WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Мистецтво Галицько-Волинського князівства - Реферат

Мистецтво Галицько-Волинського князівства - Реферат

РЕФЕРАТ

на тему:

Мистецтво Галицько-Волинського князівства

ПЛАН

Вступ

1. Особливості галицько-волинської архітектури

2. Особливості іконопису та книжкової мініатюри

Вступ

На території Галицько-Волинського князівства сформувалась самобутня культура, яка не лише успадкувала традиції Київської Русі, але й увібрала чимало культурних надбань західних країн.

Своїми витоками мистецтво Галицько-Волинського князівства пов'язане зі спільною для всіх давньоруських князівств скарбницею художньої культури — мистецтвом Київської землі. Але завдяки своєму географічному положенню й зв'язкам із західноєвропейськими державами Галицько-Волинське князівство привнесло в свою культуру елементи романського, а згодом і готичного стилів. Романські традиції накладаються на візантійсько-київські як в архітектурі, так і в живописі.

1. Особливості галицько-волинської архітектури

зодчество Галицько-Волинського князівства було своєрідним. Дуже важливо відзначити художні риси, які розрізняли архітектуру Волині та Галичини.

Волинь у мистецтві була прямою спадкоємицею Київської Русі й наслідувала візантійсько-київські традиції. Пам'ятки Володимира-Волинського — Мстиславів Успенський собор та "Стара катедра" (руїни храму) дуже подібні до києво-чернігівських пам'ятників архітектури.

Мистецтво Галичини розвивалось іншим шляхом, наслідуючи надбання західної художньої культури. Наявність природного будівельного

каменя дозволило галицьким майстрам замінити ним звичайну цеглу і збагатило можливість декоративного оздоблення будівель — різьбленням рослинних і геометричних орнаментів, грою різноманітних тонів облицювального каміння, використанням рельєфних кахлів із зображеннями воїнів, грифонів, орлів.

Роздивіться Успенський собор, зведений волинськими архітекторами, й церкву святого Пантелеймона, творіння галицьких зодчих. як в архітектурі цих будівель проявилися візантійсько-києвскі та західноєвропейські (романські) художні традиції?

На жаль, про високий рівень архітектурного мистецтва нині можна судити переважно за літописними описами князівських палаців та храмових споруд. До нашого часу збереглося небагато архітектурних пам'яток часів Гальцько-Волинського князівства.

На території княжого Галича дотепер знайдені фундаменти близько тридцяти церковних будівель. Лише церква святого Пантелеймона (нині — костьол святого Станіслва) вціліла до наших часів.

Біля річки Лімнця знайдені залишки, ймовірно, найбільшої галицької церкви. Кладка фундаменту надзвичайно міцна, а матеріал для неї дібраний дуже ретельно. Це свідчить про те, що на цьому місті стояла найвища (а може й найстаріша) церква княжого Галича.

Серед руїн Благовіщенської церкви 1884 року було відкрито фрагмент підлоги, мощеної полив'яними кахлями на зразок складного килимового візерунку, та уламки кам'яного різьблення — левиний маскарон.

Найдавніша будівля Дрогобича — католицький костьол святого Варфоломія із охоронною вежею, зведеною в Xіі ст.

Найвизначніша архітектурна пам'ятка Луцька — замок Любарта — чудовий приклад світської архітектури часів Галицько-Волинського князівства. Цей замок є одним із найстаріших в Україні. зведений останнім великим князем Любартом у 1340—1385 роках, він слугував столичною резиденцією уряду й голови князівства. Саме роль останньої столиці Галицько-Волинської держави, спадкоємиці Київської Русі, робить цей замок найвизначнішим серед інших замків України.

У відомому Галицько-Волинському літописі згадується про надзвичайно чудові будівлі в Холмі. Особливу увагу привертає опис собору іоанна златоуста: його склепіння спиралося на різьблені капітелі із зображенням людських голів, "римське скло" (тобто кольорові вітражі) у вікнах храму створювало дивовижне освітлювання приміщення, підлога була литою, з міді та олова, й блищала подібно дзеркалу. Два входи в храм були прикрашені різьбленням по білому галицькому й зеленому холмському каменях і розписані фарбами й золотом.

