WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Ренесанс та епоха Відродження (Пошукова робота) - Реферат

Ренесанс та епоха Відродження (Пошукова робота) - Реферат

прибічники гуманізму виявляли особливий інтерес до релігійно-етичної та церковно-політичної проблематики. Активному поширенню гуманістичних ідей сприяли філософські вчення німецьких та нідерландських (Нідерланди) містиків "новогоблагочестя", рух "браття спільного життя". Вони наголошували на можливості мирянинові бути істинним християнином, заперечували застарілі непрактичні церковні догмати. Ці громади поважали освіченість, античну літературу, орієнтувалися на ранньохристиянські ідеали, що створювало гарні умови для сприйняття ідей гуманізму. Проте головну роль в популяризації ідеології
-6-
зіграв величезний вплив італійської культури - зразки творчості, ідеї, методи підходів до проблем життя та науки. У Німеччину приїздили італійські гуманісти (Еней Сільвіо Піколоміні (1405-1464), пропагандисти, герольди (поети-мандрівники), що знайомили громадськість зі своїми творчими та інтелектуальними досягненнями. У розвитку уявлень, що прокладають дорогу натурфілософії та пантеїстичним тенденціям XVI ст., значними були заслуги великого німецького мислителя XV ст. Ніколая Кузанського (1401-1464). На відміну від своїх італійських колег, він у філософії звертався не стільки до етики, скільки до проблеми створення світу (як і схоласти у Середні віки). Традиційно розуміючи Бога як творця, він по-новому висвітлив співвідношення Бога та природи. "Бог у всьому і все в Богові".
Серед гуманітарних наук в університетах більшої переваги для вивчення надавали природознавству (географія, медицина, астрономія), прагнули досліджувати і звеличувати не тільки людину, а й "видимий світ".
Особлива роль належала книгодрукуванню - великому відкриттю середини XV ст., зробленому в Німеччині Гутенбергом. Видання гуманістичного характеру надходили в Німеччину з Італії, проте до кінця століття, коли зміцнів місцевий гуманістичний рух, зросло значення німецьких видань. Типографії виникли і в інших містах Європи: у Парижі (А. Етьєн), у Ліоні (Е. Доле), в Антверпені (К. Плантен), Нюрнберзі та інших. Тут друкувалась антична та гуманістична література; багато типографів того часу стали видатними гуманістами.
Подібно до того, як гуманізм поширився на теренах Німеччини, так він популяризувався і в інших країнах Північного регіону: Нідерланди, Франція, Англія та інші.
Велику популярність на початку XVI ст. здобуло ім'я одного з провідних представників гуманістичної думки того часу Дезідерія - Еразма з Роттердама (справжнє ім'я - Герхардт Герхардс, 1469-1536). Його Батьківщина - Нідерланди, як гуманіст формується у Парижі. Називаючи свою позицію "Філософією Христа", Еразм при цьому практично урівнював християнську культуру з культурою "поганською" - античною. Подібна "поганізація" властива всій ренесансній культурі, найбільш виразно виявляється саме у трактуванні Еразма (твір "Похвала глупоті"). Сучасник і близький друг Роттердамського Томас Мор (1478-1535), який певний час обіймав найвищу в Англії державну посаду лорд-канцлера, виступає автором концепції ідеальної (під кутом зору гуманістичних ідеалів того часу) держави. Ним видана книжка у 1516 році про вигаданий острів Утопію (з гр. "неіснуюче місце"), куди потрапляє мандрівник Рафаїл Готлодей. Тут панує справедливий державний устрій, що базується на суспільній власності та рівності. На другому етапі ренесансної доби в творчості її діячів починають домінувати "натуралістичні" мотиви. Межі специфічно "людського" починають "розмиватися", і, зрештою, людина взагалі перестає вирізнятися на суцільному тлі природи. Пантеїстичні уявлення про світ все більше
-7-
поступаються місцем деїзму (уявлення про те, що, створивши світ, бог надалі цілком "усувається" від участі в "земних справах", надаючи світові розвиватися за власними законами). Натуралістичне тлумачення філософсько-світоглядних проблем продовжувало наростати (відповідно зменшувалося інтенсивність гуманістичного "звучання") у творчості таких мислителів Північного Відродження, як М.Копернік, Й.Кеплер, Т. да Браге.
Однак порівняно з Італією, процес "гуманізації" європейської спільноти виявився складним. Північне Відродження наслідувало ідеї італійських гуманістів, проте сформувало свою культурну форму реакції на ці ідеї, яка втілилася у рух Реформації і призвела до жорстоких війн. Реформація (з лат. reformatio - перебудова, реформа) являла собою могутній релігійний рух. Він виступав за повернення до витоків, до первинних цінностей віри і вимагав серйозних змін у діючій релігійній католицькій практиці. Батьківщина Реформації - Німеччина. Початок Реформації - виступ у 1517 році Мартина Лютера (1483-1546), який висунув 95 тезисів, де заперечував основні догмати католицизму. Ідеологи Реформації відкидали необхідність католицької Церкви з її ієрархією та духовенства взагалі, права Церкви на земельні багатства, заперечуючи католицьке Священне писання в цілому. Під ідейним прапором Реформації відбувались християнські війни 1524-1526 рр. у Німеччині, Нідерландах та Англійська революція. Реформація заклала початок протестантизму (у вузькому розумінні реформація - проведення релігійних реформ в протестантському дусі). Іспанія, Франція, південь Німеччини і Італія пережили епоху Контрреформації - відновлення авторитету католицької церкви, чому сприяли вогнища інквізиції.
Слід зауважити, що Гуманізм та Реформація не схожі за своїми цілями, проте вони пов'язані. Якщо гуманізм Відродження протиставляв людину потойбічним силам, підносячи її на п'єдестал, то Реформація освятила узаконення земного світу людини.
Отже, італійська культура була провісником античних ідей та творів в Європі. Досвід італійських гуманістів та творців мистецтва дозволив значно швидше засвоїти спадщину античності і нові ідеї іншим країнам, проте саме з італійцями у першу чергу ведеться полеміка під час зрілого та пізнього Відродження.
Спостерігається відмова від ренесансних ідеалів гуманізму, наростання механістичних тенденцій підпорядкування філософії (і всієї культури) натуралістичним ціннісним спрямуванням - все це свідчило про наближення процесу формування нової філософської парадигми ("матеріалізм" Нових часів).
-8-
Розділ ІІ. Аналіз художніх видів мистецтв Італійського Ренесансу та Північного Відродження
У ранній період мистецтва Ренесансу здійснюється великий акцент на засвоєнні античності, у зрілому Ренесансі активніше синтезується досвід середньовічної культури, художня система набуває більшої чіткості та розмаїття; пізнє Відродження, закріплюючи художні відкриття епохи, повільно переходить до мистецтва Нового часу.
Одна з основних задач для людини епохи Відродження- збагнути світ, сповнений божественної краси. Найкращим способом осягнути і зрозуміти Божественну красу, розчинену у світі, справедливо визнано роботу людських почуттів. Тому і виникає такий пильний інтерес до візуального сприйняття, звідси - розквіт візуальних видів
Loading...

 
 

Цікаве