WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Ренесанс та епоха Відродження (Пошукова робота) - Реферат

Ренесанс та епоха Відродження (Пошукова робота) - Реферат

з картону), котра стоїть біля джерел батального жанру в мистецтві нового часу. В портреті Мони Лізи (т.зв. "Джоконда"; 1503, Лувр) образ багатої городянки виступає втіленням піднесеного ідеалу жіночності, не втрачаючи при цьому інтимно-людської привабливості; важливим елементом композиції стає космічно широкий пейзаж, що потопає у холодному серпанку. До пізніх витворів мистецтва Л. да В. відносять: проекти пам'ятника маршалу Тривульціо (1508-12; до цих проектів близька бронзова статуетка коня з вершником, Музей образотворчих мистецтв, Будапешт); "Свята Анна з Марією та немовлям Христом" (близько 1500-07, Лувр), що завершує пошуки майстра в області світло-повітряної перспективи та гармонійної пірамідальної композиції; "Іоанн Хреститель" (близько 1513-17, Лувр), де солодка двозначність образусвідчить про наростання кризових моментів у творчості Л. да В.; серія малюнків із зображенням вселенської катастрофи (т.зв. цикл з "Потопом", італійський олівець, перо, близько 1514-16, Королівська бібліотека, Віндзор), в котрій роздуми про мізерність людини у порівнянні з могуттю стихій поєднуються з раціоналістичними уявленнями про циклічність природних процесів.
Для Л. да В. мистецтво та наука були нерозривно пов'язані. Як вчений та інженер Л. да В. збагатив проникливими спостереженнями майже всі
-18-
сфери науки на той час, розглядаючи свої нотатки та малюнки як підготовчі начерки до гігантської енциклопедії людських знань. Зібрані Л. да В. спостереження над впливом прозорих та напівпрозорих середовищ на забарвлення предметів, відображені в його живописі, призвели до ствердження в мистецтві Високого Відродження принципів повітряної перспективи. Невтомний вчений-експериментатор і геніальний художник, Л. да В. - особистість-символ епохи.
Рафаель Санті (1483, Урбіно, - 1520, Рим], італійський живописець та архітектор. Р. народився в родині живописця Джованні Санті. У 1500 переїхав в Перуджу та вступив в майстерню Перуджіно. Уже в ранніх творах Р., в їх витончених фігурах, відчувається рука високообдарованого художника ("Сон лицаря", Національна галерея, Лондон; "Три грації", Музей Конде, Шантійї; "Мадонна Конестабілє", Ермітаж, Санкт-Петербург; всі три - 1500-02). У 1504 Рафаель відправляється у Флоренцію, де вивчає полотна видатних художників, а також анатомію та перспективу. Славу Р. приносять численні олтарні образи; його мадонни 1504-08 з материнською принадою ("Мадонна Грандука", Галерея Палатина, Флоренція, "Мадонна в зелені", Художньо-історичний музей, Вена; "Мадонна с немовлям та Іоанном Хрестителем", чи т.зв. "Прекрасна садівниця"). У 1508 майстер завдяки Браманте отримує від папи Юлія II запрошення до Риму (для робіт у Ватиканському палаці); в Римі майстер ближче знайомиться з античними пам'ятниками, бере участь у розкопках. Тут Р. створює найбільш капітальний твір - розписи парадних зал (т.зв. станц) Ватиканського палацу. У людних, урочисто-величних композиціях станц дія розгортається на фоні чи всередині ренесансних будівель. Р. вдалося блискуче поєднати зображений простір із реальним. В Станца делла Сеньятура (1509-11) Р. представив 4 області діяльності: богослов'я ("Диспути"), філософію ("Афінська школа"), поезію ("Парнас"), юриспруденцію ("Мудрість, Міра та Сила" с прикладами історії світського і церковного права), а також відповідні алегоричні фігури, біблейські та міфологічні сцени (на плафоні). У 2-му залі (Станца д'Еліодоро, 1511-14) знаходяться фрески на історико-легендарні теми ("Вигнання Іліодора", "Зустріч Лева I з Атілом", "Меса в Больсені", "Звільнення апостола Петра з в'язниці").
