WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Святкування нового року у слов’ян - Реферат

Святкування нового року у слов’ян - Реферат


Реферат на тему:
Святкування нового року у слов'ян
У ніч із 24 на 25 грудня західна частина християнського світу відзначає Різдво Христове. Цей Свят-вечір започатковує Різдвяні свята. На Буковині в ці дні традиційно святкують Різдво католики та протестанти, зокрема західні слов'яни: поляки, чехи та словаки. Їхня Вігілія - це той же різдвяний Свят-вечір, що і в православних та грекокатоликів. Водночас Різдвяні свята у наших західних сусідів мають свою специфіку.
Зимові календарні свята і звичаї західних слов'ян - складне переплетення древніх язичеських основ із пізнішими народними традиціями й елементами християнської обрядовості.
Як і скрізь у Европі, на західнослов'янських землях перед прийняттям християнства був свій календар з аграрно-тваринницькими святами. Вони розподілялися за періодами року, при чому особливо відзначалися важливі в господарському житті часи настання весни, літа, осені, зими.
Відомо, що більша частина віруючих у західних слов'ян є католиками, однак серед них трапляються і протестанти. Введення християнства зіштовхнуло його складну обрядовість, що включає адаптовані в класичному світі елементи язичества, з місцевим язичеським календарним циклом. Однак і в цьому циклі було багато спільного зі стародавніми обрядами класичного світу. Так, наприклад, найбільша частина календарних і культових свят приурочувалая до сонцестояння. Язичеський культ сонця зазнав античного впливу, потім сюди нашарувалися і християнські вірування. До зимового сонцестояння, до відродження сонця додалися римські сатурналії, брумалії і християнське свято народження Христа. Весняні свята часто переплітаються в часі з зимовими, а зимові починаються уже восени. Причини цього - кількаразові зміни часу початку року, весни, осені, зими. Так, римляни вва- жали початком року 1 березня, потім воно було перенесено на 1 січня. Християнство спочатку відзначало Новий рік 1 березня, потім перенесло його на 25 грудня, у другій половині XVII в. він встановлюється на 1 січня.
У період середньовіччя в побут західних слов'ян разом із християнством прийшло багато елементів традиційного фольклору інших народів, особливо італійців, французів, німців. Багато елементів стародавньої грекоимської обряовості проникнули в західнослов'янсьий календарний цикл, очевидно, через Балкани задовго до поширення християнства. Усі ці складні переплетення елементів стародавнього слов'янського язичества з пережитками багатьох обрядів, характерних для греко-римського світу, склали з часом дуже складну і своєрідну структуру зимового циклу західнослов'янських календарних обрядів.
Зимовий цикл календарних свят у поляків, лужичан, чехів і словаків починається з передріздвяного посту, чи Адвента, а точніше - із дня св. Андрія (у католиків 30 листопада), коли вже відчувається подих зими. У лужичан саме день св. Андрія відкриває цикл зимових обрядів і свят. Подібно їм і в поляків, чехів, словаків до передодня цього свята приурочено багато звичаїв, магічних обрядів, повір'їв, хоча початком зими в цих народів вважається день св. Люції (13 груд- ня). Це, очевидно, пояснюється впливом церкви: церковний рік почи- нався колись і в католиків, і в протестантів з Адвента. У період Адвента зазвичай заборо- нялися танці, зібрання молоді і всякі розваги, хлопці не ходили на побачення до дівчат, і за всім цим строго пильнували громада і церква. Однак подекуди в Адвент уже ходили ряджені з зіркою, водили "козу", "лелеку" і навіть співали колядки, як і в різдвяні дні.
Чимало народних звичаїв і обрядів приурочувалося до дня св. Миколи (у католиків 6 грудня). У словацьких і чеських селах дотепер ще на "Микулаша" виступають ряджені в масках коня, ведмедя, кози, цигана, лікаря, сажотруса та ін. Ввечері ходить Микулаш у довгому кожусі, з кошиком на спині, борода в нього з вовни і льону, на голові бараняча шапка, у руках - ціпок. Микулаша супроводжує "ангел" у довгій білій сорочці, у конусоподібній високій шапці з картону. З ними ходить і "чорт" у кожусі, вивернутому хутром назовні. Через плече в нього перекинутий ланцюг, на голові ріжки з чорного паперу, в руках - дзвіночок і мітла. Микулаш приносить дітям подарунки, неслухняним же він залишає різки чи мітлу. Якщо ж не чекають Микулаша, то батьки і хрещені самі кладуть гостинці дітям у черевички і виставляють на вікно, щоб їх усі бачили.
Зимові свята від Різдва до Трьох Королів - це Godnie Swieta, Gody (у поляків), Hody, Vianoce (у словаків), Vanoce, Hody (у чехів). У звичаях, якими відзначав ці свята народ, одні дослідники вбачають поєднання двох різних язичеських свят - аграрного і вшанування померлих (на зразок Larentalia і Saturnalia у Стародавньому Римі), інші основою вважають культ мертвих, аграрні ж елементи - лише особливим аспектом цього культу. При цьому померлих предків вважають духами землі - заступниками землеробства.
Різдвяні свята розпочинаються Святвечором. У поляків він називається Wigilia, Wilia, у чехів і словаків Vilia, на півдні Словаччини Kracun. Чехи і словаки називають різдвяний Cвятвечір "щедрим", тоді як у поляків "щодрим" називається Святвечір Нового року.
У різдвяний Святвечір можна виконувати тільки найнеобхідніші роботи по господарству (приготування їжі, корму для худоби тощо). Однак є відомості про те, що в поляків цього дня полювали і ловили рибу і намагалися робити це з успіхом, що повинно було, за народними прикметами, принести удачу в полюванні і рибальстві на весь рік. Вважалося також, що передбачає удачу ритуальна крадіжка дерев з лісу, дров, якогось дріб'язку в чужому будинку та ін. І для справжніх злодіїв крадіжка в різдвяний Святвечір вважалася нібито дуже гарною прикметою.
У Святвечір не годилося давати в борг ні їжу, ні речі, ні гроші, щоби не потрапити у злидні. А борги годилося до цього дня віддавати. Із цієї віри в "магію першого дня" походять і магічні дії. Так, у лужичан, чехів і словаків, за давнім звичаєм, на Різдво рахують гроші, кладуть їх на стіл, щоб весь рік не переводилися. Польські
Loading...

 
 

Цікаве