WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → І.Франко та видатні діячі Галицького Відродження - Контрольна робота

І.Франко та видатні діячі Галицького Відродження - Контрольна робота

на подільських полях, а деякі з їхніх провідників спали "під віденськими перинами".
Біль , драму, силу гніву письменник передав у збірці поезій "Alfresco"(1917), в якій трагізм світосприйняття попередніх років переходить у трагізм історичної долі народу, а самоіронія в сатиру.
Довгі роки перебування автора в Бразилії принесли низку майстерних пейзажних і ліричних поезій, на жаль , сьогодні майже невідомих нашому читачу , бо друкувались вони на сторінках малотиражних галицьких періодичних видань, до того ж недоступних...
На творчість поета повоєнного періоду наклала свій відбиток суспільна ситуація , яка мало сприяла виявленню таланту. Написав і Карманський немало декларативних віршів, та все ж не припиняв творити інтимну лірику і уклав книжку "Осінні зорі".
А ще - здійснив справжній подвиг, переклавши "Божествену комедію" Данте. Перед самою смертю побачив виданою першу частину цієї праці.Дві наступні-досі чекають видання...
Не вкладається в "молодомузівські" рамки і поезія Василя Пачовського та Богдана Лепкого, які продовжували літературну працю у 20-30 роки. Один із основних мотивів лірики В.Пачовського - "розсипані перли" сліз ліричного героя від нерозділеного кохання , його плач за втраченою милою, що поступово зливається у збірний образ жіночого ідеалу.
Фольклорною символікою сповнені й драматичні поеми В.Пачовського, зокрема "Сон української ночі", "Сонце руїни", "Золоті Ворота", в основі яких лежить ідея національного відродження .
Серед інших творів В.Пачовського назвемо історичну поему "Князь Лаборець", засновану на легендах і щедро насичену фольклорною символікою і яскравим закарпатським мовним колоритом.
Поезію Богдана Лепкого "молодомузівського" періоду пронизує туга осені, прощання.Вірш "Журавлі" наче концентрує в собі ці мотиви . В кількох строфах про осінній відліт журавлів умістилась широка гама переживань і настроїв. Такими журавлями почували себе галичани , що покидали рідну землю в неясній надії на кращу долю за океаном.
Найбільше споріднює Б. Лепкого з іншими представниками "Молодої музи" мотив природи - як того острівця , де людина може відпочити від життєвих турбот і клопотів.
Події І світової війни, у вирі яких опинився і сам письменник , внесли в його поезію нові мотиви. Якщо визначити найголовнішу зміну в поетичній творчості Б.Лепкого воєнних років, то вона виявляється, мабуть, у тому, що "я" поета, яке було в епіцентрі його лірики, втрачає свою домінуючу роль, зливаючись з колективним "я" народу.
У 20-30-ті роки письменник вступає переважно виступає переважно в жанрі історичної прози, до поезії звертається лише час від часу. Вірші цього періоду не додають нічого суттєво нового до сказаного раніше, лише інколи проблиснуть спалахи туги за молодістю, за коханням .
Від особистих настроїв до громадянської лірики прийшов і Степан Чарнецький, що мав серед своїх приятелів репутацію богеміста й завзятого театрала. Захоплення театром відбилося й на творчості Чарнецького. Джерелом його лірики є і настрої, викликані творами мистецтва, - він часто бачить себе персонажем тієї чи іншої п"єси або опери.
В ліриці С. Чарнецького вражає тонке сприйняття природи. Ліричний герой поета стоїть перед нею зачудований, він "зливається" з нею у момент духовного сум'яття чи піднесення.
Цей , здавалось б, камерний поет з великою силою показав трагедію людини , краю , народу в І світовій війні , його поезія збагатилася новими барвами і тонами , здобула ноти сильного громадянського звучання.
Поетичний доробок Сидора Твердохліба та Остапа Луцького доволі скромний і не йде в порівняння з тим, що створили інші учасники "Молодої музи". Оригінальну спадщину С.Твердохліба компенсують його переклади . Багато й талановито переклав він , зокрема польською мовою своїх колег "молодомузівців", а також Миколу Філянського, Олександра Козловського, Олександра Олеся.. Його інтерпретація "Каменярів" спонукала Франка написати цілу критичну статтю про цей переклад, в якій він назвав Твердохліба перекладачем, що має широку духовну культуру і вироблений естетичний смак. Перекладав він також на німецьку, з польської на українську.
Якщо в С.Твердохліба над оригінальною творчістю домінує переклад, то О.Луцький - передусім організатор і теоретик "Молодої музи". Сьогодні його ім'я більше відоме гострими відповідями Франка - на статтю "Молода муза" та на епіграму "Іван Храмко", внаслідок чого склалося негативне ставлення до цього літератора , чия творчість тривала всього п'ять років.
З "Молодої музи" бере свій початок і творчість Михайла Рудницького , більше відомого своїми літературознавчими та літературно-критичними статтями. Поетична творчість його за розмірами невелика: спорадичні публікації в періодиці. Нешироке й коло мотивів та настроїв - спогад з дитинства, любовне переживання, миттєве враження. У творах М.Рудницького не знайдемо філософської глибини , багатоплановості образу. Вірш переважно елегантний, відшліфований , як мармур , і, наче мармур, холодний. Витончена техніка , несподівані ритмічні переходи при незрідка нарочитій заінтелектуалізованості, еклектизмі образів - все це робило поезію М.Рудницького явищем примітним на загальноукраїнському терені.
М. Рудницький "замикає" те коло поетів , які безпосередньо пов'язані з групою "Молода муза".
Який вплив мала творчість "молодомузівців" на подальший розвиток української літератури , зокрема поезії?
Відомий поет Б.-І. Антонич писав, що поети "Молодої музи" вичерпалися ще на початку ХХ ст. і "їх роль у повоєнному літературному житті доволі скромна , а впливу на це життя вони не мали жодного. Сучасна літературна молодь зовсім відійшла від них, і їй блище навіть "Слово ополку Ігоревім", аніж їх смутки , муки і космічна туга".
"Молодомузівці" вписали свою сторінку в історію української культури та Галицького Відродження.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Бокань В., Польовий Л. Історія культури України. - К., 2001.
2. Історія світової культури. - К., 1993,
3. Історія світової та української культури. - К., 2000.
4. Історія української та зарубіжної культури. - К., 1999.
5. Культура українського народу. - К., 1994.
6. Крип'якевич І. Історія української культури. - К., 1999.
7. Лосєв І.В. Історія і теорія світової культури: Європейський контекст. - К., 1995.
8. Маланюк С. Нариси з історії нашої культури. - К., 1992.
9. Нарис української культури. - Хмельницький, 1992.
10. Огієнко І. Українська культура. Коротка історія культурного життя українського народу. - К., 1992.
11. Основи художньої культури. Ч.1.: Теорія і історія світової художньої культури. - Х., 1997.
12. Семчишин М. Тисяча років української культури. - К., 1992.
13. Українська культура: Лекції за редакцією Дмитра Антоновича. - К., 1993.
Українська культура: історія і сучасність. - Л., 1994.
Loading...

 
 

Цікаве