У Римі досягає зрілості талант Р.-портретиста; в портретах він передає передусім стійкі риси характеру персонажів, наприклад: стриману владність Юлія II (1511, Галерея Уфіци, Флоренція), гордовитість невідомого кардинала (1512, Прадо, Мадрид), душевну м'якість "Жінки у покривалі" ("Донна велата", 1513, Галерея Палатина) та інші. В римських мадоннах Рафаеля настрій ідилії поступається глибокому почуттю материнства ("Мадонна Альба", 1510-11, Національна галерея, Вашингтон; "Мадонна ді Фоліньо", 1511-12, Ватиканська пінакотека; "Мадонна в кріслі", 1516, Галерея Палатина). Найдовершеніший витвір мистецтва руки Рафаеля - це "Сікстинська мадонна" (1515-19, Картинна галерея, Дрезден).
-19-
Виняткове значення має діяльність Р.-архітектора. Після смерті Браманте Р. обійняв посаду головного архітектора собору св. Петра (склав новий, базилікальний план) та добудував початий Браманте ватиканський двір з Лоджіями. В Римі ним побудована кругла в плані церква Сант-Еліджо дельї Орефічі (з 1509) та витончена капелла Кіджі церкви Санта-Марія дель Пополо (1512-20). Р. також побудував палаццо: Відоні-Каффареллі (з 1515) зі здвоєними напівколонами, Пандольфіні у Флоренції (1520 за проектами Р. та архітектора Дж. да Сангалло). В роботах Рафаель незмінно прагнув надати кожному палацу святкового та індивідуалізованого вигляду.
Мистецтво Рафаеля зберігає і донині авторитетність та зразковість.
Мікеланджело Буонаротті (Michelangelo Buonarroti; Мікеланьоло ді Лодовіко ді Леонардо ді Буонаррото Сімоні) (1475, Капрезе, тепер Капрезе-Мікеланджело, Тоскана, - Рим), італійський скульптор, живописець, архітектор та поет. У творах М. з великою силою відобразились як глибоко людські героїчні пафосні ідеали Високого Відродження, так і трагічні відчуття кризи гуманістичного світогляду, характерні для Пізнього Відродження. М. вчився у живописця Гірландайо (1488-89) та скульптора Бертольдо ді Джованні (1489-90), проте найбільше вплинули на його творчість роботи Джотто, Донателло, Мазаччо, Якопо делла Кверча та антична пластика. Уже в юнацьких працях [рельєфи "Мадонна біля сходів", "Битва кентаврів", мармур (як і всі наступні скульптурні фігури М.), 1490-92, Каса Буонаротті, Флоренція] вимальовуються головні риси творчості М. - монументальність, пластична міць та драматизм образів, благоговіння перед красою людини. В Римі М. створює статую "Вакх" (1496-97, Національний музей, Флоренція) та групу "Оплакування Христа" (1498-1501, собор св. Петра, Рим). Колосальна статуя Давида (1501-04, Галерея АХ, Флоренція) -уявлення про грізну силу (цю особливість робіт М. сучасники називали terribilit?), про героїчні поривання, міцну силу волі. М. прагнув зобразити готовність громадян встати на захист республіки. У 1505 папа Юлій II запрошує М. в Рим, де йому доручають створення надгробку папи; роботи затягнулись, проекти змінились, і споруда (лише фрагмент задуманого М. величного скульптурно-архітектурного комплексу) була завершена тільки в 1545. Для надгробку М. створив низку статуй, в тому числі "Мойсея" (1515-16, церква Сан-П'єтро ін Вінколі, Рим). Мойсей - титанічна особистість з могутнім темпераментом та силою волі. Для надгробку призначалися ще дві статуї рабів (т.зв. "Повсталий раб" та "Помираючий раб", обидві - 1513-16, Лувр, Париж), задумані як
Loading...

 
 

Цікаве