WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Кінофотофонодокументи: історія і сучасний стан (Курсова) - Реферат

Кінофотофонодокументи: історія і сучасний стан (Курсова) - Реферат

історичного розвитку й функціонування, а також універсальних технологій роботи з документами. Цю проблематику відбито в працях А.Соколова, Ю.Столярова, Г. Швецової-Водки, вузівському підручнику Н. Кушнаренко. Загальне документознавство не включає до свого складу ніяких наукових дисциплін, а є метанауковою надбудовою для всіх наук документально-комунікаційного циклу.
З іншого боку, існує наукова дисципліна документознавство, фундатором якої був К. Мітяєв, її проблематика розробляється протягом останніх чотирьох десятиліть Всеросійським (у минулому - Всесоюзним) науково-дослідним інститутом документознавства та архівної справи й Московським історико-архівним інститутом. Це документознавство сформувалося з надр теорії і практики справочинства й розглядається в тісному зв'язку з архівною справою. У центрі уваги науковців напряму знаходиться переважно управлінська (а з неї в основному - організаційно-розпорядча) документація, хоча і вивчається науково-технічна, картографічна документація, кінофотофонодокументи, але знову-таки з орієнтацією на перспективу їхнього архівного зберігання. Цю наукову дисципліну ми вважаємо єдиним на сьогодні конституйованим напрямом спеціального документознавства. Однак навряд чи доцільно розмежовувати документознавство за сферами практичної діяльності, зокрема насправочинно-архівне або видавниче, бібліотечно-бібліографічне, музейне тощо. Перспективнішим є поділ спеціального документознавства за видами документів і типами документації. Тому вказаному вище напряму спеціального документознавства більше підходить назва управлінське. У складі спеціального документознавства можуть бути й інші напрями, що пізніше, ймовірно, оформляться у наукові дисципліни, а саме - картографічне, науково-технічне, аудіовізуальне (кінофотофоновідеодокументознавство), електронне документознавство. Названі напрями будуть орієнтовані не тільки на архівну справу, а й на бібліотечну, музейну діяльність, оскільки ці заклади мають солідні фонди карт (виданих і рукописних), кінофотофонодокументів. Науково-технічна документація зберігається в бібліотеках, архівах, інформаційних органах. Електронне документознавство взагалі є найперспективнішим та інтегративним напрямом спеціального документознавства й вод-ночас може бути (у силу цієї ж інтегративності) розділом загального документознавств.
Отже, в сучасному документознавстві можна виділити два напрями, один з яких є загальним документознавством, а другий - спеціальним. Подібність підходів спостерігається і в інших дисциплінах. Наведемо приклади.
Історичне джерелознавство. Найбільш загальною є концепція історичного джерелознавства як метанауки, котрій підпорядковано інші спеціальні історичні дисципліни, оскільки об'єкти дослідження останніх - це, власне, різні види історичних джерел. Спорідненим з цим є трактування історичного джерелознавства як комплексної науки, що складається з ряду спеціальних історичних дисциплін, що інколи називають джерелознавчими. Найвужче значення історичного джерелознавства як об'єкта дослідження обирає тільки писемні джерела. У цьому разі як окремі галузі знань розглядаються такі види джерелознавства, як археологічне, етнографічне, лінгвістичне, котрі в загальній концепції подані як види історичного.
Інформатика. Є дуже багато підходів до визначення змісту цієї науки. Ми лишаємо поза увагою концепції інформатики, які вкладаються у межі поняття "комп'ютерна наука" і пов'язані з математичним, технічним та програмним забезпеченням процесів автоматизованої обробки інформації. Концепція метанауки, чи комплексної науки інформа-тики (іноді під назвою інформологія), розглядає її як науку про інформацію в системах біологічної, технічної і соціальної природи. У такому контексті іноді виступає синонімом "інформаційної науки", що в деяких класифікаціях наук за кордоном включає науку про комунікацію, бібліотечну науку, власне інформатику й інформологію або інформатологію (до речі, вітчизняний ДСТУ 2392-94 "Інформація та документація. Базові поняття.
Терміни та визначення" трактує архівознавство й бібліотекознавство як відгалуження інформатики!). Вужче значення інформатики, ніж метанаукове, оперує тільки соціальною інформацією, тобто інформацією, що циркулює в суспільстві, залишаючи поза своїми межами інформацію в неживій природі та біологічну. Така інформатика має назву "соціальна". На інших видах соціальної інформації (що відповідають певним сферам со-ціальної діяльності) базуються ще вужчі трактування інформатики - "наукова", "соціологічна", "економічна" тощо.
Семіотика. Тут диференціація трактувань залежить від характеру знаків. Загальна семіотика як об'єкти дослідження розглядає і знаки природи, і знаки в суспільстві. Спеціальна або соціальна семіотика, зрозуміло, базується на знакових формах тільки соціального походження.
Можна зробити такий узагальнюючий коментар щодо наведених прикладів:
1. Багатоваріантність характерна для наук, де об'єктом дослідження виступає поняття, що є найвищим родовим у системі загальнонаукових понять або для сукупності наукових дисциплін, зокрема інформація, знак, документ, історичне джерело.
2. Це явище спостерігається, як правило, в науках, що є молодими, тобто сформувалися в межах останніх ста або навіть п'ятидесяти років.
3. Наявність метанаукової концепції дисципліни зумовлюється широким трактуванням змісту її об'єкта дослідження, що теж, крім теоретичної надбудови для ряду дисциплін, дає можливість розглядати таку науку як їх комплекс під назвою якогось циклу, наприклад, інформаційний, документальний, джерелознавчий тощо.
4. Спеціальні (конкретні або спеціалізовані) трактування наукової дисципліни грунтуються на звуженому розумінні її об'єкта дослідження, як правило, на видах ширшого його поняття в мета-науковій чи загальній концепції.
Загальне документознавство бачиться як певна метанаука щодо дисциплін, об'єктом (або одним з об'єктів) вивчення яких виступає документ. Поняття метанауки не є новим для документознавства. Зокрема, В. Автократов на початку 70-х років показує наявність двох точок зору на зміст документознавства, перша з яких відповідала теорії і методиці документування управлінських процесів, а друга - вважала його як метанауку про способи фіксації реальної дійсності взагалі.
Документологія це і є загальне документознавство. яке розробляє питання теорії документа, вивчає закономірності генезису та еволюції документа. загальні для всіх наук проблеми теорії функціонування, практики створення і роботи з документами. Теорія документа включає передусім напрями, що стосуються функціонального аналізу документів, вивчення їхньої характеристики як речових виробів та зафіксованої в них інформації, класифікації й типології документів.
Є і протилежні думки щодо можливості розроблення теорії документа. Так, Г. Боряк пише: "Загальна теорія документа в його поширеному трактуванні, природно, маєправо на життя, але поняття документа, яке повністю позбулося внутрішнього змісту та функціонального призначення конкретного рівня й органічної специфіки систем доку-ментів,
Loading...

 
 

Цікаве