WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Динаміка змін в культурній системі України: загальнонаціональний, галузевий, територіальний аспекти - Курсова робота

Динаміка змін в культурній системі України: загальнонаціональний, галузевий, територіальний аспекти - Курсова робота

установами на пріоритетне інформаційно - довідкове обслуговування працівників, надання їм нової вітчизняної та зарубіжної науково - довідкової і технічної літератури, організації міжбібліотечного абонемента, підготовку регулярних рефератних оглядів, складання спеціалізованих картотек за цільовими замовленнями і т.д.
За договірною системою кошти, які надходять до закладу культури від підприємства замовника, формуються в результаті обміну ресурсами між замовниками і виконавцями за надання духовного продукту і вигляді концертів, виставок або вечорів відпочинку. В перспективі ця форма договірних взаємовідносин між підприємствами і закладами культури має поширюватись.
Іншим позабюджетним джерелом фінансування закладів культури є надання споживачам платних послуг, які в умовахринку залучаються до товарно - грошового обігу, набувають товарну форму. Послуги мають ціну, яка базується на основі витрат за їх надання, тобто мається на увазі собівартість та певний прибуток. Але відповідного закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" прибутки, які одержують заклади культури від надання платних послуг та інших видів комерційної діяльності, обкладаються податками на загальних умовах. На мій погляд, діючий порядок оподаткування закладів культури в умовах обмеженого їх фінансування є дуже напруженим і носить конфіскаційний характер. Тому можна вважати за доцільне звільнити заклади культури, які фінансуються з державного бюджету, від сплати податку, які вони одержують від платних послуг, що надаються населенню, підприємствам, організаціям. установам.
Послуги культури дають можливість більш гнучко враховувати такі тенденції культурного розвитку, як індивідуалізація та диференціація культурних потреб населеня.
З розвитком нових культурних технологій та культурного сервісу перелік платних послуг щорічно поширюється. Організація роботи закладів культури по наданню цих послуг забезпечується на основі принципу самоокупності та рентабельності, що надає їм можливість більш цілеспрямованого здійснення своєї діяльності в сучасних умовах. Але при цьому слід враховувати, що в сучасних економічних умовах спостерігається зниження платежеспроможного попиту населення, що вимагає диференційованого підходу до формування доходів закладів культури з урахуванням здійснення знижок цін на білети при проведенні заходів для окремих верств населення (дітей, інвалідів, пенсіонерів, малозабезпечених родин, студентів). При визначені цін на послуги культури слід враховувати повне покриття витрат, які пов'язані з їх наданням та одержанням прибутку, з визначенням рентабельності у розмірі до 20%, тобто з урахуванням реальної економічної ситуації в регіоні, а також періодичності проведення заходів. [7;с.52]
Взагалі в галузі культури і мистецтв треба ширше застосовувати гнучку систему цін, як на заходи основної діяльності, так і на різноманітні послуги. На практиці ця система вже застосовується театрами, які встановлюють підвищені ціни на прем'єрні вистави, а також концертними організаціями під час гастролей відомих акторів, популярних "зірок" естради. Але при цьому слід застосовувати оптимальні середні ціни з урахуванням платежеспроможного попиту населення.
Доцільно поновити практику продажу білетів на культурні заходи із певною знижкою в школах, вищих навчальних закладах, коледжах, трудових колективах, що надає гарантію закладам культури забезпечувати високу заповнюваність глядацьких залів при проведенні вистав і концертів.
Поряд з традиційними платними послугами закладам культури і мистецтв треба розвивати такі види підприємницької діяльності, як здійснення аудіо - відео записів з використанням аудіовізуальних матеріалів споживачів, ксерокопіювання і мікрофільмування, робота з електронними каталогами, комп'ютерними базами даних і таке інше. До речі останнім часом ці види послуг швидко прогресують в розвитку.
Розвиток підприємництва в сферах культури сприяє формування суто комерційного сектору, який в ринкових умовах більш оперативно і гнучко реагує на кон'юнктуру ринку дозвіллєвого попиту відповідно до зміни культурних пріоритетів, вміє знаходити привабливі "ніші" у мінливих соціально - культурних реаліях. Тому в сучасних умовах доцільно впроваджувати такі напрямки комерційної діяльності як реалізація та надання в оренду майна і приміщень; торгівля покупними виробами і устаткуванням, надання посередницьких послуг.
Найбільш прибутковими в сфері дозвіллєвого бізнесу є такі комерційні організації, як нічні клуби, казино, клуби спортивно - оздоровчого характеру, лікувально - оздоровчі комплекси, різні учбові центри східних єдиноборств, боулінгу, шейпінгу.
Пріоритетним напрямком в діяльності комерційних закладів є також індустрія масового дозвілля та розваг. Насамперед такі, як шоу - бізнес, рок - ансамблі, комерційні фестивалі, конкурси, масові свята, а також організація відеосалонів, дискотек, аматорських клубів в поєднанні з кафе, барами та ресторанами. Широко почали розповсюджуватися різноманітні конкурси краси, паради мод, круїзи. спортивні видовища в поєднанні з шоу - заходами.
Особливою стороною комерційного сектору в сфері культури є його підприємницький характер. широка ініціатива, орієнтація на попит і кон'юктуру ринку. Але при посиленні комерційних інтересів не завжди враховується необхідність зростання культурних потреб населення, що несуть в собі шаблони східної моди "індустрії розваг", нерідко на шкоду багатьом національним традиціям.
Насамперед це стосується національного телебачення. Програми телестудій складаються безсистемно, переважає кіно показ низькопробних американських бойовиків або мексиканських так званих "мильних опер" чи копіювання окремих проектів російського телебачення. Дуже перевантажене телебачення й рекламою, яка спрямована в основному на показ другорядних іноземних виробів, які не користуються попитом та завдає шкоди вітчизняним виробникам, реклама виробів яких в меншій мірі присутня, якість якої не завжди високої якості, а іноді - не витримує ніякої критики.
Підприємницька і комерційна діяльність закладів культури може розвиватися також за рахунок надання в оренду основних фондів і майна, приміщень під офіси, комерційні кіоски, міні маркети, кафе, бари, ресторани. Великим попитом користуються платні курси, які організовують заклади культури з таких спеціальностей як: бухгалтери, менеджери, маркетологи, референти, діловоди, що володіють навичками комп'ютерної грамотності, спеціалісти лікувально - оздоровчого масажу, ручного і машинного в'язання, крою і шиття. Успіх комерційної діяльності цих напрямків в значній мірі залежить від обраної стратегії культурного маркетингу, проведення попередніх маркетингових досліджень цього ринку.
Взагалі закладам культури і мистецтв необхідно постійно проводити маркетингові дослідження щодо вивчення кон'юнктури ринку культури. Це дасть їм можливість створювати культурно
Loading...

 
 

Цікаве