживань в гастрольній справі. [15; с.160]
Про рівень зловживань та приховування доходів у гастрольній діяльності свідчить доповідна записка тоді, ще голови Державної податкової адміністрації М.Азарова Президентові України "Про кримінальні процеси у сфері видовищно-концертної діяльності" (від 18.02.98).
Реальне становлення українського шоу-бізнесу припало на 1994-1997 роки. Пройшов достатній час, аби мільйони українських громадян позбулися, принаймні частково, переконання в другорядності української популярної культури.
Однак доходи від продажу квитків, як виглядає, поки що не стали головним фактором привабливості гастрольно-концертного бізнесу в Україні. Дуже часто гастрольна справа є лише одним із складників ширшої підприємницької діяльності. Для керівництва фестивалю "Червона Рута" гастрольні тури його переможців - спосіб популяризації самого фестивалю й україномовної музики загалом.
Сучасна культурно-мистецька ситуація в Україні характеризується паралельним в певному сенсі, співіснуванням шоу-бізнесу "нової хвилі" та "традиційної української естради". Побутування "традиційної естради" значною мірою пов'язане з діяльністю директора Всеукраїнського державного центру фестивалів та концертних програм, багатолітнього постановника численних урядових концертів і фестивалів Б.Шарварка. Він був режисером концертів і фестивалів "Пісенного вернісажу", "днів України" на фестивалі "Слов'янський базар", Днів української культури в Росії, Казахстані, Білорусі, Узбекистані, Грузії, які відбувалися останніми роками. Варто зауважити принагідно, що останніми роками на заходи такого типу витрачалось до чверті бюджету Міністерства культури. Однак поруч із порівняно швидким розвитком недержавних і напів - державних гастрольно-концертних структур, усі ці роки спостерігається занепад, мало не колапс гастрольної діяльності в інших жанрах - передусім в академічному мистецтві.
Видавнича справа, книжковий ринок, бібліотеки.
Криза книговидавничої справи в Україні розвивалася поволі і спершу її начебто нічого не віщувало - в час "перебудови" відбувся справжній вибух видавничої активності, особливо в періодиці. Та все ж криза була неминучою. Україна відкрилася до світових процесів. З іншого боку, в 90-х з'явилися десятки, навіть сотні невеликих недержавних видавництв. Їх загальне число зросло від 27 у 1990 році до приблизно 1000 у 2002 році. З'явилось багато приватних книготорговельних фірм, певна кількість приватних поліграфічних підприємств, переважно малих, але із сучасним обладнанням. Всі вони діють і ринкових умовах, без жодної фінансової підтримки від держави й орієнтується, ясна річ, передусім на ринковий попит.
Однак загальні тенденції у книговидавництві ставали дедалі похмурішими. Як констатувала "Державна програма розвитку національного книговидання і преси на період до 2000 року" (1995): "Незважаючи на різке збільшення кількості видавництв, продовжується спад обсягів виробництва друкованої продукції, все більше деформується якісна структура книговидання. Зокрема, скоротився випуск ... дитячої, наукової, енциклопедичної, навчальної, виробничої літератури. Різко зменшився випуск творів сучасних українських авторів, української класики... критична ситуація склалася з випуском підручників..."
Чи не головною причиною кризи вважають ліквідацію у 1992 році державного об'єднання "Укркнига". Замість нього прийшли приватні книготоргівці, які, природно, мало керуються культурно-просвітницькими критеріями. Здебільшого в їхньому асортименті переважає імпортна з Росії та місцева російськомовна комерційна, розважальна продукція, а також популярні різновиди фахової літератури - словники, підручники з бізнесу, медицини, куховарські книги тощо. таким чином, україномовна продукція на книжковому ринку України складає кілька відсотків. [15; с.173]
Причини глибокої кризи українського книговидання не обмежується
Loading...

 
 

Цікаве