WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → 1. Поняття про естетику та категорії естетики. 2. Основні категорії естетики, їх характеристика - Контрольна робота

1. Поняття про естетику та категорії естетики. 2. Основні категорії естетики, їх характеристика - Контрольна робота

почуттєвих враженьі судить по такій же максимальній мірці своєї здатності судження про достоїнство інших. Прекрасне подобається безпосередньо, без всякого інтересу, припускає повну волю уяви, суб'єктивний принцип судження про прекрасний стає загальним.
2. Основні категорії естетики, їх характеристика
Розглянемо основні категорії естетики.
Прекрасне - категорія естетики, в якій знаходять відображення і оцінку явища дійсності і творів мистецтва, які дають людині відчуття естетичної насолоди, які втілюють у предметно-чуттєвій формі свободу і повноту творчих і пізнавальних сил і здатностей людини в усіх областях суспільного життя: трудовій, соціально-політичній, духовній та ін. Прекрасне - основна позитивна форма естетичного освоєння дійсності. В ній знаходить своє безпосереднє відображення естетичний ідеал.
Возвишене - естетична категорія, яка виражає сутність явищ, подій, процесів, які володіють великої суспільною значущістю, що впливають на життя людини, на долі людства. Події і явища, що оцінюються як возвишені, естетично сприймаються людиною як протистояче всьому заземленому, примітивному, буденному. Возвишене викликає в людини особливі відчуття і переживання, яке піднімає його над усім примітивним, веде людину на боротьбу за високі ідеї. Возвишене тісно пов'язане з прекрасним, також виступаючи втіленням естетичного ідеалу.
Розглядаючи естетичні категорії, важливо згадати про естетичне виховання, яке має опиратися на естетичні категорії. Дорослі і діти постійно зіштовхуються з естетичними явищами. У сфері духовного життя, повсякденної праці, спілкування з мистецтвом і природою, у побуті, у міжособистісному спілкуванні - скрізь прекрасне і потворне, трагічне і комічне відіграють істотну роль. Краса доставляє насолоду і задоволення, стимулює трудову активність, робить приємними зустрічі з людьми. Потворне відштовхує. Трагічне учить співчуттю. Комічне допомагає бороти з недоліками.
Ідеї естетичного виховання зародилися в далекій давнині. Представлення про сутність естетичного виховання, його задачах, меті змінювалися починаючи з часів Платона й Аристотеля аж до наших днів. Ці зміни в поглядах були обумовлені розвитком естетики як науки і розумінням сутності її предмета. Термін "естетика" походить від грецького "aisteticos" (сприйманий почуттям). Філософи-матеріалісти (Д.Дідро і Н.Г.Чернишевський) вважали, що об'єктом естетики як науки є прекрасне . Ця категорія і лягла в основу системи естетичного виховання.
У наш час проблема естетичного виховання, розвитку особистості, формування її естетичної культури одна з найважливіших задач, що коштують перед школою. Зазначена проблема розроблена досить повно в працях вітчизняних і закордонних педагогів і психологів. Серед них Д.Н.Джола, Д.Б.Кабалевський, Н.І.Киященко, Б.Т.Лихачов, А.С.Макаренко, Б.М.Неменський, В.А.Сухомлинський, М.Д.Таборидзе, В.Н.Шацка, А.Б.Щербо й інші.
У використаній літературі мається безліч різних підходів до визначень понять, вибору шляхів і засобів естетичного виховання. Розглянемо деякі з них.
У книзі "Загальні питання естетичного виховання в школі" за редакцією відомого фахівця з естетичного виховання В.Н. Шацької ми знайшли таке формулювання: "Радянська педагогіка визначає естетичне виховання як виховання здатності цілеспрямовано сприймати, почувати і правильно розуміти й оцінювати красу в навколишній дійсності - у природі, у суспільному житті, праці, у явищах мистецтва".
У короткому словнику по естетиці естетичне виховання визначається як "система заходів, спрямованих на вироблення й удосконалювання в людині здатності сприймати, правильно розуміти, цінувати і створювати прекрасне і піднесене в житті і мистецтві". В обох визначеннях мова йде про те, що естетичне виховання повинне виробляти й удосконалювати в людині здатність сприймати прекрасне в мистецтві й у житті, правильно розуміти й оцінювати його. У першому визначенні, на жаль, упущена діяльна чи творча сторона естетичного виховання, а в другому визначенні підкреслюється, що естетичне виховання не повинне обмежуватися тільки споглядальною задачею, воно повинно також формувати здатність створювати прекрасне в мистецтві і житті.
Д.Б. Лихачов у своїй книзі "Теорія естетичного виховання школярів" спирається на визначення дане К. Марксом: "Естетичне виховання - цілеспрямований процес формування творчо активної особистості дитини, здатного сприймати й оцінювати прекрасне, трагічне, комічне, потворне в житті і мистецтві, жити і діяти "за законами краси". Автор підкреслює ведучу роль цілеспрямованого педагогічного впливу в естетичному становленні дитини. Наприклад, розвиток у дитини естетичного відносини до дійсності і мистецтва, як і розвиток його інтелекту, можливо як некерований, стихійний і спонтанний процес. Спілкуючись з естетичними явищами життя і мистецтва, дитина, так чи інакше, естетично розвивається. Але при цьому дитиною не усвідомлюється естетична сутність предметів, а розвиток найчастіше обумовлений прагненням до розваги, до того ж без утручання ззовні в дитини можуть скластися невірні представлення про життя, цінності, ідеали. Б.Т Лихачов, також як і багато інших педагогів і психологи, вважає, що тільки цілеспрямований педагогічний естетико-виховний вплив, залучення дітей у різноманітну художню творчу діяльність здатні розвити їхню сенсорну сферу, забезпечити глибоке збагнення естетичних явищ, підняти до розуміння справжнього мистецтва, краси дійсності і прекрасного в людській особистості.
Існує безліч визначень поняття "естетичне виховання", але, розглянувши лише деякі з них, уже можна виділити основні положення, що говорять про його сутність.
По-перше, це процес цілеспрямованого впливу. По-друге, це формування здатності сприймати і бачити красу в мистецтві і житті, оцінювати її. По-третє, задача естетичного виховання формування естетичних смаків і ідеалів особистості. І, нарешті, по-четверте, - розвиток здатності до самостійної творчості і створення прекрасного.
Естетичні категорії виступають своєрідним мірилом людських почуттів, порухів душі. Звісно, вони є відносними визначеннями, оскільки відчуття прекрасного у кожного з нас так чи інакше відрізняється. Вони розробляються на основі побудови логічних визначень, які включають у себе найголовніші ознаки і риси того, що підпадає під естетичну категорію. Правда, естетичні категорії скоріше послуговують для наукового пізнання прекрасного, ніж основою для відчуття прекрасного людиною. Навіть не знаючи конкретних визначень прекрасного, героїчного чи примітивного, ми все ж беремося щось оцінювати, переживати, визнавати, наскільки воно співпадає з нашими ціннісними орієнтирами, близьке до ідеалу прекрасного і високого.
Список використаної літератури
1. Філософський словник. - М., 1998.
2. Загорівська Г.М. та ін. Естетика: підручник для Вузів. - К., 2000.
3. Машкевич С.І. Прекрасне і наукове мислення. // Освіта. - 1999. - №3.
Loading...

 
 

Цікаве