WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Що таке мистецтво. Його місце в естетиці - Реферат

Що таке мистецтво. Його місце в естетиці - Реферат

безпосередній поетичний вияв душевного стану самого поета.
Тож до епосу відносяться такі види: літературний міф, казка, епопея, епічна поема, роман, повість, оповідання, новела. Поняття лірики охоплює собою такі різновиди: пісня, ода, романс, елегія та ін.
Драматичний рід - це трагедія, комедія і власне драма.
Зазнаючи серйозних змін літературні види, у свою чергу, породжують чимало жанрів.
Героїчний епос містить цілісну картину народного життя у формі героїчної розповіді про минуле. В епосі завжди присутній глибокий інтерес до історичної долі народу. Історичний фон концентрується завжди навколо певної історичної події (війни), яка має всенародне значення ("Одіссея", "Пісня про Роланда", "Пісня про Сіда", "Дума про Байду", "Дума про козака Голоту").
Більш високий рівень патріотизму притаманний для народів. які зазнають національного гноблення. Так, вукраїнських історичних піснях та думах (згадувались вище) головні герої втілюють у собі всенародне прагнення до незалежності, уособлюють зростання національної самосвідомості.
Згодом епос відходить на другий план, поступаючись місцем драмі та новим епічним формам (Данте "Божественна комедія").
Ще в античній літературі виникає специфічна галузь словесної творчості, яка, з одного боку, знаходиться на межі літератури і повсякденного мовного спілкування, а з іншого - на межі літератури та філософії. Ця жанрова лінія дістала особливий розвиток в епоху Відродження і мала найбільше значення для народження роману (Ф.Рабе "Гаргантюа і Пантагрюель").
У всіх великих країнах Західної та Центральної Європи в епоху Відродження виникають і перші національні літератури - за мовою і своїм значенням. В Італії фундаторами італ. літератури були Петрарка та Боккаччо. Проте слід зазначити, що цей процес не у всіх народів відбувався одночасно. Так, в Україні (кінець ХVIII - початок ХІХ ст. І.Котляревський), в Росії (пол. ХІХ ст. - О.С.Пушкін).
Подальший розвиток літератури був пов'язаний з особливостями, притаманними епосі класицизму (ХVІІ - поч. ХІХ ст. ). Для класицизму характерний поділ на "високі" та "низькі" жанри, поєднання яких вважалося неприпустимим.
Високі жанри - епопея, трагедія, ода - покликані втілити державні або історичні події, тобто життя монархів, полководців, міфічних героїв.
Низькі - сатира, байка, комедія - мають зображати приватне, повсякденне життя осіб середніх верств. Стиль і мова повинні були строго відповідати обраному жанру (Расін, Буало (Мольєр)).
У кін. ХVІІІ ст. в Німеччині і на початку ХІХ ст. у Франції, а також в інших країнах виникає напрям, який протиставляє себе класицизму і отримує назву "романтизм". Романтики вперше відкрили суперечливість людської душі, її невичерпність.
Романтики поновили художні форми: створили жанр історичного роману, фантастичні повісті (Гюго, Жорж Санд)(П.Гулак-Артемовський, Г.Квітка-Основ'яненко).
У ІІ пол. ХІХ ст. утверджується напрям, що прийшов на зміну романтизму - реалізм. Кардинальна проблема реалізму - співвідношення правдоподібності й правди, істини (Ч.Діккенс, О.Бальзак).
На початку ХХ ст. в європейському мистецтві виникають різноманітні явища, які умовно можна назвати модернізмом. Якщо у всі віки література була пройнята ідеєю людини, то в сучасну епоху актуалізуються проблеми співвідношення особистості з космічним і людським універсамом.
"Театр" у перекладі з давньогрецької - видовище. Актори показують якусь історію (п'єсу), а глядачі спостерігають за їхньою грою. П'єса - актор - глядач об'єднані грою; ось формула театру.
Гра, як відомо, є природним станом людини. Граючися, діти вчаться жити. Дорослі вигадують собі інші ігри - різні свята, ритуали, жарти. Гра, таким чином, постає як спосіб існування, шлях до пізнання і окраса життя людини. Гра - основний елемент мистецтва театру, який через неї стає певною формою суспільної свідомості.
У театрі відбувається відтворення життя у формах самого життя. Вираз цей умовний, оскільки сценічна гра є лише імітацією форм життя, а не їх прямим відтворенням до дрібниць, інакше довелося б насправді вбивати, спати, вішатися на підмостках.
Водночас цей вираз, попри всю умовність, є досить точним, оскільки гра на сцені наслідує життя в його основних формах. Насамперед це стосується відтворення людини. Адже характер особистості розкривається в театрі саме так, як і в реальній дійсності - через систему вчинків, емоційні стани, процес мислення тощо.
За першооснову театр включає в себе літературу у вигляді п'єси - художнього тексту, призначеного не стільки для читання, скільки для виконання (розігрування) на сцені. Драматургія - особливий рід літератури. Вона обов'язково має розвинути конфлікт, драматичну дію і діалогічну форму тексту.
Крім того театр як мистецтво видовищне, зорове, спирається також на мистецтво образотворче. Наприклад, у ляльковому театрі, де головною дійовою особою є не жива людина, а її муляж, скульптура набуває домінуючого значення. Важливу роль відіграє також сценографія - освітлення сцени, декорація. Чимало для театру значить музика. У таких його різновидах, як опера, балет, оперета, м'юзикл, вона стає основним засобом сценічної мови. Тут і конфлікт, і характери, і атмосфера людських стосунків виражаються передусім музикою, мовою співу чи танцю.
У синтез мистецтв, об'єднаних театром, входять також дизайн, моделювання одягу, перукарська майстерність, макіяж, спорт (акробатика, фехтування тощо), народно-декоративні промисли і т.ін.
Отже, як уже зазначалося, театр розгалужується на різні види, котрі назвемо. Це опера, балет, оперета, драматичний, музично-драматичний, ляльковий театр і пантоміма (рух тіла). Існують також театри, що розрізняються за адресами свого призначення, тобто за складом своєї аудиторії: театри дитячі, де грають і дивляться вистави діти; юного глядача, де дорослі грають для дітей; театри молодіжні, міміки й жесту (для глухонімих); самодіяльні, де грають аматори та ін.
Театри розрізняються й за своїм тематичним або жанровим спрямуванням. Це театри естради, моди, пісні. історичного портрета, еротики, детективу,
Loading...

 
 

Цікаве