WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Наростання творчої енергії: українська культура в xiv— xvi ст. - Реферат

Наростання творчої енергії: українська культура в xiv— xvi ст. - Реферат

зростає значення так званої словенороської мови.
6.Розвиток медицини. Медичні школи. Перші дипломатичні лікарі. Церковна медицина. Ю.Дрогобич. Н.Амбодик
Литовці у XIV ст. щодо культури значно поступалися перед придніпровськими слов'янами: вони не мали писемності, вироблених форм державного права, не знали багатьох ремесел, що були відомі слов'янському населенню. Заволодівши величезними західними і південними територіями Русі, що набагато перевищувала Литву кількістю населення, литовці швидко підпали під вплив підкорених. Литовські князі приймають християнство, одружуються з руськими княжнами, руська мова І письмо стають державними. Відновлюються торговельні й культурні зв'язки з сусідніми народами. Складалися відносно сприятливі умови для розвитку культурного життя, зокрема для розвитку медицини.
У XV ст. зруйнований внаслідок постійних нападів золотоординців Київ втратив на деякий час провідну роль у культурному житті українських земель. Таким містом стає Львів.
Уже під 1377 р. в міських актах Львова знаходимо відомості про заснування в місті шпиталю для хворих і бідних. У податковому списку міста за 1405 р. значиться доктор медицини Бенедикт. У 1407 р. в місто проведено глиняними трубами воду, каналізаційні труби було проведено через 70 років, а воду в окремі будинки заможних осіб подано в 1614 р. Головні вулиці міста були бруковані каменем, по околицях вистелені дошками. З 1408 р. в обов'язок міського ката (Іогіог) входило вивезення з вулиць сміття. В 1444 р. засновано школу "для науки дітей благородних і простих". Перший запис про аптеку датовано 1445 р. Керував аптекою русин Василь. В 1447 р. в міських актах уперше згадується про запрошення для задоволення громадськихпотреб лікаря з платнею 10 кіп грошів (600 грошів). У 1550 р. міським лікарем працював доктор медицини з Іспанії Егреніус із зарплатою 103 злотих на рік. За тих часів у Львові було три міські шпиталі і два при монастирях. Була в місті також лазня, яку <за звичаєм та правом" було звільнено від усяких податків. Школярі та вчителі мали право раз на два тижні користуватися нею безплатно.- З економічним і політичним посиленням Московської держави виникла потреба в різноманітних знаннях. Цим було зумовлене залучення вчених із споріднених країн, передусім з України Ще до її возз'єднання з Московською Руссю за Богдана Хмельницького, згодом з Білорусії, а також Із Греції та єдино-вірних, тобто православних, країн Близького Сходу.
З Києво-МогилянськоЇ академії 1648 р. прибули вчені Єпіфаній Славинецький і АрсенІй Сатановський (про їхню діяльність див. с. 200), з Білоруси-Симеон Полоцький, що став вихователем дітей царя Олексія Михайловича. Пізніше, в 1985 р., приїхали брати Ліхуди з Греції. Першочерговим завданням запрошених учених було виправлення богословських рукописних книг, у яких траплялося багато помилок, що виникли при повторному переписуванні. Згодом на цих учених покладалися функції "справщиків"-коректорів при виданні книг. 1682 р, у Москві було засновано Слов'яно-греко-латинську академію, з якої пізніше вийшло багато видатних культурних діячів, зокрема Михайло Васильович Ломоносов, а також П. В. Посников - лікар, фізіолог і дипломатТ). Шумлянський І М, Тереховський розробили проект перетворення госпітальних шкіл на медико-хірургічні училища. За реформою 1786 р., програми медичних шкіл були наближені до програм медичних факультетів, але справжніми вищими медичними закладами вони стали тільки з перетворенням їх у 1798 р. на медико-хірургічні академії, які було відкрито в Петербурзі і Москві.
Плани реформи медичної школи, навчальні програми, штати і навіть сама назва "медико-хірургічна академія" були запропоновані і розроблені професором терапії Григорієм Базилевичем. З його ж ініціативи в госпіталях столиць з навчальною метою було вперше виділено спеціальні клінічні палати для хворих з окремими хворобами.
Нестор Максимович-Амбодик (1744-1812) закінчив Київську академію І Петербурзьку госпітальну школу, одержав докторський диплом у Страсбурзі, Протягом 24 років він викладав уперше російською мовою акушерство в медичних школах Петербурга, написав перший в нашій країні підручник з акушерства, який мав, за тогочасним звичаєм, довгу назву: "Искусство повивання, или Наука в бабичьем деле. в коем кратко, но ясно толкуется, какое детородньїе женские части строение имеют, ка-ким образом надлежит пособлять беременньїм при родах, ро-женицам после родов й новорожденньїм им младенцам во вре-мя младолетства; на 5 частей разделенная й многими рисунками снабженная". Він першим запровадив демонстрування оперативного акушерства на фантомі, виготовленому за його малюнками, увів у практику акушерські щипці.
Нестор Максимович був високоосвіченою людиною. Він написав І видав ще "Врачебное веществословие, или Описание цели-тельньїх растений..." з прегарними власними малюнками, "Ана-томо-физиологическиЙ словарь", в якому подав багато нових термінів; підручник з ботаніки, ботанічний словник.
Н. Максиновичу-Амбодику, як і всім тогочасним передовим лікарям, доводилось вести наполегливу боротьбу із засиллям іноземних лікарів, які обіймали керівні посади в державному апараті. Відгук цієї боротьби відчувається у висловлюваннях Н. Максимоаича-Амбодика в його "Врачебном веществосло-вии": "Хотя врачебная наука єсть повсюду єдиная й та же самая, однако же... единоземец, соотчич й друг для болящего лучше, належнеє, вернее, чсм не-известньїй пришелец иноземец, коему сложение тела, его свойства й род жизни болящего нензвестньї". Сміливо для тих часів звучав і епіграф Н. Максимови-ча-Амбодика до його підручника акушерства, як критика політики "всемогутньої самодержиці" Катерини II, яка заселяла кращі землі Придніпров'я, Причорномор'я і Поволжя іноземними колоністами: "Здравьій рассудок повелевает больще пещися о размножении народа прилежнум соблюдением новорожден-них детей, чем населением необработанной земли неизвестнуми прншельцами".
Література:
1. Історія культури України.
2. Культура украінського народу.
3. Макаров А. Світло українського бароко.
4. Верхратський С. Історія медицини.
Loading...

 
 

Цікаве