2. Особливості іконопису та книжкової мініатюри

Галицько-волинська книжність розвивалась на основі київської літературної традиції. Дослідження істориків свідчать, що в Xіі—Xііі століттях Галицько-Волинське князівство володіло найкращими творами перекладної і давньоруської літератури. чимало пам'яток книжкового живопису загинули у вихорі стрімких історичних змін, які випали на долю князівства. До наших часів збереглося лише кілька рукописів, прикрашених мініатюрами місцевих майстрів.

Рукописи західноукраїнського походження — Кристинопільський Апостол, Холмське Євангеліє, Перемишльське Євангеліє, Волинське Євангеліє, Галицько-Волинський літопис. Ці твори відзначаються простотою і стриманістю в багатстві рисунку й колориті орнаментів. На них відсутні зображення тваринних мотивів, що є характерними для книг київських переписувачів.

Оформлення галицько-волинських рукописів просте, у ньому застосовуються переважно жовтий, червоний і синій кольори, і в незначній кількості зелений. Книжковим мініатюрам властиві нововведення: синій колір фону (золото використовується для орнаментування й не несе підкресленого символічного значення), фігурам надано більшої розкутості в рухах й емоційної виразності. Розкута манера виконання мініатюр відрізняється від графічної чіткості константинопольських та київських художників.

Яскравим прикладом галицько-волинського художнього стилю є мініатюри Галицького Євангелія, надзвичайно вишукані й дорогоцінні витвори образотворчого мистецтва. Дивлячись на зображення можна зробити висновки про знайомство художника з романським та готичним мистецтвом.

У музеї Волинської ікони м. луцька зберігається унікальне творіння візантійських іконописців — Холмська чудотворна ікона. як вона потрапила в Холм невідомо, але з Xііі ст. її долю пов'язують з іменем данила Галицького. За однією з версій істориків ікону привезла дружина князя з Візантії. Уже в старовину чудотворний святий образ був прикрашений коштовними ризами. 1261 року татарська навала пограбувала Холм. Вороги зірвали з ікони ризи й зруйнували храм, де вона зберігалася. на образі досі видно сліди меча та стріл.

До видатних пам'яток давньоруського живопису часів Галицько-Волинського князівства належить іконопис. як і витворів книжкового образотворчого мистецтва, іконописних творів збереглося дуже небагато. Серед них найвідомішими є Богоматір-Одигитрія Луцької Покровської церкви, ікона Юрія змієборця, Холмська Богородиця.

Ченстохівську ікону Божої Матері відносять до XІ ст. і хоча це витвір візантійського мистецтва, свого часу він був дорогоцінною святинею Галицько-Волинського князівства. із ченстохівською іконою пов'язують ім'я галицько-волинського князя Льва Даниловича, якому вона належала. Наприкінці Xііі ст. князь перевіз ікону до волинського міста Белз. Після завоювання цих земель Польщею, святий образ потрпив до ясногорського монастиря, де й зберігається понині. ченстохівська ікона — одна з найцінніших пам'яток Польщі.

У 1962 році в Покровській церкві Луцька вчені звернули увагу на стару ікону, на якій було зображено Богоматір із немовлям. згодом з'ясувалося, що це — перлина волинського іконописного мистецтва Xііі ст. У цьому творі вже добре помітні риси, характерні для творчості саме волинських майстрів, що відобразилися в моделюванні об'ємності облич Богоматері і Христа, відході від схематичності зображення й наданні образам життєвості за допомогою тіней. Цікавим є й кольорове рішення ікони. Біла сорочка ісуса символізує його небесне походження, коричневий мафорій1 Богородиці — ознака божої ласки до неї.

Ікона Волинської Богоматері належить до найцінніших скарбів мистецтва України. Нині витвір зберігається в Національному художньому музеї Києва.

Галицько-Волинське мистецтво є однією з найяскравіших сторінок історії давньоруського мистецтва. Розпочавши свій шлях від києво-ві-зантійської художньої культури, воно збагатилося спілкуванням з мистецтвом західних країн. Ці привнесення були органічно засвоєні галицькими майстрами, які створили високохудожні пам'ятки мистецтва Галицько-Волинської Русі.

Loading...

 
 

Цікаве