WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Ренесанс та епоха Відродження (Пошукова робота) - Реферат

Ренесанс та епоха Відродження (Пошукова робота) - Реферат

скульптор. У 1404-07 рр. працював у майстерні Лоренцо Гіберті. В 1425-38 рр. мав спільну майстерню з архітектором Мікелоццо. Працював головним чином у Флоренції, а також у Сієні (1423-34 та 1457-61), Римі (1430-33), Падуї (1444-53). У 1451 відвідав Мантую, Венецію, Феррару. Творчість Д., що увібрала демократичні традиції культури Флоренції 14 ст., являє собою одну з вершин розвитку мистецтва флорентійського кватроченто. В ньому втілилися властиві мистецтву Відродження пошуки нових, реалістичних засобів відображення дійсності, прискіплива увага до людини та її духовного світу. Донателло одним з перших художньо осмислив досвід античного мистецтва у створенні класичних форм та видівскульптури (вільно розміщені статуї, настінний надгробок, кінний пам'ятник, "живописний рельєф") Першим витворам Донателло, що дійшли до нас (статуї пророків для бокового порталу флорентійського собору, 1406-08) ще властиві готична скованість, подрібненість лінійного ритму. Однак вже мармурова статуя св. Марка, виконана в 1411-13 рр. для фасаду церкви Орсанмікелє, є скульптурою Ренесансу. Вона відрізняється чіткою тектонікою побудови фігури, спокійною величчю та силою. У створеній для тої ж церкви статуї св. Георгія (мармур, 1416, Національний музей, Флоренція) майстер зобразив ренесансний ідеал воїна-героя, надав образу внутрішньої зібраності та напруги, патріотичного громадського звучання. Виконані Донателло в 1416-35 рр. спільні з помічниками статуї пророків для кампанели флорентійського собору (мармур, Музей собору, Флоренція) являють собою галерею гостро індивідуальних образів, сповнених суворої правди. У 1420-рр він, розвиваючи ідеї Ф. Брунеллескі, випрацьовує так званий живописний тип
рельєфу, створюючи враження глибини простору за допомогою лінійної перспективи, точного розмежовування планів та поступового зниження висоти зображень (рельєф "Бенкет Ірода" на бронзовій купелі сієнського баптистерія, 1423-27рр). У співдружності з архітектором Мікелоццо він створює ренесансний тип настінного надгробку з античним саркофагом (на якому спочиває фігура померлого), с алегоричними фігурами та величним
-16-
ордерним обрамленням (надгробок папи Іоанна XXIII, мармур, бронза, 1425-27рр, баптистерій, Флоренція). Перебування Д. в Римі на початку 1430-х рр. поглибило інтерес художника до античної спадщини. Враження від античного мистецтва втілилися у святковості та вишуканості рельєфу "Благовіщення" з пишним декором (так званий олтар Кавальканті, вапняк з позолотою, теракота, 1428-33рр, церква Санта-Кроче, Флоренція), у співочій трибуні флорентійського собору з фігурами "путті" (мармур з мозаїкою та позолотою, 1433-39, Музей собору, Флоренція). Ренесансним перетворенням античних форм відмічена і бронзова статуя Давида (1430-х рр.) - перше оголене зображення людини у статуарній скульптурі Відродження. У 1434-43рр. Донателло оформляє інтер'єр Старої сакристії церкви Сан-Лоренцо у Флоренції, де ним спільно з Брунеллескі створюється новий тип синтезу мистецтв, для якого характерна рівнозначність архітектурних та скульптурних форм. Найвищий розквіт його творчості пов'язаний з падуанським періодом. В Падуї Д. створив перший світський монумент епохи Відродження - кінний пам'ятник кондотьєру Гаттамелате (бронза, мармур, вапняк, 1447-53рр). Для церкви Сант-Антоніо в Падуї Д. виконав у 1446-50 один з найбільш крупних