WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → І.Франко та видатні діячі Галицького Відродження - Контрольна робота

І.Франко та видатні діячі Галицького Відродження - Контрольна робота


КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з предмету "Українська та зарубіжна культура"
І.Франко та видатні діячі Галицького Відродження
Найвагоміші здобутки Галицького Відродження пов'язані з діяльністю Івана Франка. Універсальна особистість в історії світової культури, поет, прозаїк, драматург, журналіст, літературний критик і організатор літе-ратурного життя. Його творчість стала основою комплексного вивчення зв'язків української та світової культур.
Творчість І.Франка відзначається самобутністю і водночас споріднена з новими явищами в європейській літературі кінця XIX ст. Його "Галицькі образки" - приклад цікавого експерименту: введення оповідних форм у поезію.
Самобутність художнього мислення І.Франка виразно виявляється у поезіях ліричного циклу. Характерна щодо цього його збірка "З вершин і низин", "Зів'яле листя".
Цінним внеском у світову літературу стали філософські поеми І. Франка - "Смерть Каїна" і "Мойсей".
Прогрес у літературі І. Франко широко пов'язував із вдосконаленням засобів психологізму ("Лель і Полель", "Перехресні стежки", "Украдене щастя"). Творчість Франка-новеліста належить до кращих зразків світової літератури.
Українська література на переломі XIX-XX ст. позначена новаторськими тенденціями. Поряд з відомими іменами (І. Франко, Леся Українка, М. Коцюбинський, В. Стефаник, О. Кобилянська) з'являються самобутні таланти (С. Васильченко, М. Вороний, А. Кримський, П. Карманський, О. Олесь, В. Винниченко). Утверджуються нові ідеї, теми, образи, форми художнього вираження. На оновленні літератури позначився вплив європейського модернізму, мотиви якого властиві вітчизняній культурі XIX ст.
У руслі модерністських пошуків формувалася творчість галицьких письменників. У 1906-1909 рр. діяло літературне об'єднання "Молода муза" (П. Карманський, Б. Лепкий, О. Луцький, В. Пачовський, С. Твердохліб та ін.).
"Молода муза" не була організацією, яка веде облік своїх членів чи має розроблений статут чи програму. Це був радше клуб літераторів, до якого тяжіло чимало молоді ,що працювала в різних галузях мистецтва: композитор Станіслав Людкевич, скульптор Михайло Паращук, живописець Іван Сиверин, скрипаль і маляр Іван Косинин, флейоніст Осип Шпитко...
Олімпом "Молодої музи" була кав'ярня, напише пізніше наймолодший її учасник М. Рудницький.
Взаємини Франка з "молодомузівцями " були складними й неоднозначними. На жаль, досі це цікаве й дуже важливе для нашої літератури питання не досліджувалось у всій його складності, воно просто збувалося тезою про те , що Франко різко критикував як теоретичну платформу цієї групи , так і твори її представників.
Критикував, і різко, хоч завжди цікавився творчістю своїх молодих колег, стежив за кожним, відгукувався на нові їхні книжки. "Був невмолимим суддею у мистецьких справах, - закінчує свій спогад про Івана Франка П. Бірманський, - і прямо дивував нас своєю глибокою аналізою творчості нашої і чужої, хоча розходився у своїх поглядах з нами і не мав виправдання для наших ідеалів модернізму...
Хоч не можна сказати, що легковажив нами . Тішився, якщо вдавалося знайти йому в наших писаннях щось, що підпадало під вимоги його естетичних канонів , і хоча гнівили його наша сміливість не тюпати слідами, спорив з нами серйозно".
"Молоду музу " треба розглядати як ланку в системі взаємодії різних течій літературного руху кінця ХІХ - початку ХХ ст. фрагмент загальноєвропейської панорами, бо ідеї модернізму приходили на Україну різними шляхами, поєднуючись із деякими рисами попередньої реалістичної школи і набуваючи в українському національному середовищі нових ознак . При цьому кожен письменник репрезентує свою лінію розвитку , пошуки власної концепції, що охоплюють сферу ідей і форм. Єдине, що об'єднювало представників усіх цих груп , течій чи просто індивідуальностей , було неприйняття побутового реалізму , описовості старої школи письма.
З цього погляду не тільки лірична драма "Зів'яле листя" І.Франка , а його статті "Принципи і безпринципність", "Старе і нове в українській літературі" можна назвати виявленням модерністичного напрямку, модерністичного в тому сенсі, що тут у центрі стоїть свідомість індивідуальності,-"людська душа", крізь призму якої розкривається, "освітлюється" навколишнє оточення. Отже, поет "вириває" свого ліричного героя з рамок біологічного існування і вводить широку часову і просторову перспективу , в єдність зі всесвітом.
"Молода муза" існувала порівнянно недовго - від 1907 року до першої світової війни , отже , якихось сім - вісім років. Але вона вписала свою сторінку в історію української літератури, була певним етапом на шляху її подальшого розвитку.
Водночас треба враховувати й те , що літературний процес творять не тільки і, може, не стільки течії та групи , як творчі індивідуальності.
Кожний учасник "Молодої музи" - людина зі своєю долею і митець із своїм неповторним обличчям .І як митець кожен з них виходить за межі цієї літературної групи, оскільки творчість його не обмежується часом існування .
По-різному склалися долі колишніх "молодомузівців". Найдовше судилось прожити Михайлові Яцківу ( він помер у 1961 р.), йому вдалося чи не найповніше і найяскравіше виразити ідеї "Молодої музи " експресивним стилем , в якому гострота спостереження, точність деталі поєднана з виходом за рамки реальності, а тонка лірична настроєність сусідує із відразливою натуралістичністю , в нього чи не найтісніше поєднані і переплетені бодлерівські ідеал і сплін , і водночас він чи не найорганічніше поєднав фолькльорний символ з модерною технікою письма , що доходить місцями майже до сюрреалістичних образних конструкцій. На жаль, творчість М. Яцківа припинилася невдовзі після першої світової війни, і важго гадати, що дав би цей яскравий талант за сприятливих обставин.
Серед поетів, безсумнівно, найталановитішим був Петро Карманський. Його перша збірка "З теки самовбивці" є учнівським наслідуванням " Страждання молодого Вертера" Гете та "Зів'ялого листя" І. Франка . Та в наступних книжках він утвердився як оригінальний поет зі своїм обличчям.
Здається , в цього поета в крові був потяг до мандрів , і з Італії привіз він у поезію "молодомузівців" замість шуму смерек та хвиль Дністра аромат кипарисів , хлюпання Тибру. Бодлерівське "де-небудь, щоб тільки поза цим світом " згодом ганяло його світами , та все ж під кінець життя прибило до пристані - хоч не тихої ,а понівеченої - рідного краю . Рання поезія П. Карманського , сповнена "причинного смутку" . М. Рильський мотиви смутку пояснює як умовами тогочасного життя Галичини , так і особистою вдачею поета м"якою,вразливою, і тим , "що в колі його творчих зацікавлень були "поезії" Леопарді , Бодлера , песимістичні сторінки Біблії".
Мотиви смутку й космічного болю, що на думку І.Франка підносять поезію П.Карманського від дрібниць буденщини до проблеми загальнолюдської духовності й етики , конфліктів між добром і злом , домінують у творах "молодомузівського" періоду. Пізніше, в роки першої світової війни, той високий пафос і тон поволі поступаються місцем сатиричним тонам, гротескним образам . Поет тяжко переживає трагедію рідного краю , коли тисячі січових стрільців гинули
Loading...

 
 

Цікаве