WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Святкування нового року у слов’ян - Реферат

Святкування нового року у слов’ян - Реферат

звичаї зобов'язували у різдвяний Святвечір простити всі образи і зберігати гарний настрій. Діти повинні були виявляти слухняність, інакше їх будуть часто бити протягом усього року.
Примічали, хто прийде першим у дім на Святвечір, тобто буде полазником. У багатьох районах Польщі, Чехії, Словаччини вважають, що полазник-чоловік провіщає благополуччя всьому дому, а полазник-жінка - всіляке лихо і хвороби. В інших же місцях дотепер вважається, що якщо жінка (зараз частіше дівчинка) першою прийде в дім, то в корови буде теличка, а якщо чоловік, то бичок. У Польщі святвечірній гість повинен відразу ж сісти і квоктати, щоби кури по весні скоріше заквокали і добре висиділи курчат.
У чехів ввечері пастух обходив село, сурмив, ляскав батогом. Господині виносили йому солодощі й різдвяні калачі.
Вранці напередодні Різдва всі домашні вмивалися, нерідко вкидаючи перед цим у воду срібні монети, щоби цим залучити багатство в дім. Розповсюдженим був звичай вмиватися чинавіть купатися ввечері в ріці, струмку, вмиватися з джерела. Вірили, що завдяки цьому магічному дійству вдасться уникнути захворювань, це принесе здоров'я і бадьорість.
Різдво з найдавніших часів присвячувалося Богові-Творцеві. Таким Богом наших предків є Сварог. Саме йому співали молитви в час зимового сонцевороту: "Свароже! Ти, що сотворив світло, ти єсть Бог світла, і Бог Прави, Яви і Нави, - се бо маємо їх во істину. І єсть ця істина наша, що переможе темну силу і виведе нас до блага" (Велесова Книга, дошка 15-А). Ці глибинні народні обряди уславлення новонародженого Сонця (Дажбога) були створені ще нашими праарійськими пращурами. Тому й знаходимо безліч спільних мотивів української містерії Різдва Світла з давньоіндійськими піснями-славами Ріґведи - найдавнішого Святого Письма на землі. Саме цю спільність походження засвідчують наші українські космогонічні колядки.
Тож різдво святкували задовго до християнства. Стародавній дохристиянський календар наших далеких предків - слов'ян-язичників був зорієнтований, за оцінками більшості дослідників, на річний цикл сонця, віхами для якого слугували дні сонцестояння (сонцевороту) і рівнодення. Найголовніші свята припадали на зимовий і літній сонцевороти, які виражалися, відповідно, у найкоротших і найдовших днях. Зимовий сонцеворот, із яким пов'язували народження нового сонця, святкувався аж 12 днів. За цим зимовим циклом у слов'ян традиційно закріпилися дві народні назви, які в деяких подекуди співіснують: "Святки", яка переважає на сході східнослов'янського ареалу, та "Коляди, Колядки, чи Коляда", яку вживають українці, білоруси, більшість південних слов'ян, а також поляки.
Християнська церква докладала багато зусиль, аби позбутися "поганських" обрядів, і приурочила до цих днів святкування Різдва, започаткувавши тим самим двовір'я. У процесі свого становлення християнська церква поступово витісняла давні свята. І лише в V столітті Різдво Хрестове міцно увійшло в життя християн. Розбіжність в святкуванні Різдва західними і східними церквами викликана тим, що вони користуються різними календарними системами - григоріанським та юліанським. Православна церква святкує його 7 січня (25 грудня за старим стилем), а католицька церква - 25 грудня за новим стилем.
До "різдвяних святок" належить ціла плеяда свят: Коляда (або Свят-вечір), Свято народження сонця (або Різдво Христове), Свято Богородиці, Новий рік (Маланки або св. Василія Великого), Водохреща (або Богоявлення).
Коляда чи Свят-вечір називається ще багатою кутею. До нього ретельно готуються. Накривається щедрий стіл з 12 і більше стравами, обов'язкові з яких - різдвяна кутя та узвар.
Наступний за Різдвом день - свято Богородиці. Особливо шанували його жінки, оскільки воно пов'язано з Божою Матір'ю.
14 січня православні та греко-католики знову готують кутю, бо вечір цей - Новий рік або Свято Меланки та Василя.
Сильно християнізувалося й ще одне велике свято - Водохреща, котре отримало назву Богоявлення. Водохреща включалає три основні обрядові дії: Свят-вечір, святкову богослужбу і освячення води. Свят-вечір влаштовують після завершення посту (його називають ще голодною кутею або третьою кутею).
Центральною дією Водохрещі є освячення води. Після святкової богослужби люди йшли до ставка або річки (а іноді й до криниці), де заздалегідь видовбувалася ополонка у вигляді хреста. Священнослужитель занурював у неї хреста, після чого вода вважалася освяченою. Люди набирали її в посудини і кропили господарські будівлі, свійських тварин, дерева у садку (гуцули в такому випадку робили з вівсяного снопа перевесла, окропляли їх свяченою водою і перев'язували кожне дерево). В хрещенську ніч дивилися на небо: зірки блищать - до гарного врожаю. В хрещенській обрядовості явно простежується аграрна магія, котра підсилюється християнською символікою: після освячення води пастирі ходили по обійстях своїх вірних і малювали на дверях хреста, освячуючи будівлі водою. Наступного дня (6 або 19 січня) Коляду "забивають" стрілами, що слугує знаком завершення зимових святок.
Хрещення - не менш важливе, аніж Різдво, свято. Хрещення - перше християнське таїнство, початок благодатного поєднання людини з Богом. Хрещення - наше духовне народження. Варто сказати, що історично це свято церкою ввелося навіть раніше, ніж Різво (хоча, здається, коли це християни могли не святкувати Різдва Христового?). Але, виявляється, воскресіння Христа чи охрещення його Святим Духом, що і знаменує собою Хрещення, були важливіші, ніж просте людське народження Ісуса. Але поступово християська церква почала приєднувати до пам'яті хрещення і пам'ять про народження Спасителя. І 6 січня стало подвійним святом народження, хрещення й богоявлення Христа. Але за незручністю виконувати різні обряди водночас, у першій половині IV століття, при папі Юлію, свята роз'єднали.
Використана література:
1. Українська та зарубіжна культура. - К., 2000.
2. Обрядовість народів Західної Європи. - К., 1996.
Loading...

 
 

Цікаве