скульптурних олтарів епохи Відродження: статуї та рельєфи у строгому ордерному обрамленні. У рельєфах олтаря багатофігурні сцени, життєві та драматичні, майстерно розгорнуті в ілюзорнім просторі. Пізні твори Д., створені в умовах кризи демократичних традицій треченто та раннього кватроченто, сповнені гострої експресії та духовного надлому (статуя Марії Магдалини, розфарбоване дерево, 1450-і рр., баптистерій, група "Юдіф та Олоферн", бронза, 1456-57рр, площа Синьйорії, рельєфи двох кафедр церкви Сан-Лоренцо, бронза, 1460-і рр., завершені учнями Д., - все у Флоренції). Вплив творчості Д. на розвиток італійського мистецтва епохи Відродження було величезним. Досягнення Д. були сприйняті багатьма скульпторами кватроченто, а також живописцями Паоло Уччелло, Андреа дель Кастаньо, Андреа Мантеньєй ті іншими. Витвори Донателло вивчали Мікеланджело и Рафаель.
Отже, італійське мистецтво Ренесансу відрізняла святковість, вишукана краса, просторовість, свобода образів. Найвизначнішим моментом слід вважати період Високого Відродження, який ознаменувався титанізмом. У цей час жили і творили три великий майстри, універсальні митці славні на всі покоління: Леонардо да Вінчі, Рафаель Санті та Мікеланджело Буонаротті. Ці люди являли собою реальні зразки безмежних можливостей людини.
Леонардо да Вінчі (1452, м. Вінчі (передмістя Флоренції)-1519, Турень, Франція). Італійський живописець, скульптор, архітектор, вчений та інженер.
Народився в родині багатого нотаріуса. Вчився у майстра Андреа дель Верокьо (1467-72). Л. да В. розвиває традиції кватроченто, підкреслюючи плавну об'ємність форм м'якою світлотінню, іноді оживляючи обличчя ледь помітною посмішкою. Фіксуючи результати численних спостережень в
-17-
начерках, ескізах та натурних штудіях, виконаних в різних техніках (італійський олівець, срібний олівець, сангіна, перо), Л. да В. досягає великої гостроти в міміці обличчя, а фізичні особливості та рухи людського тіла зображує в бездоганній відповідності з духовною атмосферою композиції. На службі у правителя Мілана Лодовіко Моро (с 1481 чи 1482) Л. да В. виступає в ролі військового інженера, гідротехніка, організатора придворних феєрій. Понад 10 років Л. да В. працює над монументом Франческо Сфорца, батька Лодовіко Моро (сповнена пластичної міці глиняна модель кінної статуї в натуральну величину була зруйнована під час взяття Мілану французами в 1500; відома лише за підготовчими начерками). На цей період припадає і творчий розквіт Леонардо-живописця. В "Мадонні у скелях" (1483-94, Лувр, Париж; 2-й варіант - 1497-1511, Національна галерея, Лондон) улюблена Л. да В. тонка світлотінь ("сфумато") відіграє роль духовного начала і наголошує на теплих стосунках близьких людей; персонажі представлені тут в оточенні чудернацького скелястого пейзажу, в якому відображені геологічні спостереження Л. да В. У трапезній залі монастиря Санта-Марія деллє Грація Л. да В. створює розпис "Таємна вечеря" (1495-97; через особливості техніки - олія з темперою - він зберігся у зіпсованому вигляді; у 20 ст. реставрована; високий етичний зміст розпису виражено у суворих математичних закономірностях її композиції. "Таємна вечеря" знаменує одну з вершин розвитку всього європейського мистецтва. В архітектурі Л. да В. розробляє різні варіанти "ідеального міста" та центрально-купольного храму. В Мілані майстер навколо себе збирає учнів (Ломбардська школа). У Флоренції Л. да В. працює над розписом в Палаццо Веккьо ("Битва при Ангьярі", 1503-1506, не завершена, відома за копіями
Loading...

 
 

Цікаве