WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Ренесанс та епоха Відродження (Пошукова робота) - Реферат

Ренесанс та епоха Відродження (Пошукова робота) - Реферат

перехрестя, увінчане легким куполом;
-13-
цільність задуму поєднується тут з традиційною для архітектури Ломбардії
декоративністю. Браманте належить основний задум собору в Павії (1488-1492), з куполом, високо піднятим на 8 струнких стовпах. Переїхавши в 1499 році до Риму, Браманте посів провідне місце серед архітекторів, які створили загально італійський стиль Високого Відродження, вплинувши на все європейське будівництво (фасад палацу Канчеллєрія; двір церкви Санта-Марія делла Паче (1500-04); маленька купольна каплиця-ротонде Темп'єтто, що знизу булаоздоблена римсько-дорійською колонадою (на подвір'ї монастиря Сан-П'єтро ін Монторіо; 1502). З 1503 року Браманте вів за дорученням папи Юлія II великі роботи у Ватикані. Тут ним створено двір Сан-Дамазо (1510; завдовжки 300 м), двір Бельведера (1503-45) з нішею для турнірів та видовищ (провісник майбутніх віл). До кінця життя італійський метр проектував та будував собор св. Петра в Римі. Ним було запропоновано центричну споруду з планом у вигляді вписаного у квадрат хреста, з міцним сферичним куполом, чотирма малими куполами та баштами у кутах. Проект, на жаль, не був здійснений, проте його ідеї втілились у багатьох центрально-купольних спорудах Італії та інших країн.
З другої чверті XVI ст. мистецтво Італії переживає гостру кризу. Це час пізнього періоду в архітектурі (1530-1580 рр.). Виникло суб'єктивно витончене мистецтво маньєризму, яке виразило розчарування в ідеалах Відродження. В архітектурі цього часу (Мікеланджело, Джакомо да Віньйола, Джуліо Романо, Бальдасаре Перуцці) струнка тектоніка поступається місцем великій напруженості, а іноді і конфлікту сил; разом з тим збільшується інтерес до просторового розвитку композиції, будинок втрачає замкнутість ті підкоряється містобудівному задуму, ансамблю, природному середовищу. Ці риси виявляються в архітектурі Північної Італії (Андреа Паладіо, Мікелє Санмікелє, Якопо Сансовіно), що довше зберігав життєрадісний характер архітектурних образів. Ренесансні типи громадських будинків, вілли, палацу, принципи композиції міської площі та району отримали у цей час особливо багату та складну розробку. Криза гуманізму та Відродження готувала основу для нових тенденцій, що розвинулись у наступні епохи.
Мікеланджело Буонаротті (1475, Капрезе, тепер Капрезе-Мікеланджело, Тоскана -1564, Рим) - італійський скульптор, живописець, архітектор та поет. Знаменита фігура Відродження, титан Ренесансу. В останні 30 років свого життя Мікеланджело захоплюється архітектурою. В його роботах панує пластичне начало; у створенні динамічних контрастів велику роль грають насичені світлотінню рельєфи стіни, пілястри, пластично виражені лиштви, "великий ордер". Споруди Мікеланджело готують основу для бароко, проте лишається велична тектонічність Ренесансу. У 1523-1534 рр. метр зводить будівлю бібліотеки Лауренціани у Флоренції (до 1568 за його моделлю завершено вестибуль бібліотеки зі сходами). З 1546 року і до кінця життя головним трудом М. було зведення собору св. Петра та
-14-
будівництво ансамблю Капітолія у Римі - духовного і світського центрів "вічного міста" (обидві роботи завершені за планами архітектора після його смерті). Згідно задуму М. площа Капітолія набула трапецієподібного плану; вона замикається палацом Консерваторів, з двох боків - симетричні палаци, до відкритого боку Капітолія ведуть сходи, а в центрі підноситься кінний монумент Марка Аврелія. На Капітолі він вперше створив площу, відкриту для простору міста, продемонструвавши глибоке розуміння законів оптичного сприйняття архітектури. Будуючи собор св. Петра, Мікеланджело дотримався принципу центричності (згідно плану Браманте), однак домігся більшої злитності композиції та безумовної переваги простору. За життя Буонаротті була зведена східна частина собору з тамбуром грандіозного купола, а сам купол побудував після смерті Мікеланджело Джакомо делла Порта, дещо подовживши пропорції. Творчість великого митця - один з факторів, що стимулював розвиток маньєризму, проте, на відміну від маньєристів, він зміг до кінця зберегти та виразити у своїх творах любов до людини, віру в її велич та красу.
Віньйола (Vignola) (справжнє прізвище Бароцці, Barozzi) Джакомо да (1.10.1507, Віньйола, Эмілія-Романья, - 7.7.1573, Рим) - італійський архітектор. Представник Пізнього Відродження. Віньойла вчився у Римі з 1534 року у Б. Перуцці та А. да Сангало Молодшого, працював у Франції (1541-43) та у Болоньї (1543-73). Знаменитий теоретик, автор класичного трактату "Правило п'яти ордерів архітектури" (1562). В своїй творчості він прагнув до урочистої монументальності споруд, до розвитку просторової композиції вглиб, до збагачення традиційних схем планування палацу, вілли, церкви. В. побудував першу овальну в плані церкву Сант-Андреа на Віа Фламініа у Римі (1555), завершив палац Фарнезе в Капраролі, поблизу Вітербо (1558-73), створив величний круглий двір.
Перуцці (Peruzzi) Бальдасаре (1481, Сієна-1536, Рим) - італійський архітектор та живописець. Співпрацював з Браманте та Рафаелем; після смерті останнього керував будівництвом собору св. Петра в Риме, дотримуючись в основному центричного плану Браманте. В творчості П. принципи Високого Відродження поєднуються з маньєристичними віяннями. Якщо для ранніх будівель (Вілла Фарнезіна в Римі, 1509-1511) характерні ліричність та вишукана легкість форм, то пізніше Палаццо Масімо аллє
Колонне (Рим, 1536) відрізняється вже різкими контрастами елементів, напружено-динамічним зв'язком композиції з міським середовищем.
Скульптура. Змінилося розуміння скульптури: тепер за часів Ренесансу в Італії вона розташовувалася не в ніші чи під балдахіном (у храмі), а лишалась відкритою для огляду з усіх боків. Її місце - в галереї, у залі, палаці, нерідко (як і в Древній Греції) на площі міста. Та навіть у соборі статуя відокремилася від стіни чи колони, стаючи не лише деталлю інтер'єру, але й цінним витвором майстра. Перші роботи в дусі нових віянь були
-15-
підготовлені майстром Ніколо Пізано (рельєфи кафедри баптистерія у місті Пізе; період треченто); в них простежується очевидний вплив античності. Засновник архітектури італійського Відродження Філіпе Брунеллескі ще у 1401 році, беручи участь в конкурсі скульпторів, виконав бронзовий рельєф "Принесення в жертву Ісака" (Національній музей, Флоренція) для дверей флорентійського баптистерія. Цей рельєф, який виділяється реалістичним новаторством, оригінальністю та свободою композиції, можна назвати першим шедевром ренесансної скульптури.
Славетним майстром ренесансної скульптури Італії є Донателло (1386-1466) - представник Раннього Відродження. Він першим представив оголене тіло - новий тип круглої статуї та скульптурної групи, живописного рельєфу. Донателло (Donatello; Донато ді Ніколо ді Бето Барді, Donate di Niccolo di Betto Bardi) (1386 - 1466 Флоренція), італійський
Loading...

 
 

Цікаве