WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Епоха класики, еллінізм - Реферат

Епоха класики, еллінізм - Реферат

Есхіла і Софокла, які показували людей такими, якими вони мають стати, Еврипід зображував людей такими, які вони є. Він відкидав принципи високої трагедії з її орієнтацією на ідеальних героїв. Його трагедії наближаються до побутової драми, можливо тому, що навколишнє життя стає драматичнішим. Творчості драматурга притаманний інтерес до окремої особи.
Період еллінізму. Спосіб життя еллінів визначався також такими цінностями, як істина, краса і добро, які знаходились у щільній єдності. У греків існувало особливе поняття "калокагатія", що означало "прекрасне-добре".
В еволюції культури Стародавньої Греції виділяють п'ять періодів:
1. Егейська культура (3 тис. - 11 ст. До н.е.).
2. Гомерівський період (11 - 8 ст. До н.е.).
3. Архаїчний період (7 - 6 ст. До н.е.).
4. Класичний період (5 - 4 ст. До н.е.).
5. Елліністичний період (4 -1 ст. До н.е.).
Становлення давньогрецької культури відбувалося на протязі перших трьох періодів. Егейську або кріто-мікенськуцивілізацію вважають попередницею власне грецької культури, Егейська культура була створена племенами які жили на островах Егейського моря, узбережжі Малої Азії та на Балканському півострові. Її головним центром був острів Кріт. Високого рівня тут досягло землеробство і скотарство, розвиток ремесел, витонченістю відрізняються ювелірні вироби з золота та емалі, посуд прикрашений рослинними орнаментами. Крітські гончари виготовляли також теракотові статуетки богів, людей та тварин.
Крітська культура зазнала значного виливу стародавніх культур Єгипту та Передньої Азії, що яскраво проявилося в образотворчому мистецтві. Але за своїм змістом вона була своєрідною і неповторною принципово відмінною від культур Стародавнього Сходу. Якщо монументальне мистецтво Месопотамії, Єгипту прославляло грізну могутність богів, то пам'ятки крітського мистецтва відтворюють красу людини.
Крітська культура мала вплив на розвиток мікенської культури. В материковій Греції у 15 - 14 ст. до н.е. утворились рабовласницькі міста-держави Мікени, Тірінф, Пілос. Мешканці цих міст -греки-ахейці будували свої фортеці на високих пагорбах. Звідси і з'явилась назва "акрополь" - верхнє місто, де зводились царські палати. До пам'яток архітектури належать також розкішні гробниці, серед яких виділяється гробниця Атридів у Мікенах. Досліджуючи гробниці археологи знайшли багато золотих речей: маски, які накладались на обличчя померлих, жіночі прикраси, посудини. Стіни палаців прикрашались фресками, присвяченими сценам полювання та битв.
Хоча мікенське мистецтво дещо поступається в художньому рівні крітському, воно успадковує від нього захоплення красою людини, возвеличує її силу, могутність та волелюбність. Близько 1260 р. до н.е. коаліція ахейських племен захопила і зруйнувала Трою. Події пов'язані з Троянською війною, становлять основу давньогрецького героїчного епосу. Але хоробрих ахейців, які виснажились у територіальній екагансії в середині 12 ст. завоювали дорійські племена. Загибель Мікен, Тірінфа та інших міст означала кінець егейської цивілізації. Однак кріто-мікенська спадщина відіграла велику роль в розвитку культури власне Греції.
Початок гомерівського періоду пов'язаний з регресом в галузі культури. Деякі елементи досягнутого рівня цивілізації були втрачені. Зокрема, була втрачена державність, палацовий уклад життя, писемність. Дорійські племена принесли з собою примітивні форми культури і так званий геометричний стиль мистецтва, дуже подібний до мистецтва неоліту.
Однак період культурного занепаду в історії Стародавньої Греції мав тимчасовий характер після якого наступає нове піднесення в усіх сферах культурного життя. В цю епоху греки оволоділи технікою виплавки і обробки заліза, його гартування і перетворення на сталь.
У гомерівський період відбувається упорядкування грецької міфології, яка набуває все більш завершених, досконалих форм. Цикли міфів - сказань про божества і героїв, що виникли в різних частинах Греції, поступово злилися в систему своєрідного міфологічного світогляду.
Архаїчний період фахівці вважають часом найбільш інтенсивного розвитку грецького суспільства. Саме в цей період розвинулись ті соціально-економічні та політичні явища, які надали античному суспільству певну специфіку в порівнянні з рабовласницькими суспільствами Сходу: класичне рабство; система грошового обліку та ринку; поліс - як основна форма політичної організації; концепція суверенітету народу і демократична форма правління.
Грандіозні соціальні зрушення та велика колонізація були важливими чинниками бурхливого розвитку і привели до якісних змін в культурі. В розвитку духовної культури виключно важливу роль відіграло створення алфавітної писемності. Вона була розроблена на основі фінікійського алфавіту і відрізнялась надзвичайною простотою і доступністю, що дозволило створити винятково ефективну систему освіти, завдяки якій в античній Греції не було неписемних, що також було великим досягненням. В період архаїки формуються основні етичні норми та цінності античного суспільства. Вони характеризуються поєднанням почуття колективізму з агоністичним початком, з утвердженням прав особи, з духом свободи. Особливе місце займають патріотизм і громадсткість. Захист свого полісу сприймається як вища доблесть громадянина. В цей же період також народжується ідеал людини, в якої дух і тіло знаходяться в гармонії.
Втіленню даного ідеалу сприяло виникнення в 778р. до н.е. Олімпійських ігор. Вони проводились кожні чотири роки в місті Олімпії і продовжувались п'ять днів, на протязі яких дотримувався "священий мир", припинялись військові дії. Переможець ігор користувався великою пошаною і мав значні соціальні привілеї (звільнення від податків, довічну пенсію, постійні місця в театрі і на святах).
В архаїчний період народжується ще одна риса культурної унікальності греків: специфічна антична філософія з раціоналістичним баченням світу, тобто зародком науки. Народжується новий тим мислення, для якого
Loading...

 
 

Цікаве