WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Полемічна література і полемізм як явище - Реферат

Полемічна література і полемізм як явище - Реферат

католицизму у загальноєвропейських масштабах. Об'єктивно в ході цієї полеміки проти католицизму захищались принципи ренесансного гуманізму.
Гідне місце української полемічної літератури, творчості кращих її представників, як М.Смотрицького, у контексті боротьби європейської ренесансної літератури за гуманізм забезпечувалось самим типом її художнього мислення.
Яскравим твором цього напрямку також є "Синопсис" - по-своєму унікальна, бо є першим за останнє століття перевиданням колись одного з найвідоміших, а нині знайомого переважно лише спеціалістам Києво-Печерського видання, що має довгу, але промовисту назву: "Синопсис Київський, або коротке зібрання з різних літописців про початок славено-р?ссійського народу і першопочаткових князів богоспасаємого града Києва, про житіє святого благовірного великого князя Київського і всія Русі першого самодержця Володимира, і про спадкоємців благочестивої держави його Р?ссійської, аж до пресвітлого і благочесного государя нашого царя і великого князя Олексія Михайловича, всія Великої і Малої, і Білої Русі самодержця".Жодне з українських історичних писань XVII ст. не мало такої довгої, славної і складної історії, й не зазнало по тому такої нищівної критики, як "Синопсис". Протягом XVII - XIX ст. він витримав, чи й більше, окремих видань (не рахуючи публікацій у виданнях творів свят. Димитрія Ростовського (Туптала), до писань якого "Синопсис" було віднесено через разючу некомпетентність синодальних видавців, які знайшли його список серед особистих паперів святителя ). Відома також величезна кількість рукописних копій книги. "Яка книга була видана стільки разів? Не можна поряд назвати ні однієї іншої друкованої книги XVII - XVIII ст." - пише Г. Мойсеєва.
Доля судила так, що саме "Синопсис" став у Російській імперії XVIII ст. найпоширенішою та найпопулярнішою книгою з вітчизняної історії, і був нею протягом цілого сторіччя, "....і не буде дивним, якщо ми відзначимо, що дух "Синопсиса" панує й у нашій історіографії XVIII століття, визначає смаки й інтереси читачів, служить вихідною точкою для більшості дослідників, викликає протести з боку найбільш серйозних з них, - одним словом, служить ніби основним тлом, на якому відбувається розвиток історичної науки минулого сторіччя", - писав у кінці XIX ст. П. Мілюков про російську історіографію нового часу. Навіть на сьогодні "Синопсис" загалом продовжує лишатися однією із найбільш цитованих пам'яток української історіографії.
До складу полемістичної літератури входили крім Синопсиса входили "Кроніка о початку и назвиску Литвы", "Кроника о земли Полской, отколь Поляки Лехами и Поляками названы суть..." 1682 р., "Літописецъ Густынскаго монастыря" .
Особливо притаманні роздуми стосовно впливу навчальної книги на людину, психолого-педагогічних можливостей книги українській полемічній літературі XVI-XVII ст. Від самого початку полемічні твори були призначені для якомога ширшого розповсюдження, бо лише так можна було реалізувати завдання оборони православної віри. Крім того, полемічна література обов'язково має спонукальні, силові функції, які реалізуються через текст та матеріально-художню форму книги.
Вже в найпершій пам'ятці полемічної української літератури - "Ключі царства небесного" Герасима Смотрицького, виданій в Острозькій друкарні в 1587 р., містяться заклики до читачів пильно прочитати, покористуватись, знайти поживу для душі, зрозуміти, а не поспішати відкинути незрозуміле, і т.д. Передмова являє собою методичний посібник, в якому враховано особливості читацького сприйняття та багато уваги приділяється виховному впливу книги на людину. Книга порівнюється з зброєю, завдяки якій лише й можна встояти проти наступу латинян. Отже, книга повинна бути зрозумілою, чіткою, простою в користуванні, а людина повинна мати певні навички не лише в читанні, а й в розумінні книги. Саме на формування таких навичок й спрямовано передмову Герасима Смотрицького.
Один з найвидатніших полемістів України, Іван Вишенський, бажаючи, аби його твори мали якнайбільший вплив на православний люд, приділяв увагу складанню настанов читачам стосовно розуміння своїх творів. Збірка послань І.Вишенського з Афону 1601 р. призначалася якнайбільшій кількості людей. Автор розраховував, що її читатимуть на зібраннях Львівського братства, тому у передмові, яка так і зветься: "Про те, як потрібно читати це писання", подано докладні вказівки, які свідчать про певні уявлення з читацької психології, знайомство з особливостями сприйняття твору, які рекомендується враховувати при читанні: "...соборно скликавши братію православних до школи вранці, після нічного сну, доки ще поголос мирський не внесе у бадьору і здорову думку сум'яття й турботності і не пригнітить земним промислом і доки ще черево не начинене їстівним погноєм - тоді хай читається", і далі: "...не утяжувати слуху кволих довгим читанням, але всмак тридцять чи більше листків прочитати та й кінчати". Давав він настанови й стосовно того, як саме читати, тобто про паузи, інтонації, декламаційну майстерність читця тощо.
"Пересторога", полемічний твір XVI ст., також підкреслює, що потрібна передусім освіта, вміння людини користуватись знаннями й книгою: "і так були великі ревнителі, що багато з великим коштом церков і монастирів намурували й маєтками забезпечили, золотом, сріблом, перлами й дорогими каміннями церкви приукрасили, книг велику силу мовою слов'янською нанесли: одначе того, що було найпотрібніше, шкіл посполитих не фундували".
Література:
1. Швецова-Водка Н. Типологія книги. - К., 2000
2. Памятники литературы Древней Руси. Начало русской литературы. ХІ - начало ХІІ века. - М., 1988. - 413 с.
3. Грушевський М. Історія української літератури: В 7 т. - К., 1993. - Т.2. - С.13.
4. Огієнко І. Історія українського друкарства. - Львів., 1994. - 448 с.
5. Українська та зарубіжна культура. Підручник. - К., 1998.
Loading...

 
 

Цікаве